New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Moses at the Burning Bush

Now Moses was tending the flock of Jethro his father-in-law, the priest of Midian. And he led the flock to the back of the desert, and came to Horeb, the mountain of God.

1

Мойсей же пас вівцї в Єтра, тестя свого, сьвященника Мидиянського, та й погнавсь з вівцями за степ, і прийшов до Божої Гореб гори.

2

And the Angel of the Lord appeared to him in a flame of fire from the midst of a bush. So he looked, and behold, the bush was burning with fire, but the bush was not consumed.

2

І явивсь йому ангел Господень ув огнистому поломї ізсеред куща тернового. Побачив, що кущ горить огнем, горить і не згоряє.

3

Then Moses said, “I will now turn aside and see this great sight, why the bush does not burn.”

3

І каже сам собі Мойсей: Зайду лишень збоку та подивлюсь на сю велику появу, чом не згорить купина.

4

So when the Lord saw that he turned aside to look, God called to him from the midst of the bush and said, “Moses, Moses!”
And he said, “Here I am.”

4

І побачив Господь, що зайшов збоку дивитись, і кликне його зсеред колючого куща і рече: Мойсею, Мойсею!

5

Then He said, “Do not draw near this place. Take your sandals off your feet, for the place where you stand is holy ground.”

5

І каже він: Ось я! І рече: Не наближуйся сюди; іззуй обувє твоє з ніг твоїх, місце бо, що на йому стоїш, земля сьвята.

6

Moreover He said, “I am the God of your father — the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.” And Moses hid his face, for he was afraid to look upon God.

6

І рече йому: Я Бог отця твого, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів. І затулив Мойсей вид собі; не важився бо дивитись на Бога.

7

And the Lord said: “I have surely seen the oppression of My people who are in Egypt, and have heard their cry because of their taskmasters, for I know their [a]sorrows.

7

І рече Господь: Бачив я бідуваннє людей моїх, що в Египтї, і почув голосїннє їх із причини приставників; знаю бо печаль їх.

8

So I have come down to deliver them out of the hand of the Egyptians, and to bring them up from that land to a good and large land, to a land flowing with milk and honey, to the place of the Canaanites and the Hittites and the Amorites and the Perizzites and the Hivites and the Jebusites.

8

І зійшов я рятувати їх із потали Египецької та вивести їх із землї тієї, та ввести їх у землю добру й простору, в землю текучу молоком і медом, в займище Канаанське та Гетіївське, та Аморіївське та Ферезіївське та Євузіївське.

9

Now therefore, behold, the cry of the children of Israel has come to Me, and I have also seen the oppression with which the Egyptians oppress them.

9

І се голосїння синів Ізрайлевих дійшло до мене, та й бачив я тїсноту, що нею тїсьнять їх Египтяне.

10

Come now, therefore, and I will send you to Pharaoh that you may bring My people, the children of Israel, out of Egypt.”

10

Ійди ж оце, пошлю тебе до Фараона, щоб ти вивів нарід мій, сини Ізрайлеві, з Египту.

11

But Moses said to God, “Who am I that I should go to Pharaoh, and that I should bring the children of Israel out of Egypt?”

11

І каже Мойсей до Бога: Хто я такий, щоб менї та йти до Фараона, і щоб менї та вивести сини Ізрайлеві з Египту.

12

So He said, “I will certainly be with you. And this shall be a sign to you that I have sent you: When you have brought the people out of Egypt, you shall serve God on this mountain.”

12

Рече ж Бог до Мойсея: Та ж я буду з тобою, і се тобі знамення, що сам я тебе послав. Як виведеш люде мої з Египту, помолитесь ви Богу під горою сією.

13

Then Moses said to God, “Indeed, when I come to the children of Israel and say to them, ‘The God of your fathers has sent me to you,’ and they say to me, ‘What is His name?’ what shall I say to them?”

13

І каже Мойсей до Бога: Ну, прийду оце до синів Ізрайлевих і промовлю до них: Бог батьків наших прислав мене до вас, а вони скажуть менї: Яке ж імя йому? Що казати му їм?

14

And God said to Moses, “I AM WHO I AM.” And He said, “Thus you shall say to the children of Israel, ‘I AM has sent me to you.’ ”

14

І промовив Бог до Мойсея: Я той, хто єсть. І рече він: Так промовиш до синів Ізрайлевих: Сущий послав мене до вас.

15

Moreover God said to Moses, “Thus you shall say to the children of Israel: ‘The Lord God of your fathers, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob, has sent me to you. This is My name forever, and this is My memorial to all generations.’

15

І каже Бог знов до Мойсея: Так промовиш до синів Ізрайлевих: Господь Бог отець ваших, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів послав мене до вас. Се імя моє на віки, і се моя память від роду та й до роду.

16

Go and gather the elders of Israel together, and say to them, ‘The Lord God of your fathers, the God of Abraham, of Isaac, and of Jacob, appeared to me, saying, “I have surely visited you and seen what is done to you in Egypt;

16

Ійди та поскуплюй до купи старші мужі громадські в синів Ізрайлевих і промов до них: Господь Бог Авраамів, Ізааків і Яковів явився менї глаголючи: Навідом навідавсь я до вас, що приключилось вам в Египтї,

17

and I have said I will bring you up out of the affliction of Egypt to the land of the Canaanites and the Hittites and the Amorites and the Perizzites and the Hivites and the Jebusites, to a land flowing with milk and honey.” ’

17

І рече: Виведу вас із бідування Египецького в землю Канааніїв і Гетіїв і Аморіїв і Ферезіїв і Гевіїв і Євузіїв, в землю текущу молоком і медом.

18

Then they will heed your voice; and you shall come, you and the elders of Israel, to the king of Egypt; and you shall say to him, ‘The Lord God of the Hebrews has met with us; and now, please, let us go three days’ journey into the wilderness, that we may sacrifice to the Lord our God.’

18

І послухають голосу твого, і ввійдеш ти й старші громадські мужі Ізрайлеві до царя Египецького, та й промовиш до його: Господь, Бог Єврейський, зустьрів нас, і тепер дозволь нам пійти на три днї ходи в степ, принести жертву Господеві Богу нашому.

19

But I am sure that the king of Egypt will not let you go, no, not even by a mighty hand.

19

Я ж відаю, що не дозволить вам ійти царь Египецький, нї! Хиба тільки через потужну руку.

20

So I will stretch out My hand and strike Egypt with all My wonders which I will do in its midst; and after that he will let you go.

20

І простягну руку мою, і вдарю на Египет усїма чудесами моїми, що сотворю між ними, а потім відпустить вас.

21

And I will give this people favor in the sight of the Egyptians; and it shall be, when you go, that you shall not go empty-handed.

21

І дам ласку людям сим в очу в Египтянів, і станеться, що, як вийдете, пійдете не в порожнї.

22

But every woman shall ask of her neighbor, namely, of her who dwells near her house, articles of silver, articles of gold, and clothing; and you shall put them on your sons and on your daughters. So you shall plunder the Egyptians.”

22

Нї! нехай усяка молодиця пожичить у сусїдки своєї і в такої, що пробуває в господї в неї, клейноти срібні і клейноти золоті і шати, та й понадїваєте на сини ваші й дочки ваші, і пограбуєте Египтянів.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Exodus 3

Вихід 3