New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jeremiah’s Question

Righteous are You, O Lord, when I plead with You;
Yet let me talk with You about Your judgments.
Why does the way of the wicked prosper?
Why are those happy who deal so treacherously?

1

Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дїєсь зрадливим?

2

You have planted them, yes, they have taken root;
They grow, yes, they bear fruit.
You are near in their mouth
But far from their [a]mind.

2

Ти понасаджував їх, і вони позакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх.

3

But You, O Lord, know me;
You have seen me,
And You have tested my heart toward You.
Pull them out like sheep for the slaughter,
And prepare them for the day of slaughter.

3

Мене ж Господи, ти знаєш, бачиш наскрізь і вивідуєш серце моє, яке воно до тебе. Відлучи їх, як вівцї на заріз, і наготуй їх на день убивання.

4

How long will the land mourn,
And the herbs of every field wither?
The beasts and birds are consumed,
For the wickedness of those who dwell there,
Because they said, “He will not see our final end.”

4

Чи довго ще сумувати ме земля та сохнути ме зело на всїх полях? Через ледарство тих, що живуть на їй, зникає зьвірина й птаство; вони бо провадять: Він і не побачить, що з нами буде.

5

The Lord Answers Jeremiah

“If you have run with the footmen, and they have wearied you,
Then how can you contend with horses?
And if in the land of peace,
In which you trusted, they wearied you,
Then how will you do in the [b]floodplain of the Jordan?

5

Коли ти втїкав перед пішими та й утомився, як же втїкати меш навзаводи з комонником? і коли тілько здавалось тобі, що ти безпечен в затишній країнї, то що чинити меш, як розбурхається Йордань?

6

For even your brothers, the house of your father,
Even they have dealt treacherously with you;
Yes, they have called [c]a multitude after you.
Do not believe them,
Even though they speak [d]smooth words to you.

6

Бо й браттє твоє й дом отця твого, — й вони зрадливі проти тебе, й вони кричать голосно вслїд за тобою. Не йми їм віри, хоч би й прихильно до тебе говорили.

7

“I have forsaken My house, I have left My heritage;
I have given the dearly beloved of My soul into the hand of her enemies.

7

Покинув я дом мій, відцуравсь од наслїддя мого; що менї було найлюбійше, подав на поталу ворогам моїм.

8

My heritage is to Me like a lion in the forest;
It cries out against Me;
Therefore I have hated it.

8

Наслїддє моє зробилось менї (ворогом), мов той лев у гаю, бо підняло голос свій проти мене; за те ж я й ненавидїв його.

9

My [e]heritage is to Me like a speckled vulture;
The vultures all around are against her.
Come, assemble all the beasts of the field,
Bring them to devour!

9

Власність моя зробилась менї пестроперим птахом, що на його напали з усїх боків хижі птицї. Ой збігайся ж, усе полеве зьвіррє; ходїть, пожерайте його!

10

“Many rulers[f] have destroyed My vineyard,
They have trodden My portion underfoot;
They have made My [g]pleasant portion a desolate wilderness.

10

Гурт пастухів показили виноградник мій, дїленицю мою витоптали ногами; любу дїленицю мою зробили порожним степом, —

11

They have made it desolate;
Desolate, it mourns to Me;
The whole land is made desolate,
Because no one takes it to heart.

11

Зробили її пусткою, й плаче вона в запустїнню передо мною; вся земля спустошена, а нема чоловіка, хто б приймав се до серця.

12

The plunderers have come
On all the desolate heights in the wilderness,
For the sword of the Lord shall devour
From one end of the land to the other end of the land;
No flesh shall have peace.

12

На всї гори в пустинї понабігали пустошники, бо меч Господень пожерає все від конця до конця землї: нема рятунку нїодній людинї.

13

They have sown wheat but reaped thorns;
They have [h]put themselves to pain but do not profit.
But be ashamed of your harvest
Because of the fierce anger of the Lord.”

13

Сїяли вони пшеницю, а пожали тернину; потомились без пожитку; соромити метесь вашого вроджаю через палаючий гнїв Господень.

14

Thus says the Lord: “Against all My evil neighbors who touch the inheritance which I have caused My people Israel to inherit — behold, I will pluck them out of their land and pluck out the house of Judah from among them.

14

Так говорить Господь про всїх злющих сусїдів моїх, що нападають на пай, котрий я дав у державу моїм людям, Ізраїлеві: Ось, я повириваю їх із їх землї, а дом Юдин вирву зпосеред них.

15

Then it shall be, after I have plucked them out, that I will return and have compassion on them and bring them back, everyone to his heritage and everyone to his land.

15

Опісля ж, повиривавши їх, змилосерджусь до них і поверну їх додому, кожного в його державу й кожного в його країну.

16

And it shall be, if they will learn carefully the ways of My people, to swear by My name, ‘As the Lord lives,’ as they taught My people to swear by Baal, then they shall be established in the midst of My people.

16

І коли вони навчаться ходити дорогами людей моїх, клястись моїм імям: "Так певно, як живе Господь", як се вони навчили моїх людей клястись Баалом, — то осядуться серед люду мого.

17

But if they do not obey, I will utterly pluck up and destroy that nation,” says the Lord.

17

Коли ж не слухати муть, то я викореню до щаду той народ, говорить Господь.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jeremiah 12

Єремії 12