New King James Version

Переклад Огієнка

Israel’s Futile Idolatry

The righteous perishes,
And no man takes it to heart;
Merciful men are taken away,
While no one considers
That the righteous is taken away from [a]evil.

1

Праведний умирає, і немає ніко́го, хто б узяв це до серця, і му́жі побожні беру́ться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, — що від зла забира́ється праведний з світу!

2

He shall enter into peace;
They shall rest in their beds,
Each one walking in his uprightness.

2

Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

3

“But come here,
You sons of the sorceress,
You offspring of the adulterer and the harlot!

3

Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, —

4

Whom do you ridicule?
Against whom do you make a wide mouth
And stick out the tongue?
Are you not children of transgression,
Offspring of falsehood,

4

над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні,

5

Inflaming yourselves with gods under every green tree,
Slaying the children in the valleys,
Under the clefts of the rocks?

5

ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами?

6

Among the smooth stones of the stream
Is your portion;
They, they, are your lot!
Even to them you have poured a drink offering,
You have offered a grain offering.
Should I receive comfort in these?

6

У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду?

7

“On a lofty and high mountain
You have set your bed;
Even there you went up
To offer sacrifice.

7

На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви.

8

Also behind the doors and their posts
You have set up your remembrance;
For you have uncovered yourself to those other than Me,
And have gone up to them;
You have enlarged your bed
And [b]made a covenant with them;
You have loved their bed,
Where you saw their [c]nudity.

8

І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш.

9

You went to the king with ointment,
And increased your perfumes;
You sent your messengers far off,
And even descended to Sheol.

9

І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу.

10

You are wearied in the length of your way;
Yet you did not say, ‘There is no hope.’
You have found the life of your hand;
Therefore you were not grieved.

10

Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла.

11

“And of whom have you been afraid, or feared,
That you have lied
And not remembered Me,
Nor taken it to your heart?
Is it not because I have [d]held My peace from of old
That you do not fear Me?

11

І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

12

I will declare your righteousness
And your works,
For they will not profit you.

12

Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі!

13

When you cry out,
Let your collection of idols deliver you.
But the wind will carry them all away,
A breath will take them.
But he who puts his trust in Me shall possess the land,
And shall inherit My holy mountain.”

13

Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить!

14

Healing for the Backslider

And one shall say,
“Heap it up! Heap it up!
Prepare the way,
Take the stumbling block out of the way of My people.”

14

І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́!

15

For thus says the High and Lofty One
Who inhabits eternity, whose name is Holy:
“I dwell in the high and holy place,
With him who has a contrite and humble spirit,
To revive the spirit of the humble,
And to revive the heart of the contrite ones.

15

Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!

16

For I will not contend forever,
Nor will I always be angry;
For the spirit would fail before Me,
And the souls which I have made.

16

Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив.

17

For the iniquity of his covetousness
I was angry and struck him;
I hid and was angry,
And he went on [e]backsliding in the way of his heart.

17

Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́.

18

I have seen his ways, and will heal him;
I will also lead him,
And restore comforts to him
And to his mourners.

18

Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним.

19

“I create the fruit of the lips:
Peace, peace to him who is far off and to him who is near,”
Says the Lord,
“And I will heal him.”

19

Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його.

20

But the wicked are like the troubled sea,
When it cannot rest,
Whose waters cast up mire and dirt.

20

А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють.

21

“There is no peace,”
Says my God, “for the wicked.”

21

Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь!

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

Isaiah 57

Ісаї 57