New King James Version

Переклад Огієнка

Job: My Suffering Is Comfortless

“Is there not a time of hard service for man on earth?
Are not his days also like the days of a hired man?

1

Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!

2

Like a servant who [a]earnestly desires the shade,
And like a hired man who eagerly looks for his wages,

2

Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

3

So I have been allotted months of futility,
And wearisome nights have been appointed to me.

3

так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

4

When I lie down, I say, ‘When shall I arise,
And the night be ended?’
For I have had my fill of tossing till dawn.

4

Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

5

My flesh is caked with worms and dust,
My skin is cracked and breaks out afresh.

5

Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.

6

“My days are swifter than a weaver’s shuttle,
And are spent without hope.

6

А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.

7

Oh, remember that my life is a breath!
My eye will never again see good.

7

Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.

8

The eye of him who sees me will see me no more;
While your eyes are upon me, I shall no longer be.

8

Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.

9

As the cloud disappears and vanishes away,
So he who goes down to the grave does not come up.

9

Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,

10

He shall never return to his house,
Nor shall his place know him anymore.

10

не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.

11

“Therefore I will not restrain my mouth;
I will speak in the anguish of my spirit;
I will complain in the bitterness of my soul.

11

Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

12

Am I a sea, or a sea serpent,
That You set a guard over me?

12

Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

13

When I say, ‘My bed will comfort me,
My couch will ease my complaint,’

13

Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

14

Then You scare me with dreams
And terrify me with visions,

14

то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

15

So that my soul chooses strangling
And death rather than [b]my body.

15

І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

16

I loathe my life;
I would not live forever.
Let me alone,
For my days are but [c]a breath.

16

Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

17

“What is man, that You should exalt him,
That You should set Your heart on him,

17

Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

18

That You should [d]visit him every morning,
And test him every moment?

18

Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

19

How long?
Will You not look away from me,
And let me alone till I swallow my saliva?

19

Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?

20

Have I sinned?
What have I done to You, O watcher of men?
Why have You set me as Your target,
So that I am a burden [e]to myself?

20

Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?

21

Why then do You not pardon my transgression,
And take away my iniquity?
For now I will lie down in the dust,
And You will seek me diligently,
But I will no longer be.”

21

І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

Job 7

Йова 7