New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah Called to Be a Prophet

In the year that King Uzziah died, I saw the Lord sitting on a throne, high and lifted up, and the train of His robe filled the temple.

1

В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.

2

Above it stood seraphim; each one had six wings: with two he covered his face, with two he covered his feet, and with two he flew.

2

Кр угом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.

3

And one cried to another and said:
“Holy, holy, holy is the Lord of hosts;
The whole earth is full of His glory!”

3

І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!

4

And the posts of the door were shaken by the voice of him who cried out, and the house was filled with smoke.

4

І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.

5

So I said:
“Woe is me, for I am [a]undone!
Because I am a man of unclean lips,
And I dwell in the midst of a people of unclean lips;
For my eyes have seen the King,
The Lord of hosts.”

5

І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, — а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!

6

Then one of the seraphim flew to me, having in his hand a live coal which he had taken with the tongs from the altar.

6

На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;

7

And he touched my mouth with it, and said:
“Behold, this has touched your lips;
Your iniquity is taken away,
And your sin [b]purged.”

7

І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.

8

Also I heard the voice of the Lord, saying:
“Whom shall I send,
And who will go for Us?”
Then I said, “Here am I! Send me.”

8

І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!

9

And He said, “Go, and tell this people:
‘Keep on hearing, but do not understand;
Keep on seeing, but do not perceive.’

9

І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;

10

“Make the heart of this people dull,
And their ears heavy,
And shut their eyes;
Lest they see with their eyes,
And hear with their ears,
And understand with their heart,
And return and be healed.”

10

Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.

11

Then I said, “Lord, how long?”
And He answered:
“Until the cities are laid waste and without inhabitant,
The houses are without a man,
The land is utterly desolate,

11

І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.

12

The Lord has removed men far away,
And the forsaken places are many in the midst of the land.

12

І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.

13

But yet a tenth will be in it,
And will return and be for consuming,
As a terebinth tree or as an oak,
Whose stump remains when it is cut down.
So the holy seed shall be its stump.”

13

І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah 6

Ісаї 6