New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Fasting that Pleases God

“Cry aloud, [a]spare not;
Lift up your voice like a trumpet;
Tell My people their transgression,
And the house of Jacob their sins.

1

Клич грімко, не вдержуйсь, підніми голос твій, мов труба, і вкажи мойму люду беззаконня його, й дому Якововому всї гріхи його.

2

Yet they seek Me daily,
And delight to know My ways,
As a nation that did righteousness,
And did not forsake the ordinance of their God.
They ask of Me the ordinances of justice;
They take delight in approaching God.

2

Вони ж бо питають у мене що дня про путї мої, наче б вони були такі люде, що живуть праведно й не відкидають законів Бога свого; вони допитують у мене про справедливість судів моїх; хотїли б зблизька зо мною судитись.

3

‘Why have we fasted,’ they say, ‘and You have not seen?
Why have we afflicted our souls, and You take no notice?’
“In fact, in the day of your fast you find pleasure,
And [b]exploit all your laborers.

3

"Чом воно так, що ми постимо, а ти не бачиш сього? впокоряємо душі наші, а ти не знаєш?" Ось, — бо в день вашого посту ви вволяєте волю вашу, й вимагаєте тяжкої працї від других.

4

Indeed you fast for strife and debate,
And to strike with the fist of wickedness.
You will not fast as you do this day,
To make your voice heard on high.

4

Ви постите хиба на те, щоб сваритись та правуватись, і немилосерною рукою кулакувати других; ви не постите того дня так, щоб голос ваш чуто в горі на небі.

5

Is it a fast that I have chosen,
A day for a man to afflict his soul?
Is it to bow down his head like a bulrush,
And to spread out sackcloth and ashes?
Would you call this a fast,
And an acceptable day to the Lord?

5

Чи се такий піст, який я собі вибрав, — день, коли то чоловік впокорює душу свою, похилює, наче тростина, голову свою й попіл та верітку підстилає під себе? Чи се назвеш ти постом та днем угодним Господеві?

6

“Is this not the fast that I have chosen:
To loose the bonds of wickedness,
To undo the [c]heavy burdens,
To let the oppressed go free,
And that you break every yoke?

6

Ось — піст, який я люблю: зніми кайдани несправедливостї; розвяжи повязі ярма, одпусти придавлених на волю, і розірви всяку кормигу;

7

Is it not to share your bread with the hungry,
And that you bring to your house the poor who are [d]cast out;
When you see the naked, that you cover him,
And not hide yourself from your own flesh?

7

Подїлись із голодними хлїбом і введи в хату бурлаків бездомних; як побачиш обідранця, прикрий наготу його, і від однокровного твого не ховайся.

8

Then your light shall break forth like the morning,
Your healing shall spring forth speedily,
And your righteousness shall go before you;
The glory of the Lord shall be your rear guard.

8

Тодї сьвітло твоє зорею засьвітить і рани твої скоро сцїляться, й справедливість твоя буде поперед тебе ходити, та й супроводити ме тебе слава Господня.

9

Then you shall call, and the Lord will answer;
You shall cry, and He will say, ‘Here I am.’
“If you take away the yoke from your midst,
The [e]pointing of the finger, and speaking wickedness,

9

Тодї ти покликнеш, і Господь вислухає тебе, заголосиш — а він скаже: Ось я! Як же ж ти ще з твого займища викинеш ярмо, перестанеш піднімати грізно палець та зневажливо говорити,

10

If you extend your soul to the hungry
And satisfy the afflicted soul,
Then your light shall dawn in the darkness,
And your [f]darkness shall be as the noonday.

10

І голодному віддаси серце твоє, та нагодуєш душу злиденника, — тодї в тьмі в тебе засяє сьвітло, а тьма твоя стане, мов полуднє;

11

The Lord will guide you continually,
And satisfy your soul in drought,
And strengthen your bones;
You shall be like a watered garden,
And like a spring of water, whose waters do not fail.

11

І Господь буде по всяк час провідником тобі, і буде часу засухи насичувати душу твою, та кріпити товщею костї твої, і будеш ти, мов сад, підсичуваний водою, й мов криничина, що в неї вода нїколи не зсякає.

12

Those from among you
Shall build the old waste places;
You shall raise up the foundations of many generations;
And you shall be called the Repairer of the Breach,
The Restorer of [g]Streets to Dwell In.

12

І забудує рід твій пустинї давнезні; ти одбудуєш основи многих поколїнь, і казати муть про тебе: Він одбудовав розвалини, попрокладував знов шляхи про поселеннє.

13

“If you turn away your foot from the Sabbath,
From doing your pleasure on My holy day,
And call the Sabbath a delight,
The holy day of the Lord honorable,
And shall honor Him, not doing your own ways,
Nor finding your own pleasure,
Nor speaking your own words,

13

Коли вдержиш ногу твою задля суботи, та не будеш сього дня мого сьвятого своїх забагів чинити; коли буде субота в тебе осолодою, днем Господнїм сьвятим, шанованим; а пошануєш її тим, що неробити меш твоїх дїл звичайних, не годити своїм примхам і пусторікі слова понехаєш;

14

Then you shall delight yourself in the Lord;
And I will cause you to ride on the high hills of the earth,
And feed you with the heritage of Jacob your father.
The mouth of the Lord has spoken.”

14

Тодї мати меш осолоду в Господї, возведу тебе певно на висоти землї та насичу тебе наслїддєм Якововим, предка твого; — се сказали уста Господнї.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah 58

Ісаї 58