New King James Version

Переклад Хоменка

Job: My Suffering Is Comfortless

“Is there not a time of hard service for man on earth?
Are not his days also like the days of a hired man?

1

«Чи ж то життя людини на землі не служба?
Чи ж не як дні поденника, дні його?

2

Like a servant who [a]earnestly desires the shade,
And like a hired man who eagerly looks for his wages,

2

Неначе раб, що прагне холодку,
немов поденник, що жде заплати,

3

So I have been allotted months of futility,
And wearisome nights have been appointed to me.

3

так місяці омани випали мені на долю,
і припали мені ночі болю.

4

When I lie down, I say, ‘When shall I arise,
And the night be ended?’
For I have had my fill of tossing till dawn.

4

Коли лягаю, то кажу: Коли той день настане?
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.

5

My flesh is caked with worms and dust,
My skin is cracked and breaks out afresh.

5

Тіло моє вкрилось червою і струпом,
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.

6

“My days are swifter than a weaver’s shuttle,
And are spent without hope.

6

Дні мої линуть швидше, ніж човник,
і безнадійно пропадають.

7

Oh, remember that my life is a breath!
My eye will never again see good.

7

Згадай же, що життя моє — лиш подув.
Очі мої вже не зазнають більше щастя.

8

The eye of him who sees me will see me no more;
While your eyes are upon me, I shall no longer be.

8

Око, що бачило мене, вже більше не побачить,
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.

9

As the cloud disappears and vanishes away,
So he who goes down to the grave does not come up.

9

Розвіюється хмара і минає,
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.

10

He shall never return to his house,
Nor shall his place know him anymore.

10

Не повернеться вже більше до себе в хату,
і місце, де він був, його вже не впізнає.

11

“Therefore I will not restrain my mouth;
I will speak in the anguish of my spirit;
I will complain in the bitterness of my soul.

11

Тим то не буду стримувати уст моїх
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.

12

Am I a sea, or a sea serpent,
That You set a guard over me?

12

Чи ж то я море чи морська потвора,
що ти проти мене ставиш сторожу?

13

When I say, ‘My bed will comfort me,
My couch will ease my complaint,’

13

Коли гадаю: втішить мене моя постіль,
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,

14

Then You scare me with dreams
And terrify me with visions,

14

тоді жахаєш мене снами,
і примарами мене лякаєш.

15

So that my soul chooses strangling
And death rather than [b]my body.

15

І я волів би задушитись,
смерть мені ліпша від страждання.

16

I loathe my life;
I would not live forever.
Let me alone,
For my days are but [c]a breath.

16

Я сохну, я не буду жити завжди!
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!

17

“What is man, that You should exalt him,
That You should set Your heart on him,

17

І що той чоловік, щоб його цінувати,
звертати на нього твою увагу,

18

That You should [d]visit him every morning,
And test him every moment?

18

навідуватись до нього щоранку,
і випробовувати його щохвилі?

19

How long?
Will You not look away from me,
And let me alone till I swallow my saliva?

19

Коли ти перестанеш за мною назирати,
даси мені спокійно слину проковтнути?

20

Have I sinned?
What have I done to You, O watcher of men?
Why have You set me as Your target,
So that I am a burden [e]to myself?

20

Та коли я і згрішив, що тобі заподіяв,
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?

21

Why then do You not pardon my transgression,
And take away my iniquity?
For now I will lie down in the dust,
And You will seek me diligently,
But I will no longer be.”

21

Чому гріха мені не відпускаєш?
Чому мені переступу не даруєш?
Бо ось я скоро ляжу в землю, шукатимеш мене, та більш мене не буде.»

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Job 7

Йова 7