New King James Version

Переклад Хоменка

Death Comes to All

For I [a]considered all this in my heart, so that I could declare it all: that the righteous and the wise and their works are in the hand of God. People know neither love nor hatred by anything they see before them.

1

Усе це я розважив у моїм серці й зрозумів, що праведні й мудрі та й діла їхні в руці Божій. Не знає чоловік, чи він любови, чи ненависти вартий: усе перед ними — марнота.

2

All things come alike to all:
One event happens to the righteous and the wicked;
To the [b]good, the clean, and the unclean;
To him who sacrifices and him who does not sacrifice.
As is the good, so is the sinner;
He who takes an oath as he who fears an oath.

2

Усе однаково всім приходить; однака доля: праведному та безбожному, доброму й чистому та нечистому; тому, хто приносить жертви, й тому, хто їх не приносить. Однаково і доброму і грішникові, і тому, хто клянеться, і тому, хто боїться клятви.

3

This is an evil in all that is done under the sun: that one thing happens to all. Truly the hearts of the sons of men are full of evil; madness is in their hearts while they live, and after that they go to the dead.

3

Це ж бо й біда в усьому, що діється під сонцем, що доля однакова для всіх та що серце людське повне злоби, і безум у їхньому серці, покіль віку їхнього; а потім — до мертвих!

4

But for him who is joined to all the living there is hope, for a living dog is better than a dead lion.

4

Поки хто належить до всіх живих, має ще надію: бо ліпший живий пес, ніж лев мертвий.

5

For the living know that they will die;
But the dead know nothing,
And they have no more reward,
For the memory of them is forgotten.

5

Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась.

6

Also their love, their hatred, and their envy have now perished;
Nevermore will they have a share
In anything done under the sun.

6

Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні — усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем.

7

Go, eat your bread with joy,
And drink your wine with a merry heart;
For God has already accepted your works.

7

їж отже хліб весело, пий вино щасливим серцем, бо Бог благословив уже твоє діло.

8

Let your garments always be white,
And let your head lack no oil.

8

Хай завжди буде на тобі одежа світла, і олія хай не сходить з голови твоєї.

9

[c]Live joyfully with the wife whom you love all the days of your vain life which He has given you under the sun, all your days of vanity; for that is your portion in life, and in the labor which you perform under the sun.

9

Живи собі весело з жінкою, що її любиш, усі дні життя марноти твоєї, яку Господь дав тобі під сонцем, бо всі дні марноти твоєї — це твоя частка в житті й у твоїй праці, якою трудишся під сонцем.

10

Whatever your hand finds to do, do it with your might; for there is no work or device or knowledge or wisdom in the grave where you are going.

10

Усе, що потрапить тобі під руку, роби, поки живеш, бо у Шеолі, куди простуєш, нема ні роботи, ні мізкування, ні знання, ні мудрости.

11

I returned and saw under the sun that —
The race is not to the swift,
Nor the battle to the strong,
Nor bread to the wise,
Nor riches to men of understanding,
Nor favor to men of skill;
But time and chance happen to them all.

11

Знову зауважив я під сонцем, що не все швидкі бігають, хоробрі воюють, мудрі хліб їдять, розумні багатіють, а вчені осягають ласку, і що час недолі всіх їх спіткає.

12

For man also does not know his time:
Like fish taken in a cruel net,
Like birds caught in a snare,
So the sons of men are snared in an evil time,
When it falls suddenly upon them.

12

Чоловік свого часу не знає: немов ті риби, що ловляться у вражий невід, або як птахи, що заплутуються в сильце, так само й люди потрапляють у знегоду, коли вона злетить на них зненацька.

13

Wisdom Superior to Folly

This wisdom I have also seen under the sun, and it seemed great to me:

13

Бачив я ще й таку мудрість під сонцем, і вона мені великою здалася:

14

There was a little city with few men in it; and a great king came against it, besieged it, and built great [d]snares around it.

14

було собі якесь маленьке місто, і людей у ньому було мало. Прийшов під нього великий цар, обліг його і висипав вали високі проти нього.

15

Now there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city. Yet no one remembered that same poor man.

15

Аж ось знайшовся в ньому чолов'яга, бідний, але мудрий; і мудрістю своєю врятував те місто, але ніхто і не згадав отого бідолахи.

16

Then I said:
“Wisdom is better than strength.
Nevertheless the poor man’s wisdom is despised,
And his words are not heard.

16

І я сказав: Мудрість ліпша, ніж сила, та, проте, мудрість бідного в погорді, і слів його не хочуть слухати.

17

Words of the wise, spoken quietly, should be heard
Rather than the shout of a ruler of fools.

17

Тихе слово мудрих варт більше, ніж крик ватажка дурнів.

18

Wisdom is better than weapons of war;
But one sinner destroys much good.”

18

Мудрість ліпша від військової зброї. Одна хиба нищить багато добра.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Ecclesiastes 9

Екклезіаста 9