New King James Version

Переклад Турконяка

The Servant, the Light to the Gentiles

“Listen, O coastlands, to Me,
And take heed, you peoples from afar!
The Lord has called Me from the womb;
From the [a]matrix of My mother He has made mention of My name.

1

Послухайте Мене, острови, і сприймайте народи! Через довгий проміжок часу настане, — говорить Господь. Від лона моєї матері Він назвав моє ім’я

2

And He has made My mouth like a sharp sword;
In the shadow of His hand He has hidden Me,
And made Me a polished shaft;
In His quiver He has hidden Me.”

2

і зробив мої уста, наче гострий меч, і сховав мене під покровом Своєї руки, поклав мене, як вибрану стрілу, і охороняє мене у Своєму сагайдаку.

3

“And He said to me,
‘You are My servant, O Israel,
In whom I will be glorified.’

3

Він сказав мені: Ти Мій раб, Ізраїлю, і в тобі Я прославлюся!

4

Then I said, ‘I have labored in vain,
I have spent my strength for nothing and in vain;
Yet surely my [b]just reward is with the Lord,
And my [c]work with my God.’ ”

4

І я сказав: Даремно я трудився та намарно, і на ніщо віддав я свою силу. Через це мій суд перед Господом, і мій труд перед моїм Богом.

5

“And now the Lord says,
Who formed Me from the womb to be His Servant,
To bring Jacob back to Him,
So that Israel is [d]gathered to Him
(For I shall be glorious in the eyes of the Lord,
And My God shall be My strength),

5

А тепер так говорить Господь, Котрий мене створив з лона Своїм рабом, щоб зібрати Якова й Ізраїля. Зібраний буду і прославлюся перед Господом, і мій Бог буде моєю силою.

6

Indeed He says,
‘It is too small a thing that You should be My Servant
To raise up the tribes of Jacob,
And to restore the preserved ones of Israel;
I will also give You as a light to the Gentiles,
That You should be My salvation to the ends of the earth.’ ”

6

І Він сказав мені: Величним є для тебе називатися Моїм слугою, щоб поставити племена Якова і повернути розпорошених Ізраїля. Ось Я тебе поставив за світло для народів, щоб ти був на спасіння аж до краю землі.

7

Thus says the Lord,
The Redeemer of Israel, [e]their Holy One,
To Him [f]whom man despises,
To Him whom the nation abhors,
To the Servant of rulers:
“Kings shall see and arise,
Princes also shall worship,
Because of the Lord who is faithful,
The Holy One of Israel;
And He has chosen You.”

7

Так говорить Господь, Який тебе спас, Бог Ізраїля: Святіть того, хто має за ніщо свою душу, знехтуваного народами рабів-володарів. Царі його побачать, і володарі встануть, і поклоняться йому задля Господа. Бо вірним є Святий Ізраїля, і я Тебе вибрав.

8

Thus says the Lord:
“In an acceptable[g] time I have heard You,
And in the day of salvation I have helped You;
I will [h]preserve You and give You
As a covenant to the people,
To restore the earth,
To cause them to inherit the desolate [i]heritages;

8

Так говорить Господь: У сприятливий час Я тебе вислухав і в день спасіння до тебе закликав, і Я дав тебе на завіт народам, щоб поставити землю і успадкувати спадок пустелі,

9

That You may say to the prisoners, ‘Go forth,’
To those who are in darkness, ‘Show yourselves.’
“They shall feed along the roads,
And their pastures shall be on all desolate heights.

9

говорячи тим, хто в кайданах: Вийдіть! — А тим, хто в темряві: Відкрийтеся! І пастимуться на всіх їхніх дорогах, і на всіх стежках — їхнє пасовисько.

10

They shall neither hunger nor thirst,
Neither heat nor sun shall strike them;
For He who has mercy on them will lead them,
Even by the springs of water He will guide them.

10

Вони не зголодніють, і не будуть спраглі, і не уразить їх спека та сонце, але Той, Хто їх милує, потішить і поведе їх поміж джерел води.

11

I will make each of My mountains a road,
And My highways shall be elevated.

11

І поставлю всяку гору, як дорогу, і всяку стежку — їм на пасовисько.

12

Surely these shall come from afar;
Look! Those from the north and the west,
And these from the land of Sinim.”

12

Ось ці приходять здалека, ці з півночі, а ці з моря, а інші — із землі персів.

13

Sing, O heavens!
Be joyful, O earth!
And break out in singing, O mountains!
For the Lord has comforted His people,
And will have mercy on His afflicted.

13

Зрадійте, небеса! Нехай розвеселиться земля, хай гори прорвуться радісними вигуками, бо Бог помилував Свій народ і потішив упокорених Свого народу!

14

God Will Remember Zion

But Zion said, “The Lord has forsaken me,
And my Lord has forgotten me.”

14

А Сіон [1] сказала: Господь мене покинув, і Господь забув про мене!

15

“Can a woman forget her nursing child,
[j]And not have compassion on the son of her womb?
Surely they may forget,
Yet I will not forget you.

15

Хіба матір забуде свою дитину, щоб не помилувати те, що вийшло з її лона? Якщо ж і жінка це забуде, то Я тебе не забуду! — сказав Господь.

16

See, I have inscribed you on the palms of My hands;
Your walls are continually before Me.

16

Ось на Моїх руках Я накреслив твої стіни, і ти постійно переді Мною.

17

Your [k]sons shall make haste;
Your destroyers and those who laid you waste
Shall go away from you.

17

І швидко будеш збудований тими, ким ти був знищений, і ті, хто тебе спустошив, вийдуть з тебе.

18

Lift up your eyes, look around and see;
All these gather together and come to you.
As I live,” says the Lord,
“You shall surely clothe yourselves with them all as an ornament,
And bind them on you as a bride does.

18

Здійми довкола свої очі та поглянь на всіх. Ось вони зібралися і прийшли до тебе. Живу Я, — говорить Господь, — бо всіма ними зодягнешся і нарядишся ним, як наречена прикрасою.

19

“For your waste and desolate places,
And the land of your destruction,
Will even now be too small for the inhabitants;
And those who swallowed you up will be far away.

19

Адже твоє спустошене й розсипане, і те, що впало, тепер тісні будуть задля тих, хто живе, і від тебе віддаляться ті, які тебе пожирали.

20

The children you will have,
After you have lost the others,
Will say again in your ears,
‘The place is too small for me;
Give me a place where I may dwell.’

20

Бо скажуть до твоїх вух твої сини, яких ти втратив: Тісне мені місце, зроби мені місце, щоб я проживав!

21

Then you will say in your heart,
‘Who has begotten these for me,
Since I have lost my children and am desolate,
A captive, and wandering to and fro?
And who has brought these up?
There I was, left alone;
But these, where were they?’ ”

21

І ти скажеш у своєму серці: Хто мені цих породив? Я ж бездітна і вдова, а цих хто мені вигодував? Я ж залишилася сама, а ці в мене звідки взялися?

22

Thus says the Lord God:
“Behold, I will lift My hand in an oath to the nations,
And set up My [l]standard for the peoples;
They shall bring your sons in their [m]arms,
And your daughters shall be carried on their shoulders;

22

Так говорить Господь: Ось підійму Свої руки на народи і підійму Свій знак на острови, і нестимуть твоїх синів на грудях, а твоїх дочок візьмуть на плечі,

23

Kings shall be your foster fathers,
And their queens your nursing mothers;
They shall bow down to you with their faces to the earth,
And lick up the dust of your feet.
Then you will know that I am the Lord,
For they shall not be ashamed who wait for Me.”

23

і царі будуть тебе годувати, а володарки будуть твоїми няньками. До землі лицем тобі поклоняться і лизатимуть порох твоїх ніг. І пізнаєш, що Я — Господь, і не засоромишся.

24

Shall the prey be taken from the mighty,
Or the captives [n]of the righteous be delivered?

24

Чи забере хтось здобич у велетня? І якщо хтось візьме неправедно в полон, чи врятується?

25

But thus says the Lord:
“Even the captives of the mighty shall be taken away,
And the prey of the terrible be delivered;
For I will contend with him who contends with you,
And I will save your children.

25

Так говорить Господь: Якщо хтось візьме велетня в полон, то і забере здобич. А хто забере в сильного, — врятується. Я ж судитиму твій суд, і Я визволю твоїх синів.

26

I will feed those who oppress you with their own flesh,
And they shall be drunk with their own blood as with sweet wine.
All flesh shall know
That I, the Lord, am your Savior,
And your Redeemer, the Mighty One of Jacob.”

26

А ті, хто тебе гнобить, їстимуть свою плоть і питимуть, як нове вино, свою кров і сп’яніють, і всяке тіло пізнає, що Я — Господь, Який визволив тебе, і Я підіймаю силу Якова.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Isaiah 49

Ісаї 49