Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Хоменка
Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."
And Pharaoh said, “Who is the Lord, that I should obey His voice to let Israel go? I do not know the Lord, nor will I let Israel go.”
А фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."
So they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please, let us go three days’ journey into the desert and sacrifice to the Lord our God, lest He fall upon us with pestilence or with the sword.”
Вони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."
Then the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you take the people from their work? Get back to your labor.”
І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."
And Pharaoh said, “Look, the people of the land are many now, and you make them rest from their labor!”
Вів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."
So the same day Pharaoh commanded the taskmasters of the people and their officers, saying,
І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:
“You shall no longer give the people straw to make brick as before. Let them go and gather straw for themselves.
"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.
And you shall lay on them the quota of bricks which they made before. You shall not reduce it. For they are idle; therefore they cry out, saying, ‘Let us go and sacrifice to our God.’
А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!
Let more work be laid on the men, that they may labor in it, and let them not regard false words.”
Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."
And the taskmasters of the people and their officers went out and spoke to the people, saying, “Thus says Pharaoh: ‘I will not give you straw.
Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.
Go, get yourselves straw where you can find it; yet none of your work will be reduced.’ ”
Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."
So the people were scattered abroad throughout all the land of Egypt to gather stubble instead of straw.
І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.
And the taskmasters forced them to hurry, saying, “Fulfill your work, your daily quota, as when there was straw.”
Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."
Also the officers of the children of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not fulfilled your task in making brick both yesterday and today, as before?”
І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"
Then the officers of the children of Israel came and cried out to Pharaoh, saying, “Why are you dealing thus with your servants?
Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?
There is no straw given to your servants, and they say to us, ‘Make brick!’ And indeed your servants are beaten, but the fault is in your own people.”
Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."
But he said, “You are idle! Idle! Therefore you say, ‘Let us go and sacrifice to the Lord.’
А він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.
Therefore go now and work; for no straw shall be given you, yet you shall deliver the quota of bricks.”
А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено — постачайте."
And the officers of the children of Israel saw that they were in trouble after it was said, “You shall not reduce any bricks from your daily quota.”
Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.
Then, as they came out from Pharaoh, they met Moses and Aaron who stood there to meet them.
Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;
і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."
Israel’s Deliverance Assured
So Moses returned to the Lord and said, “Lord, why have You brought trouble on this people? Why is it You have sent me?
So Moses returned to the Lord and said, “Lord, why have You brought trouble on this people? Why is it You have sent me?
Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?