New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Prophet’s Anguish and Hope

I am the man who has seen affliction by the rod of His wrath.

1

Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;

2

He has led me and made me walk
In darkness and not in light.

2

Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.

3

Surely He has turned His hand against me
Time and time again throughout the day.

3

Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;

4

He has aged my flesh and my skin,
And broken my bones.

4

Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;

5

He has besieged me
And surrounded me with bitterness and [a]woe.

5

Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;

6

He has set me in dark places
Like the dead of long ago.

6

Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;

7

He has hedged me in so that I cannot get out;
He has made my chain heavy.

7

Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;

8

Even when I cry and shout,
He shuts out my prayer.

8

Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;

9

He has blocked my ways with hewn stone;
He has made my paths crooked.

9

Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.

10

He has been to me a bear lying in wait,
Like a lion in [b]ambush.

10

Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;

11

He has turned aside my ways and torn me in pieces;
He has made me desolate.

11

Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;

12

He has bent His bow
And set me up as a target for the arrow.

12

Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;

13

He has caused the [c]arrows of His quiver
To pierce my [d]loins.

13

Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.

14

I have become the ridicule of all my people —
Their taunting song all the day.

14

Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.

15

He has filled me with bitterness,
He has made me drink wormwood.

15

До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

16

He has also broken my teeth with gravel,
And [e]covered me with ashes.

16

Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.

17

You have moved my soul far from peace;
I have forgotten [f]prosperity.

17

Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,

18

And I said, “My strength and my hope
Have perished from the Lord.”

18

І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.

19

Remember my affliction and roaming,
The wormwood and the [g]gall.

19

О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!

20

My soul still remembers
And [h]sinks within me.

20

Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.

21

This I recall to my mind,
Therefore I have hope.

21

Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:

22

Through the Lord’s mercies we are not consumed,
Because His compassions fail not.

22

Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.

23

They are new every morning;
Great is Your faithfulness.

23

Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!

24

“The Lord is my portion,” says my soul,
“Therefore I hope in Him!”

24

Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.

25

The Lord is good to those who wait for Him,
To the soul who seeks Him.

25

Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.

26

It is good that one should hope and wait quietly
For the salvation of the Lord.

26

Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.

27

It is good for a man to bear
The yoke in his youth.

27

Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);

28

Let him sit alone and keep silent,
Because God has laid it on him;

28

(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;

29

Let him put his mouth in the dust —
There may yet be hope.

29

А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;

30

Let him give his cheek to the one who strikes him,
And be full of reproach.

30

Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;

31

For the Lord will not cast off forever.

31

Бо не на віки Господь покидає;

32

Though He causes grief,
Yet He will show compassion
According to the multitude of His mercies.

32

Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;

33

For He does not afflict [i]willingly,
Nor grieve the children of men.

33

Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,

34

To crush under one’s feet
All the prisoners of the earth,

34

А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,

35

To turn aside the justice due a man
Before the face of the Most High,

35

Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,

36

Or subvert a man in his cause —
The Lord does not approve.

36

Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?

37

Who is he who speaks and it comes to pass,
When the Lord has not commanded it?

37

Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!

38

Is it not from the mouth of the Most High
That woe and well-being proceed?

38

Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?

39

Why should a living man [j]complain,
A man for the punishment of his sins?

39

Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.

40

Let us search out and examine our ways,
And turn back to the Lord;

40

Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;

41

Let us lift our hearts and hands
To God in heaven.

41

Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):

42

We have transgressed and rebelled;
You have not pardoned.

42

Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;

43

You have covered Yourself with anger
And pursued us;
You have slain and not pitied.

43

Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;

44

You have covered Yourself with a cloud,
That prayer should not pass through.

44

Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;

45

You have made us an offscouring and refuse
In the midst of the peoples.

45

Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.

46

All our enemies
Have opened their mouths against us.

46

Отворили на нас роти свої всї вороги наші.

47

Fear and a snare have come upon us,
Desolation and destruction.

47

Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.

48

My eyes overflow with rivers of water
For the destruction of the daughter of my people.

48

Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.

49

My eyes flow and do not cease,
Without interruption,

49

Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,

50

Till the Lord from heaven
Looks down and sees.

50

Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.

51

My eyes bring suffering to my soul
Because of all the daughters of my city.

51

Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.

52

My enemies without cause
Hunted me down like a bird.

52

Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;

53

They [k]silenced my life in the pit
And threw [l]stones at me.

53

Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.

54

The waters flowed over my head;
I said, “I am cut off!”

54

Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!

55

I called on Your name, O Lord,
From the lowest pit.

55

І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:

56

You have heard my voice:
“Do not hide Your ear
From my sighing, from my cry for help.”

56

Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!

57

You drew near on the day I called on You,
And said, “Do not fear!”

57

Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!

58

O Lord, You have pleaded the case for my soul;
You have redeemed my life.

58

Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.

59

O Lord, You have seen [m]how I am wronged;
Judge my case.

59

Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!

60

You have seen all their vengeance,
All their schemes against me.

60

Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.

61

You have heard their reproach, O Lord,
All their schemes against me,

61

Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,

62

The lips of my enemies
And their whispering against me all the day.

62

(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.

63

Look at their sitting down and their rising up;
I am their taunting song.

63

Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.

64

Repay them, O Lord,
According to the work of their hands.

64

О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;

65

Give them [n]a veiled heart;
Your curse be upon them!

65

Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;

66

In Your anger,
Pursue and destroy them
From under the heavens of the Lord.

66

Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Lamentations 3

Плач Єремії 3