New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Death Comes to All

For I [a]considered all this in my heart, so that I could declare it all: that the righteous and the wise and their works are in the hand of God. People know neither love nor hatred by anything they see before them.

1

На все те обернув я серце моє, щоб зрозуміти, що праведні й мудрі й дїла їх у Бога в руцї, та що чоловік нї любови нї ненавистї за те не знає, бо воно далеко перед ним.

2

All things come alike to all:
One event happens to the righteous and the wicked;
To the [b]good, the clean, and the unclean;
To him who sacrifices and him who does not sacrifice.
As is the good, so is the sinner;
He who takes an oath as he who fears an oath.

2

Усьому й усїм — одно: однака доля праведному й безбожному, доброму й злому, чистому й нечистому; тому, що приносить жертви, й тому, що не приносить жертви; честивому, як і грішникові; тому, хто клянеться, як і тому, хто совіститься клястись.

3

This is an evil in all that is done under the sun: that one thing happens to all. Truly the hearts of the sons of men are full of evil; madness is in their hearts while they live, and after that they go to the dead.

3

Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.

4

But for him who is joined to all the living there is hope, for a living dog is better than a dead lion.

4

Поки людина в живих, має ще надїю; тим, що живому собацї лучше, нїж мертвому леву;

5

For the living know that they will die;
But the dead know nothing,
And they have no more reward,
For the memory of them is forgotten.

5

Бо живі знають, що помруть, а мертві нїчогісїнько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток;

6

Also their love, their hatred, and their envy have now perished;
Nevermore will they have a share
In anything done under the sun.

6

І любов їх і ненависть і боротьба їх минулись, і не буде їм вже нїякої частини нї в чому, що дїється під сонцем.

7

Go, eat your bread with joy,
And drink your wine with a merry heart;
For God has already accepted your works.

7

Ійди ж, їж твій хлїб, радуючись, і пий твоє вино, веселючись, коли Бог ласкавий на дїла твої.

8

Let your garments always be white,
And let your head lack no oil.

8

Нехай повсячасно буде на тобі одежа сьвітла, й нехай волос твій буде намащений.

9

[c]Live joyfully with the wife whom you love all the days of your vain life which He has given you under the sun, all your days of vanity; for that is your portion in life, and in the labor which you perform under the sun.

9

Усолоджуй собі життє з жінкою твоєю, що її любиш, через усї днї марної жизнї твоєї, а котру дав тобі Бог за товаришку на всї швидколетні днї твої під сонцем; се бо — пай твій в життю й в трудах твоїх, що ти трудишся під сонцем.

10

Whatever your hand finds to do, do it with your might; for there is no work or device or knowledge or wisdom in the grave where you are going.

10

Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї.

11

I returned and saw under the sun that —
The race is not to the swift,
Nor the battle to the strong,
Nor bread to the wise,
Nor riches to men of understanding,
Nor favor to men of skill;
But time and chance happen to them all.

11

І звернувсь я й добачив під сонцем, що не швидким допадаєсь нагорода за побіг; не хоробрим — побіда; не мудрим — хлїб; не розумним — багацтво, й не тямущим — ласка, тільки час і случай у всїм.

12

For man also does not know his time:
Like fish taken in a cruel net,
Like birds caught in a snare,
So the sons of men are snared in an evil time,
When it falls suddenly upon them.

12

Бо людина свого часу навіть не знає. Як риба попадається в невід, а птиця запутуєсь у сильце, так і люде ловляться в лиху годину, як вона прийде негадано до них.

13

Wisdom Superior to Folly

This wisdom I have also seen under the sun, and it seemed great to me:

13

От іще яку бачив я мудрість під сонцем, а вона здалась менї не абиякою:

14

There was a little city with few men in it; and a great king came against it, besieged it, and built great [d]snares around it.

14

Було невеличке собі місто, та й не так то людне. Прийшов під його великий царь, облїг його, та й поробив проти його всї боєві прилади;

15

Now there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city. Yet no one remembered that same poor man.

15

Аж се знайшовся в йому чоловік нетяга розумний та й вирятував городець своїм розумом, а нїхто потім не споминав про сього біднягу.

16

Then I said:
“Wisdom is better than strength.
Nevertheless the poor man’s wisdom is despised,
And his words are not heard.

16

І сказав я: Розум лучше сили, та розумом у чоловіка бідного погорджують і слова його байдуже.

17

Words of the wise, spoken quietly, should be heard
Rather than the shout of a ruler of fools.

17

Слово тихе й розумне, як його послухають, переважує крик потужного між дурними.

18

Wisdom is better than weapons of war;
But one sinner destroys much good.”

18

Розум лучше військового знаряддя, та одно ледащо попсує часом багацько доброго.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Ecclesiastes 9

Екклезіаста 9