New King James Version

Переклад Хоменка

The Lord Comforts Zion

“Listen to Me, you who [a]follow after righteousness,
You who seek the Lord:
Look to the rock from which you were hewn,
And to the hole of the pit from which you were dug.

1

Ось послухайте мене, ви, що змагаєте до спасіння, ви, що шукаєте Господа! Гляньте на скелю, з якої ви витесані, на виритий колодязь, з якого ви постали!

2

Look to Abraham your father,
And to Sarah who bore you;
For I called him alone,
And blessed him and increased him.”

2

Гляньте на Авраама, вашого батька, і на Сару, що вас породила! Одного бо його я покликав, благословив його й розмножив.

3

For the Lord will comfort Zion,
He will comfort all her waste places;
He will make her wilderness like Eden,
And her desert like the garden of the Lord;
Joy and gladness will be found in it,
Thanksgiving and the voice of melody.

3

Так! Господь жалує за Сіоном, жалує за всіма його руїнами. Він зробить його пустиню, немов рай, а його степ, немов той сад Господній. Веселощі й радість будуть у ньому, подячні пісні під гру музики.

4

“Listen to Me, My people;
And give ear to Me, O My nation:
For law will proceed from Me,
And I will make My justice rest
As a light of the peoples.

4

Слухай мене, о мій народе! Мій роде, прихили до мене своє вухо! Бо закон від мене вийде, і право моє буде світлом народів.

5

My righteousness is near,
My salvation has gone forth,
And My arms will judge the peoples;
The coastlands will wait upon Me,
And on My arm they will trust.

5

Уже близько моя справедливість, моє спасіння вже надходить, моє рамено судитиме народи. На мене острови вповають, покладаються на моє рамено.

6

Lift up your eyes to the heavens,
And look on the earth beneath.
For the heavens will vanish away like smoke,
The earth will grow old like a garment,
And those who dwell in it will die in like manner;
But My salvation will be forever,
And My righteousness will not be [b]abolished.

6

Зведіть до неба свої очі й гляньте вниз на землю! Ось небо, як дим, щезне; земля ж, немов одежа, розпадеться, і мешканці її, мов мухи, повмирають. Спасіння ж моє буде довіку, і справедливості моїй не буде краю.

7

“Listen to Me, you who know righteousness,
You people in whose heart is My law:
Do not fear the reproach of men,
Nor be afraid of their insults.

7

Слухайте мене, ви, що знаєте право, народе, що бережеш закон мій у серці! Не бійтесь людської наруги, зневаги їхньої не лякайтесь!

8

For the moth will eat them up like a garment,
And the worm will eat them like wool;
But My righteousness will be forever,
And My salvation from generation to generation.”

8

Бо, як одежу, тля їх сточить, і міль їх з'їсть, як вовну, а справедливість моя буде повіки, моє спасіння з роду й до роду.

9

Awake, awake, put on strength,
O arm of the Lord!
Awake as in the ancient days,
In the generations of old.
Are You not the arm that cut Rahab apart,
And wounded the serpent?

9

Пробудись, прокинься та одягнися в потугу, рамено Господнє! Встань, як за днів днедавніх, як за родів відвічних! Чи ж не ти розтяло на кусні Рагава, пробило крокодила?

10

Are You not the One who dried up the sea,
The waters of the great deep;
That made the depths of the sea a road
For the redeemed to cross over?

10

Чи ж не ти висушило море, води великої безодні? Зробило з морських глибин дорогу, щоб нею пройшли викуплені?

11

So the ransomed of the Lord shall return,
And come to Zion with singing,
With everlasting joy on their heads.
They shall obtain joy and gladness;
Sorrow and sighing shall flee away.

11

І визволені Господом повернуться і прийдуть на Сіон з веселим кличем, і радість вічна буде в них над головами; веселощі й радощі їх спіткають, а смуток і зідхання зникнуть.

12

“I, even I, am He who comforts you.
Who are you that you should be afraid
Of a man who will die,
And of the son of a man who will be made like grass?

12

Я, і лиш я, вас утішу. Хто ти, що боїшся смертної людини, сина чоловіка, що, як трава, минається?

13

And you forget the Lord your Maker,
Who stretched out the heavens
And laid the foundations of the earth;
You have feared continually every day
Because of the fury of the oppressor,
When he has prepared to destroy.
And where is the fury of the oppressor?

13

Ти забуваєш Господа, творця твого, який розпростер небо, заснував землю, і тремтиш увесь час, щоденно перед люттю гнобителя, що готовий звести тебе зо світу. Де ж вона, та гнобителева яра злоба?

14

The captive exile hastens, that he may be loosed,
That he should not die in the pit,
And that his bread should not fail.

14

Невольник буде визволений незабаром, він не помре у ямі, і хліба йому не забракне.

15

But I am the Lord your God,
Who divided the sea whose waves roared —
The Lord of hosts is His name.

15

Я — Господь, Бог твій, що розбурхує море, аж ревуть хвилі; Господь сил — моє ім'я.

16

And I have put My words in your mouth;
I have covered you with the shadow of My hand,
That I may [c]plant the heavens,
Lay the foundations of the earth,
And say to Zion, ‘You are My people.’ ”

16

Я вклав мої слова у рот твій, окрив тебе тінню моєї руки; коли я розпростер небо й заснував землю, я сказав Сіонові: Ти — народ мій!

17

God’s Fury Removed

Awake, awake!
Stand up, O Jerusalem,
You who have drunk at the hand of the Lord
The cup of His fury;
You have drunk the dregs of the cup of trembling,
And drained it out.

17

Збудися, збудися, встань, Єрусалиме, ти, що з руки Господньої випив чашу гніву! Келех запамороки випив, випорожнив,

18

There is no one to guide her
Among all the sons she has brought forth;
Nor is there any who takes her by the hand
Among all the sons she has brought up.

18

і не було нікого в нього, щоб його вести, з усіх синів, яких він появив на світ; і не було нікого, щоб узяти його руку, з усіх синів, яких він виховав.

19

These two things have come to you;
Who will be sorry for you? —
Desolation and destruction, famine and sword —
By whom will I comfort you?

19

Дві біди стряслися над тобою, — хто тебе розважить? Спустошення та руїна, голод і меч, — хто тебе втішить?

20

Your sons have fainted,
They lie at the head of all the streets,
Like an antelope in a net;
They are full of the fury of the Lord,
The rebuke of your God.

20

Сини твої знесилені лежали по рогах твоїх вулиць, немов сугак у сітці, під гнівом Господнім, під погрозою Бога твого.

21

Therefore please hear this, you afflicted,
And drunk but not with wine.

21

Тим то слухай ось що, сердешний, який впився, та не вином!

22

Thus says your Lord,
The Lord and your God,
Who pleads the cause of His people:
“See, I have taken out of your hand
The cup of trembling,
The dregs of the cup of My fury;
You shall no longer drink it.

22

Так говорить Господь, владика твій і Бог твій, що боронить свій люд: «Ось я беру з руки твоєї чашу запамороки, келех мого гніву; не питимеш його більше.

23

But I will put it into the hand of those who afflict you,
Who have said to [d]you,
‘Lie down, that we may walk over you.’
And you have laid your body like the ground,
And as the street, for those who walk over.”

23

Я передам його у руки гнобителям твоїм, що тобі казали: Лягай на землю! Ми перейдемо через тебе! — І ти зробив із твоєї спини пішоходи, дорогу для прохожих.»

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Isaiah 51

Ісаї 51