New King James Version

Переклад Хоменка

Jonah’s Disobedience

Now the word of the Lord came to Jonah the son of Amittai, saying,

1

Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая:

2

“Arise, go to Nineveh, that great city, and cry out against it; for their wickedness has come up before Me.”

2

«Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до мене.»

3

But Jonah arose to flee to Tarshish from the presence of the Lord. He went down to Joppa, and found a ship going to Tarshish; so he paid the fare, and went down into it, to go with them to Tarshish from the presence of the Lord.

3

Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від Господа. Прийшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу й вступив до нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від Господа.

4

The Storm at Sea

But the Lord [a]sent out a great wind on the sea, and there was a mighty tempest on the sea, so that the ship was about to be broken up.

4

Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна хуртовина, тож корабель ось-ось мав уже розбитись.

5

Then the mariners were afraid; and every man cried out to his god, and threw the cargo that was in the ship into the sea, to lighten [b]the load. But Jonah had gone down into the lowest parts of the ship, had lain down, and was fast asleep.

5

Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули вантаж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у саму середину судна, ліг і заснув глибоко.

6

So the captain came to him, and said to him, “What do you mean, sleeper? Arise, call on your God; perhaps your God will consider us, so that we may not perish.”

6

І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Як тобі спати? Вставай, візви до твого Бога, може він зглянеться над нами й ми де загинемо.»

7

And they said to one another, “Come, let us cast lots, that we may know for whose cause this trouble has come upon us.” So they cast lots, and the lot fell on Jonah.

7

І говорили один до одного: «Ось киньмо лишень жереб, щоб довідатись, через кого сталось нам це лихо.» Кинули вони жереб і жереб упав на Йону.

8

Then they said to him, “Please tell us! For whose cause is this trouble upon us? What is your occupation? And where do you come from? What is your country? And of what people are you?”

8

І кажуть вони до нього: «Скажи нам, будь ласка, через кого сталось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?»

9

So he said to them, “I am a Hebrew; and I fear [c]the Lord, the God of heaven, who made the sea and the dry land.”

9

Він відповів їм: «Я — єврей і почитаю Господа небес, що сотворив море й землю.»

10

Jonah Thrown into the Sea

Then the men were exceedingly afraid, and said to him, “Why have you done this?” For the men knew that he fled from the presence of the Lord, because he had told them.

10

Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» — довідались бо, що він утікав далеко від Господа, бо він їм признався.

11

Then they said to him, “What shall we do to you that the sea may be calm for us?” — for the sea was growing more tempestuous.

11

Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало.

12

And he said to them, “Pick me up and [d]throw me into the sea; then the sea will become calm for you. For I know that this great tempest is because of me.”

12

Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас велика оця хуртовина.»

13

Nevertheless the men rowed hard to return to land, but they could not, for the sea continued to grow more tempestuous against them.

13

І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало.

14

Therefore they cried out to the Lord and said, “We pray, O Lord, please do not let us perish for this man’s life, and do not charge us with innocent blood; for You, O Lord, have done as it pleased You.”

14

Тоді вони візвали до Господа й сказали: «О Господи, не дай, благаємо тебе, щоб ми загинули за життя цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо ти, о Господи, вчинив, як тобі було завгодно.»

15

So they picked up Jonah and threw him into the sea, and the sea ceased from its raging.

15

Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати.

16

Then the men feared the Lord exceedingly, and offered a sacrifice to the Lord and took vows.

16

Люди вельми налякались Господа й принесли Господеві жертву та обреклись обітом.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Jonah 1

Йони 1