New King James Version

Переклад Турконяка

The Prophet’s Anguish and Hope

I am the man who has seen affliction by the rod of His wrath.

1

Я — людина, яка бачить бідноту в палиці Його гніву.

2

He has led me and made me walk
In darkness and not in light.

2

Він мене схопив і привів до темряви, а не до світла,

3

Surely He has turned His hand against me
Time and time again throughout the day.

3

лише на мене повернулася Його рука весь день.

4

He has aged my flesh and my skin,
And broken my bones.

4

Зістарилось моє тіло і моя шкіра, Він розбив мої кості.

5

He has besieged me
And surrounded me with bitterness and [a]woe.

5

Він понабудовував проти мене, і Він оточив мою голову, і навів злидні,

6

He has set me in dark places
Like the dead of long ago.

6

посадив мене в темряві, як мертвих віку.

7

He has hedged me in so that I cannot get out;
He has made my chain heavy.

7

Він понабудовував проти мене, і я не вийду, — тяжкими зробив мої мідні окови.

8

Even when I cry and shout,
He shuts out my prayer.

8

І хоч я закричу, і голосно кликатиму, Він відгородив мою молитву.

9

He has blocked my ways with hewn stone;
He has made my paths crooked.

9

Він забудував мої дороги, загородив мої стежки, Він на мене навів тривогу.

10

He has been to me a bear lying in wait,
Like a lion in [b]ambush.

10

Він для мене — ведмідь, який полює, лев у схованці.

11

He has turned aside my ways and torn me in pieces;
He has made me desolate.

11

Він переслідував мене, того, що відступив, і зупинив мене, поставив мене знищеним.

12

He has bent His bow
And set me up as a target for the arrow.

12

Він натягнув Свій лук і поставив мене, як ціль для стріли.

13

He has caused the [c]arrows of His quiver
To pierce my [d]loins.

13

Він увів у мої нирки синів свого сагайдака.

14

I have become the ridicule of all my people —
Their taunting song all the day.

14

Я став кпинами для всього мого народу, піснею для них увесь день.

15

He has filled me with bitterness,
He has made me drink wormwood.

15

Він наситив мене гіркотою, напоїв мене жовчю.

16

He has also broken my teeth with gravel,
And [e]covered me with ashes.

16

І вибив мої зуби камінцем, наситив мене попелом.

17

You have moved my soul far from peace;
I have forgotten [f]prosperity.

17

І відсторонив від миру мою душу, — я забув про добро,

18

And I said, “My strength and my hope
Have perished from the Lord.”

18

тож я сказав: Пропала моя перемога і моя надія від Господа.

19

Remember my affliction and roaming,
The wormwood and the [g]gall.

19

Я загадав через мою убогість і моє переслідування, — гіркота і жовч

20

My soul still remembers
And [h]sinks within me.

20

згадається, і надокучить мені моя душа.

21

This I recall to my mind,
Therefore I have hope.

21

Це постановлю у своєму серці, через це терпітиму.

22

Through the Lord’s mercies we are not consumed,
Because His compassions fail not.

23

They are new every morning;
Great is Your faithfulness.

24

“The Lord is my portion,” says my soul,
“Therefore I hope in Him!”

25

The Lord is good to those who wait for Him,
To the soul who seeks Him.

25

Господь добрий для тих, що Його очікують, — для душі, яка Його шукатиме.

26

It is good that one should hope and wait quietly
For the salvation of the Lord.

26

Добре терпеливо чекати на Господнє спасіння і мовчати.

27

It is good for a man to bear
The yoke in his youth.

27

Добре людині, коли візьме ярмо у своїй молодості,

28

Let him sit alone and keep silent,
Because God has laid it on him;

28

сяде на самоті й мовчатиме, бо Він узяв на себе.

29

Let him put his mouth in the dust —
There may yet be hope.

30

Let him give his cheek to the one who strikes him,
And be full of reproach.

30

Підставить щоку тому, хто його б’є, насититься впокоренням,

31

For the Lord will not cast off forever.

31

бо Господь не відкине навіки.

32

Though He causes grief,
Yet He will show compassion
According to the multitude of His mercies.

32

Бо Хто впокорив, змилосердиться за великим числом Свого милосердя.

33

For He does not afflict [i]willingly,
Nor grieve the children of men.

33

Адже Він не відповів від Свого серця і впокорив людських синів.

34

To crush under one’s feet
All the prisoners of the earth,

34

Щоби впокорити під Його ногами всіх в’язнів землі,

35

To turn aside the justice due a man
Before the face of the Most High,

35

аби відхилити суд людини перед обличчям Всевишнього,

36

Or subvert a man in his cause —
The Lord does not approve.

36

щоб засудити людину, коли її судить, — хіба Господь не побачив?

37

Who is he who speaks and it comes to pass,
When the Lord has not commanded it?

37

Хто так сказав, і сталося, чи Господь не заповів?

38

Is it not from the mouth of the Most High
That woe and well-being proceed?

38

Хіба з уст Всевишнього вийде зло і добро?

39

Why should a living man [j]complain,
A man for the punishment of his sins?

39

Чому нарікає людина, живучи, — чоловік за свої гріхи?

40

Let us search out and examine our ways,
And turn back to the Lord;

40

Наша дорога розвідана і досліджена, тож повернімося до Господа!

41

Let us lift our hearts and hands
To God in heaven.

41

Піднімімо наші серця до Всевишнього — на руках до неба.

42

We have transgressed and rebelled;
You have not pardoned.

42

Ми згрішили, ми були безбожні, і ми засмутили, і Ти не помилував.

43

You have covered Yourself with anger
And pursued us;
You have slain and not pitied.

43

Ти навідався в гніві, і Ти нас відігнав. Ти вигубив, Ти не пощадив.

44

You have covered Yourself with a cloud,
That prayer should not pass through.

44

Ти покрив Себе хмарою через молитву,

45

You have made us an offscouring and refuse
In the midst of the peoples.

45

щоб схилити мене і відкинути; Ти нас поставив посеред народів.

46

All our enemies
Have opened their mouths against us.

46

Проти нас відкрили свої уста всі наші вороги.

47

Fear and a snare have come upon us,
Desolation and destruction.

47

Нас охопив страх і жах, збудження і знищення.

48

My eyes overflow with rivers of water
For the destruction of the daughter of my people.

48

Моє око виведе потоки води над побиттям дочки мого народу.

49

My eyes flow and do not cease,
Without interruption,

49

Моє око втопилося, тож не замовчу, щоб не було спочинку,

50

Till the Lord from heaven
Looks down and sees.

50

аж доки Господь з неба не нахилиться і не побачить!

51

My eyes bring suffering to my soul
Because of all the daughters of my city.

51

Моє око нагромаджує на мою душу за всіх дочок міста.

52

My enemies without cause
Hunted me down like a bird.

52

Мої вороги заповзялися полювати [1] на мене без підстави, як на горобця,

53

They [k]silenced my life in the pit
And threw [l]stones at me.

53

убили в ставі моє життя і поставили на мене камінь, —

54

The waters flowed over my head;
I said, “I am cut off!”

54

полилася вода на мою голову. Я сказав: Я відкинений.

55

I called on Your name, O Lord,
From the lowest pit.

55

Господи, я закликав Твоє Ім’я з глибокого ставу.

56

You have heard my voice:
“Do not hide Your ear
From my sighing, from my cry for help.”

56

Ти почув мій голос, не сховай Твоїх вух від моєї молитви.

57

You drew near on the day I called on You,
And said, “Do not fear!”

57

Ти наблизився для допомоги мені в день, в який я закликав до Тебе. Ти мені сказав: Не бійся!

58

O Lord, You have pleaded the case for my soul;
You have redeemed my life.

58

Господи, ти розсудив суди моєї душі, — Ти визволив моє життя!

59

O Lord, You have seen [m]how I am wronged;
Judge my case.

59

Господи, Ти побачив мої тривоги, Ти відсудив мій суд.

60

You have seen all their vengeance,
All their schemes against me.

60

Ти побачив увесь їхній суд, усі їхні задуми щодо мене.

61

You have heard their reproach, O Lord,
All their schemes against me,

61

Ти почув їхню погорду, усі їхні задуми проти мене,

62

The lips of my enemies
And their whispering against me all the day.

62

уста тих, що повстали, — проти мене, і їхні намагання проти мене весь день.

63

Look at their sitting down and their rising up;
I am their taunting song.

63

Поглянь на їхнє сидіння і їхнє вставання. Я — їхня пісня.

64

Repay them, O Lord,
According to the work of their hands.

64

Господи, віддаси їм відплату, за ділами їхніх рук,

65

Give them [n]a veiled heart;
Your curse be upon them!

65

віддаси їм охорону серця! Твоє лихо для них, —

66

In Your anger,
Pursue and destroy them
From under the heavens of the Lord.

66

Ти переслідуватимеш у гніві та вигубиш їх під небом, Господи!

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Lamentations 3

Плач Єремії 3