New King James Version

Переклад Хоменка

The Servant, the Light to the Gentiles

“Listen, O coastlands, to Me,
And take heed, you peoples from afar!
The Lord has called Me from the womb;
From the [a]matrix of My mother He has made mention of My name.

1

Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім'я.

2

And He has made My mouth like a sharp sword;
In the shadow of His hand He has hidden Me,
And made Me a polished shaft;
In His quiver He has hidden Me.”

2

Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці.

3

“And He said to me,
‘You are My servant, O Israel,
In whom I will be glorified.’

3

І сказав мені: «Ти слуга мій, у тобі я прославлюся.»

4

Then I said, ‘I have labored in vain,
I have spent my strength for nothing and in vain;
Yet surely my [b]just reward is with the Lord,
And my [c]work with my God.’ ”

4

А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого.»

5

“And now the Lord says,
Who formed Me from the womb to be His Servant,
To bring Jacob back to Him,
So that Israel is [d]gathered to Him
(For I shall be glorious in the eyes of the Lord,
And My God shall be My strength),

5

А тепер каже Господь, що сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був його слугою, щоб навернув Якова до нього та щоб зібрав Ізраїля до нього, — бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій — моя сила.

6

Indeed He says,
‘It is too small a thing that You should be My Servant
To raise up the tribes of Jacob,
And to restore the preserved ones of Israel;
I will also give You as a light to the Gentiles,
That You should be My salvation to the ends of the earth.’ ”

6

Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»

7

Thus says the Lord,
The Redeemer of Israel, [e]their Holy One,
To Him [f]whom man despises,
To Him whom the nation abhors,
To the Servant of rulers:
“Kings shall see and arise,
Princes also shall worship,
Because of the Lord who is faithful,
The Holy One of Israel;
And He has chosen You.”

7

Так говорить Господь, Спаситель Ізраїля і його Святий, до зневаженого людьми, до погордженого в народі, до слуги у можновладних: «Царі побачать тебе і встануть, князі поклоняться заради Господа, що об'явивсь як вірний, заради Святого Ізраїля, що тебе вибрав.»

8

Thus says the Lord:
“In an acceptable[g] time I have heard You,
And in the day of salvation I have helped You;
I will [h]preserve You and give You
As a covenant to the people,
To restore the earth,
To cause them to inherit the desolate [i]heritages;

8

Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину,

9

That You may say to the prisoners, ‘Go forth,’
To those who are in darkness, ‘Show yourselves.’
“They shall feed along the roads,
And their pastures shall be on all desolate heights.

9

щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах.

10

They shall neither hunger nor thirst,
Neither heat nor sun shall strike them;
For He who has mercy on them will lead them,
Even by the springs of water He will guide them.

10

Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні.

11

I will make each of My mountains a road,
And My highways shall be elevated.

11

Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені.

12

Surely these shall come from afar;
Look! Those from the north and the west,
And these from the land of Sinim.”

12

Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.»

13

Sing, O heavens!
Be joyful, O earth!
And break out in singing, O mountains!
For the Lord has comforted His people,
And will have mercy on His afflicted.

13

Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими.

14

God Will Remember Zion

But Zion said, “The Lord has forsaken me,
And my Lord has forgotten me.”

14

А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!»

15

“Can a woman forget her nursing child,
[j]And not have compassion on the son of her womb?
Surely they may forget,
Yet I will not forget you.

15

Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду.

16

See, I have inscribed you on the palms of My hands;
Your walls are continually before Me.

16

Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною.

17

Your [k]sons shall make haste;
Your destroyers and those who laid you waste
Shall go away from you.

17

Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають.

18

Lift up your eyes, look around and see;
All these gather together and come to you.
As I live,” says the Lord,
“You shall surely clothe yourselves with them all as an ornament,
And bind them on you as a bride does.

18

Поглянь навколо очима твоїми, подивися! Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, — слово Господнє, — усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся.

19

“For your waste and desolate places,
And the land of your destruction,
Will even now be too small for the inhabitants;
And those who swallowed you up will be far away.

19

Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко.

20

The children you will have,
After you have lost the others,
Will say again in your ears,
‘The place is too small for me;
Give me a place where I may dwell.’

20

І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.»

21

Then you will say in your heart,
‘Who has begotten these for me,
Since I have lost my children and am desolate,
A captive, and wandering to and fro?
And who has brought these up?
There I was, left alone;
But these, where were they?’ ”

21

Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих? Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?»

22

Thus says the Lord God:
“Behold, I will lift My hand in an oath to the nations,
And set up My [l]standard for the peoples;
They shall bring your sons in their [m]arms,
And your daughters shall be carried on their shoulders;

22

Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг. І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах.

23

Kings shall be your foster fathers,
And their queens your nursing mothers;
They shall bow down to you with their faces to the earth,
And lick up the dust of your feet.
Then you will know that I am the Lord,
For they shall not be ashamed who wait for Me.”

23

Царі будуть тобі за вихователів; їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.»

24

Shall the prey be taken from the mighty,
Or the captives [n]of the righteous be delivered?

24

Хіба в потужного можна вирвати здобич? Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон?

25

But thus says the Lord:
“Even the captives of the mighty shall be taken away,
And the prey of the terrible be delivered;
For I will contend with him who contends with you,
And I will save your children.

25

Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть. Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю.

26

I will feed those who oppress you with their own flesh,
And they shall be drunk with their own blood as with sweet wine.
All flesh shall know
That I, the Lord, am your Savior,
And your Redeemer, the Mighty One of Jacob.”

26

Я нагодую гнобителів твоїх власним їх тілом, і вони уп'ються, мов вином, своєю власною кров'ю. І зрозуміє всяке тіло, що я — Господь, твій Спаситель, твій Викупитель, Потужний Якова.»

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Isaiah 49

Ісаї 49