New King James Version

Переклад Хоменка

Redemption Remembered in Present Dishonor

To the Chief Musician. A Contemplation[a] of the sons of Korah.

We have heard with our ears, O God,
Our fathers have told us,
The deeds You did in their days,
In days of old:

1

Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.

2

You drove out the [b]nations with Your hand,
But them You planted;
You afflicted the peoples, and cast them out.

2

Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.

3

For they did not gain possession of the land by their own sword,
Nor did their own arm save them;
But it was Your right hand, Your arm, and the light of Your countenance,
Because You favored them.

3

Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.

4

You are my King, [c]O God;
[d]Command victories for Jacob.

4

Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.

5

Through You we will push down our enemies;
Through Your name we will trample those who rise up against us.

5

Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.

6

For I will not trust in my bow,
Nor shall my sword save me.

6

Тобою ми відбили наших супостатів, ім'ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.

7

But You have saved us from our enemies,
And have put to shame those who hated us.

7

Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;

8

In God we boast all day long,
And praise Your name forever. Selah

8

але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.

9

But You have cast us off and put us to shame,
And You do not go out with our armies.

9

Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім'я ми завжди прославляли.

10

You make us turn back from the enemy,
And those who hate us have taken [e]spoil for themselves.

10

Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.

11

You have given us up like sheep intended for food,
And have scattered us among the nations.

11

Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.

12

You sell Your people for next to nothing,
And are not enriched by selling them.

12

Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.

13

You make us a reproach to our neighbors,
A scorn and a derision to those all around us.

13

Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.

14

You make us a byword among the nations,
A shaking of the head among the peoples.

14

Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.

15

My dishonor is continually before me,
And the shame of my face has covered me,

15

Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.

16

Because of the voice of him who reproaches and reviles,
Because of the enemy and the avenger.

16

Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває

17

All this has come upon us;
But we have not forgotten You,
Nor have we dealt falsely with Your covenant.

17

від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.

18

Our heart has not turned back,
Nor have our steps departed from Your way;

18

Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,

19

But You have severely broken us in the place of jackals,
And covered us with the shadow of death.

19

і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,

20

If we had forgotten the name of our God,
Or stretched[f] out our hands to a foreign god,

20

коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.

21

Would not God search this out?
For He knows the secrets of the heart.

21

Коли б ми забули ім'я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,

22

Yet for Your sake we are killed all day long;
We are accounted as sheep for the slaughter.

22

то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.

23

Awake! Why do You sleep, O Lord?
Arise! Do not cast us off forever.

23

Тажчерез тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.

24

Why do You hide Your face,
And forget our affliction and our oppression?

24

Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!

25

For our soul is bowed down to the [g]dust;
Our body clings to the ground.

25

Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?

26

Arise for our help,
And redeem us for Your mercies’ sake.

26

Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Psalms 44

Псалмів 44