New King James Version

Переклад Турконяка

The Fifth Plague: Livestock Diseased

Then the Lord said to Moses, “Go in to Pharaoh and tell him, ‘Thus says the Lord God of the Hebrews: “Let My people go, that they may serve Me.

1

І сказав Господь Мойсеєві: Увійди до фараона й промов до нього: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені!

2

For if you refuse to let them go, and still hold them,

2

Якщо ти все ж таки не побажаєш відпустити Мій народ, але й надалі будеш його затримувати,

3

behold, the hand of the Lord will be on your cattle in the field, on the horses, on the donkeys, on the camels, on the oxen, and on the sheep — a very severe pestilence.

3

то ось Господня рука буде на твоїй худобі, яка на рівнинах: на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і на вівцях, — дуже велика моровиця.

4

And the Lord will make a difference between the livestock of Israel and the livestock of Egypt. So nothing shall die of all that belongs to the children of Israel.” ’ ”

4

І дивовижну різницю зроблю Я на той час між худобою єгиптян і худобою Ізраїльських синів, — з усього згаданого не загине те, щоналежить синам Ізраїля!

5

Then the Lord appointed a set time, saying, “Tomorrow the Lord will do this thing in the land.”

5

Бог визначив точний час, кажучи: Завтра Господь виконає на землі те, що проголосив.

6

So the Lord did this thing on the next day, and all the livestock of Egypt died; but of the livestock of the children of Israel, not one died.

6

І наступного дня Господь здійснив те, що проголосив, — і вся худоба єгиптян вимерла, а з тварин Ізраїльських синів не пропало нічого.

7

Then Pharaoh sent, and indeed, not even one of the livestock of the Israelites was dead. But the heart of Pharaoh became hard, and he did not let the people go.

7

А коли фараон побачив, що з тварин синів Ізраїля не загинуло нічого, то серце фараона стало нечуйним, і він народ не відпустив.

8

The Sixth Plague: Boils

So the Lord said to Moses and Aaron, “Take for yourselves handfuls of ashes from a furnace, and let Moses scatter it toward the heavens in the sight of Pharaoh.

8

Тож Господь сказав Мойсеєві та Ааронові, промовляючи: Візьміть собі повні жмені сажі з печі, і нехай підкине її Мойсей до неба перед фараоном і перед його слугами,

9

And it will become fine dust in all the land of Egypt, and it will cause boils that break out in sores on man and beast throughout all the land of Egypt.”

9

і нехай стане курява на всій Єгипетській землі, і будуть на людях і на тваринах струпи та болячки, що утворяться як на людях, так і на тваринах, — в усій Єгипетській землі.

10

Then they took ashes from the furnace and stood before Pharaoh, and Moses scattered them toward heaven. And they caused boils that break out in sores on man and beast.

10

Тож він узяв сажі з печі перед фараоном, і підкинув її Мойсей до неба, і вона обернулася на струпи й болячки, що утворилися як на людях, так і на тваринах.

11

And the magicians could not stand before Moses because of the boils, for the boils were on the magicians and on all the Egyptians.

11

А чаклуни не могли стояти перед Мойсеєм через струпи, оскільки і на чародіях були струпи, і в усій Єгипетській землі.

12

But the Lord hardened the heart of Pharaoh; and he did not heed them, just as the Lord had spoken to Moses.

12

Та Господь учинив непоступливим серце фараона, і той не послухав їх, — як і заповів Господь Мойсеєві.

13

The Seventh Plague: Hail

Then the Lord said to Moses, “Rise early in the morning and stand before Pharaoh, and say to him, ‘Thus says the Lord God of the Hebrews: “Let My people go, that they may serve Me,

13

Тоді Господь промовив до Мойсея: Встань рано на світанку, явись до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб Мені поклонилися,

14

for at this time I will send all My plagues to your very heart, and on your servants and on your people, that you may know that there is none like Me in all the earth.

14

бо в цей час Я посилаю всі Мої кари у твоє серце і твоїх слуг, і твого народу, щоб ти знав, що немає іншого, як Я, на всій землі!

15

Now if I had stretched out My hand and struck you and your people with pestilence, then you would have been cut off from the earth.

15

Адже тепер, коли підійму руку, то уражу тебе і твій народ смертю, і знищений будеш із землі.

16

But indeed for this purpose I have raised you up, that I may show My power in you, and that My name may be declared in all the earth.

16

І для цього ти був збережений, щоб Я на тобі показав Мою силу і щоб Моє Ім’я було розголошене по всій землі.

17

As yet you exalt yourself against My people in that you will not let them go.

17

А ти, однак, усе ще намагаєшся не відпустити Мій народ.

18

Behold, tomorrow about this time I will cause very heavy hail to rain down, such as has not been in Egypt since its founding until now.

18

Ось, Я пошлю в цю пору завтра дуже великий град, якого ще не було в Єгипті з того дня, відколи його засновано, і до сьогодні.

19

Therefore send now and gather your livestock and all that you have in the field, for the hail shall come down on every man and every animal which is found in the field and is not brought home; and they shall die.” ’ ”

19

Отже, тепер поквапся позаганяти свою худобу і все те, що належить тобі на рівнині. Тому що всі люди й тварини, які перебуватимуть на рівнині й не підуть під накриття, — упаде на них град, і вони загинуть.

20

He who feared the word of the Lord among the servants of Pharaoh made his servants and his livestock flee to the houses.

20

Ті з рабів фараона, хто побоявся Господнього слова, зігнали свою худобу під накриття.

21

But he who did not regard the word of the Lord left his servants and his livestock in the field.

21

А ті, хто не зважив розумом на Господнє слово, залишили худобу на рівнині.

22

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward heaven, that there may be hail in all the land of Egypt — on man, on beast, and on every herb of the field, throughout the land of Egypt.”

22

І сказав Господь Мойсеєві: Простягни свою руку до неба — і випаде град на всій Єгипетській землі: на людей, на худобу і на всю рослинність, що на землі.

23

And Moses stretched out his rod toward heaven; and the Lord sent thunder and hail, and fire darted to the ground. And the Lord rained hail on the land of Egypt.

23

Тож Мойсей простягнув руку до неба, — і Господь послав громи і град, і вогонь проносився по землі. Господь послав град на всю Єгипетську землю.

24

So there was hail, and fire mingled with the hail, so very heavy that there was none like it in all the land of Egypt since it became a nation.

24

І падав град, і спалахував вогонь серед граду. А то був дуже-дуже великий град — такого не було в Єгипті, відколи народ постав у ньому.

25

And the hail struck throughout the whole land of Egypt, all that was in the field, both man and beast; and the hail struck every herb of the field and broke every tree of the field.

25

І на всій Єгипетській землі град побив усе — від людини до худоби; і побив град усю рослинність, що на полі, і всі дерева, які на рівнинах, град знищив.

26

Only in the land of Goshen, where the children of Israel were, there was no hail.

26

Граду не було тільки в землі Ґесем, де жили сини Ізраїля.

27

And Pharaoh sent and called for Moses and Aaron, and said to them, “I have sinned this time. The Lord is righteous, and my people and I are wicked.

27

Тож фараон послав, аби покликали Мойсея та Аарона, і сказав їм: Згрішив я тепер. Господь — праведний, а я та мій народ — неправедні.

28

Entreat[a] the Lord, that there may be no more [b]mighty thundering and hail, for it is enough. I will let you go, and you shall stay no longer.”

28

Отже, помоліться за мене Господу, і хай припиняться Божі громи, град і вогонь! Я відпущу вас, — ви не будете більше тут залишатися.

29

So Moses said to him, “As soon as I have gone out of the city, I will spread out my hands to the Lord; the thunder will cease, and there will be no more hail, that you may know that the earth is the Lord’s.

29

Та Мойсей сказав йому: Як тільки вийду з міста, я підійму свої руки до Господа, і громи припиняться, і більше не буде граду й дощу, — щоб ти пізнав, що Господня земля.

30

But as for you and your servants, I know that you will not yet fear the Lord God.”

30

І ти, і твої раби — я переконаний — ще не боїтеся Господа.

31

Now the flax and the barley were struck, for the barley was in the head and the flax was in bud.

31

Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон цвів.

32

But the wheat and the spelt were not struck, for they are [c]late crops.

32

А пшениця і жито не були побиті, оскільки були пізні.

33

So Moses went out of the city from Pharaoh and spread out his hands to the Lord; then the thunder and the hail ceased, and the rain was not poured on the earth.

33

Мойсей вийшов від фараона поза місто і підняв руки до Господа, — громи та град припинилися, і дощ більше не падав на землю.

34

And when Pharaoh saw that the rain, the hail, and the thunder had ceased, he sinned yet more; and he hardened his heart, he and his servants.

34

Коли фараон побачив, що дощ, град і громи перестали, то продовжував грішити. І непоступливим стало серце його і його слуг.

35

So the heart of Pharaoh was hard; neither would he let the children of Israel go, as the Lord had spoken by Moses.

35

І стало кам’яним серце фараона, і він не відпустив Ізраїльських синів, — як і сказав Господь Мойсеєві.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Exodus 9

Вихід 9