New King James Version

Переклад Хоменка

Job: There Is No Mediator

Then Job answered and said:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

“Truly I know it is so,
But how can a man be righteous before God?

2

«Правда! Я знаю, що воно так;
та й як би чоловік міг бути
справедливим перед Богом?

3

If one wished to [a]contend with Him,
He could not answer Him one time out of a thousand.

3

Коли б він захотів на прю з ним стати,
на тисячу ні разу йому не відповів би.

4

God is wise in heart and mighty in strength.
Who has hardened himself against Him and prospered?

4

Він мудрий серцем і силою могутній;
хто проти нього коли вперся й зостався цілим?

5

He removes the mountains, and they do not know
When He overturns them in His anger;

5

Він переносить гори, і вони не знають,
в своєму гніві їх перевертає.

6

He shakes the earth out of its place,
And its pillars tremble;

6

Зрушує землю з її місця,
й її стовпи стрясаються.

7

He commands the sun, and it does not rise;
He seals off the stars;

7

Він велить сонцю, і воно не сходить;
кладе печать на звізди.

8

He alone spreads out the heavens,
And [b]treads on the [c]waves of the sea;

8

Він небеса нап'яв, сам він;
він ходить по морських висотах.

9

He made [d]the Bear, Orion, and the Pleiades,
And the chambers of the south;

9

Він створив Віз, Косарів,
Квочку і Комори Півдня.

10

He does great things past finding out,
Yes, wonders without number.

10

Він творить діла великі, незбагненні
і чудеса без ліку!

11

If He goes by me, I do not see Him;
If He moves past, I do not perceive Him;

11

Як пройде попри мене, я не побачу,
як промайне, я не помічу.

12

If He takes away, [e]who can hinder Him?
Who can say to Him, ‘What are You doing?’

12

Як він щось забере, хто йому заборонить?
Хто йому скаже: Що чиниш?

13

God will not withdraw His anger,
The allies of [f]the proud lie prostrate beneath Him.

13

Бог не одвертає свого гніву;
під ним лежать помічники Рагава!

14

“How then can I answer Him,
And choose my words to reason with Him?

14

Де вже мені йому відповідати
та проти нього слова підбирати?

15

For though I were righteous, I could not answer Him;
I would beg mercy of my Judge.

15

Я хоч би й правий був, не озвався б,
а радше милосердя в судді мого благав би.

16

If I called and He answered me,
I would not believe that He was listening to my voice.

16

Коли б я і покликав, і він озвався,
я не повірив би, що він мій голос слухає.

17

For He crushes me with a tempest,
And multiplies my wounds without cause.

17

Він, що торощить мене в хуртовині
і множить без причини мої рани, —

18

He will not allow me to catch my breath,
But fills me with bitterness.

18

він не дає мені й відідхнути
так насичує мене гіркотою.

19

If it is a matter of strength, indeed He is strong;
And if of justice, who will appoint my day in court?

19

Коли йдеться про силу, він могутній!
Коли про суд, хто сміє його позивати?

20

Though I were righteous, my own mouth would condemn me;
Though I were blameless, it would prove me perverse.

20

Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.

21

“I am blameless, yet I do not know myself;
I despise my life.

21

Невинний я? Я й сам не знаю!
Життя моє мені нінащо.

22

It is all one thing;
Therefore I say, ‘He destroys the blameless and the wicked.’

22

Тому й кажу: Усе одно
безвинного й грішника він губить.

23

If the scourge slays suddenly,
He laughs at the plight of the innocent.

23

А коли бич зненацька убиває,
з невинного розпуки він сміється.

24

The earth is given into the hand of the wicked.
He covers the faces of its judges.
If it is not He, who else could it be?

24

Коли якусь країну віддано в руки лиходія,
обличчя її правителів він закриває.
Як же не він — хто інший?

25

“Now my days are swifter than a runner;
They flee away, they see no good.

25

І мчать мої дні від гінця швидше,
біжать, щастя не бачать.

26

They pass by like [g]swift ships,
Like an eagle swooping on its prey.

26

Линуть, мов чайки з очерету,
неначе яструб, що падає на здобич.

27

If I say, ‘I will forget my complaint,
I will put off my sad face and wear a smile,’

27

Як я скажу собі: Забуду мою скаргу,
скину хмурий вид, розвеселюся! —

28

I am afraid of all my sufferings;
I know that You will not hold me innocent.

28

то я тремчу перед усіма муками моїми,
бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.

29

If I am condemned,
Why then do I labor in vain?

29

Коли ж я винуватий,
чому маю томитися надармо?

30

If I wash myself with snow water,
And cleanse my hands with [h]soap,

30

Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,

31

Yet You will plunge me into the pit,
And my own clothes will [i]abhor me.

31

навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько,
мною гидилась би моя одежа.

32

“For He is not a man, as I am,
That I may answer Him,
And that we should go to court together.

32

Бо він не людина, як я,
щоб я міг йому відповісти:
Ходімо на суд разом!

33

Nor is there any mediator between us,
Who may lay his hand on us both.

33

Немає посередника між нами,
що поклав би на нас обох свою руку,

34

Let Him take His rod away from me,
And do not let dread of Him terrify me.

34

що відвернув би свій бич від мене,
щоб страх його не лякав мене більше.

35

Then I would speak and not fear Him,
But it is not so with me.

35

Однак я говоритиму; я його не боюся,
бо не такий я перед самим собою.»

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Job 9

Йова 9