New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Locust Plague in Judah

The word of the Lord that came to Joel the son of Pethuel.

Слово Господнє до Йоіла Ватуіленка.

The Land Laid Waste

Hear this, you elders,
And give ear, all you inhabitants of the land!
Has anything like this happened in your days,
Or even in the days of your fathers?

2

Чуйте се, люде старезні, та й ви осадники сієї землї. Чи бувало коли таке за вас або за днїв батьків ваших?

3

Tell your children about it,
Let your children tell their children,
And their children another generation.

3

Перекажіте се дїтям вашим; а дїти ваші нехай перекажуть своїм дїтям, а сих дїти — дальшому родові:

4

What the chewing [a]locust left, the swarming locust has eaten;
What the swarming locust left, the crawling locust has eaten;
And what the crawling locust left, the consuming locust has eaten.

4

Що полишила гусїниця, їла сарана; що полишила сарана, точили черви, що ж од червів зоставалось, жуки те доїли.

5

Awake, you drunkards, and weep;
And wail, all you drinkers of wine,
Because of the new wine,
For it has been cut off from your mouth.

5

Прокиньтесь, пяницї, й плачте-голосїте, ви всї, що любите вино попивати, затужіть по виноградньому сокові, бо його однято од уст у вас!

6

For a nation has come up against My land,
Strong, and without number;
His teeth are the teeth of a lion,
And he has the fangs of a [b]fierce lion.

6

Бо наступив на мою землю народ дужий, що його й не злїчиш. Зуби в його — левині, челюстї в його, як у левицї.

7

He has laid waste My vine,
And [c]ruined My fig tree;
He has stripped it bare and thrown it away;
Its branches are made white.

7

Мій виноградник він спустошив, фиґовину обломив, облупив її з кори й відкинув, — тільки галузки її білїють.

8

Lament like a virgin girded with sackcloth
For the husband of her youth.

8

О! голоси, як молодиця, приперезана веретищем, по мужові молодощів своїх!

9

The grain offering and the drink offering
Have been cut off from the house of the Lord;
The priests mourn, who minister to the Lord.

9

Перестали приноси хлїбні та ливні жертви в дому Господньому; плачуть сьвященники, служителї Господнї.

10

The field is wasted,
The land mourns;
For the grain is ruined,
The new wine is dried up,
The oil fails.

10

Поле облогом лежить, землиця сумує; витоптано збіжжє, сок виноградний висох та й оливина повяла.

11

Be ashamed, you farmers,
Wail, you vinedressers,
For the wheat and the barley;
Because the harvest of the field has perished.

11

Румянїтесь із заводу, ви, хлїбороби; ридайте, виноградарі; плачте по пшеницї й ячменї — пропали жнива в полї.

12

The vine has dried up,
And the fig tree has withered;
The pomegranate tree,
The palm tree also,
And the apple tree —
All the trees of the field are withered;
Surely joy has withered away from the sons of men.

12

Зсохла лоза виноградня, фиґовина повяла; гранатнє дерево, пальма та яблонь — всї дерева в полї повсихали; тим то й в синів людських всї радощі зникли.

13

Mourning for the Land

Gird yourselves and lament, you priests;
Wail, you who minister before the altar;
Come, lie all night in sackcloth,
You who minister to my God;
For the grain offering and the drink offering
Are withheld from the house of your God.

13

Попідперізуйтеся веретищами й плачте, сьвященники! ридайте, слуги олтаря! ійдїть, в волосяницях ночуйте, слуги Бога мого! не стало нї хлїба, нї ливних жертов в дому Бога вашого.

14

Consecrate a fast,
Call a sacred assembly;
Gather the elders
And all the inhabitants of the land
Into the house of the Lord your God,
And cry out to the Lord.

14

Визначіте піст, оповістїть сходини громадські, скличте старшину й усїх осадників землї в дом Господа, Бога вашого, й благайте Господа.

15

Alas for the day!
For the day of the Lord is at hand;
It shall come as destruction from the Almighty.

15

О, що за день! а близько він, сей день Господень; мов хуртовина, прийде він од Всемогучого, й усе спустошить.

16

Is not the food cut off before our eyes,
Joy and gladness from the house of our God?

16

Чи ж не зникає вже перед нашими очима пожива з дому Бога нашого, а з нею радощі й веселощі?

17

The seed shrivels under the clods,
Storehouses are in shambles;
Barns are broken down,
For the grain has withered.

17

Зерно зітлїло під скибами своїми, спорожнїли засїки, повалено стодоли, бо не стало збіжжя.

18

How the animals groan!
The herds of cattle are restless,
Because they have no pasture;
Even the flocks of sheep [d]suffer punishment.

18

О, як реве скотина, сумує стадо худоби, що нема їм паші, та й отари валяться з ніг.

19

O Lord, to You I cry out;
For fire has devoured the [e]open pastures,
And a flame has burned all the trees of the field.

19

До тебе, Господи, кличу: ось огонь попалив травні пасовища по степу, поломє посмалило всї дерева в полї.

20

The beasts of the field also cry out to You,
For the water brooks are dried up,
And fire has devoured the [f]open pastures.

20

Ба вже й зьвіррє полеве покликає до тебе, бо повисихали води в потоках, а огонь випалив у степу всю зелень.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Joel 1

Йоіла 1