New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Job: My Suffering Is Comfortless

“Is there not a time of hard service for man on earth?
Are not his days also like the days of a hired man?

1

Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?

2

Like a servant who [a]earnestly desires the shade,
And like a hired man who eagerly looks for his wages,

2

Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,

3

So I have been allotted months of futility,
And wearisome nights have been appointed to me.

3

Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.

4

When I lie down, I say, ‘When shall I arise,
And the night be ended?’
For I have had my fill of tossing till dawn.

4

Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.

5

My flesh is caked with worms and dust,
My skin is cracked and breaks out afresh.

5

Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.

6

“My days are swifter than a weaver’s shuttle,
And are spent without hope.

6

Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.

7

Oh, remember that my life is a breath!
My eye will never again see good.

7

Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.

8

The eye of him who sees me will see me no more;
While your eyes are upon me, I shall no longer be.

8

Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.

9

As the cloud disappears and vanishes away,
So he who goes down to the grave does not come up.

9

Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,

10

He shall never return to his house,
Nor shall his place know him anymore.

10

Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.

11

“Therefore I will not restrain my mouth;
I will speak in the anguish of my spirit;
I will complain in the bitterness of my soul.

11

Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.

12

Am I a sea, or a sea serpent,
That You set a guard over me?

12

Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?

13

When I say, ‘My bed will comfort me,
My couch will ease my complaint,’

13

Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;

14

Then You scare me with dreams
And terrify me with visions,

14

Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,

15

So that my soul chooses strangling
And death rather than [b]my body.

15

Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.

16

I loathe my life;
I would not live forever.
Let me alone,
For my days are but [c]a breath.

16

Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!

17

“What is man, that You should exalt him,
That You should set Your heart on him,

17

Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,

18

That You should [d]visit him every morning,
And test him every moment?

18

Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?

19

How long?
Will You not look away from me,
And let me alone till I swallow my saliva?

19

Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?

20

Have I sinned?
What have I done to You, O watcher of men?
Why have You set me as Your target,
So that I am a burden [e]to myself?

20

А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?

21

Why then do You not pardon my transgression,
And take away my iniquity?
For now I will lie down in the dust,
And You will seek me diligently,
But I will no longer be.”

21

Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Job 7

Йова 7