New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

A Call to Repentance

In the eighth month of the second year of Darius, the word of the Lord came to Zechariah the son of Berechiah, the son of Iddo the prophet, saying,

1

У восьмому місяцї, в другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

2

“The Lord has been very angry with your fathers.

2

Прогнївився вельми Господь на ваших отцїв;

3

Therefore say to them, ‘Thus says the Lord of hosts: “Return to Me,” says the Lord of hosts, “and I will return to you,” says the Lord of hosts.

3

Оце ж скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: Обернїтесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до ваc, говорить Господь сил небесних.

4

“Do not be like your fathers, to whom the former prophets preached, saying, ‘Thus says the Lord of hosts: “Turn now from your evil ways and your evil deeds.” ’ But they did not hear nor heed Me,” says the Lord.

4

Не будьте ж такі, як отцї ваші, що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь.

5

“Your fathers, where are they?
And the prophets, do they live forever?

5

Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки — чи вічно ж їм жити?

6

Yet surely My words and My statutes,
Which I commanded My servants the prophets,
Did they not overtake your fathers?
“So they returned and said:
‘Just as the Lord of hosts determined to do to us,
According to our ways and according to our deeds,
So He has dealt with us.’ ” ’ ”

6

Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.

7

Vision of the Horses

On the twenty-fourth day of the eleventh month, which is the month Shebat, in the second year of Darius, the word of the Lord came to Zechariah the son of Berechiah, the son of Iddo the prophet:

7

Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

8

I saw by night, and behold, a man riding on a red horse, and it stood among the myrtle trees in the hollow; and behind him were horses: red, sorrel, and white.

8

Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі;

9

Then I said, “My lord, what are these?” So the angel who talked with me said to me, “I will show you what they are.”

9

І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.

10

And the man who stood among the myrtle trees answered and said, “These are the ones whom the Lord has sent to walk to and fro throughout the earth.”

10

Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю.

11

So they answered the Angel of the Lord, who stood among the myrtle trees, and said, “We have walked to and fro throughout the earth, and behold, all the earth is [a]resting quietly.”

11

Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна.

12

The Lord Will Comfort Zion

Then the Angel of the Lord answered and said, “O Lord of hosts, how long will You not have mercy on Jerusalem and on the cities of Judah, against which You were angry these seventy years?”

12

І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років?

13

And the Lord answered the angel who talked to me, with good and comforting words.

13

І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.

14

So the angel who spoke with me said to me, [b]“Proclaim, saying, ‘Thus says the Lord of hosts:
“I am zealous[c] for Jerusalem
And for Zion with great [d]zeal.

14

І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю;

15

I am exceedingly angry with the nations at ease;
For I was a little angry,
And they helped — but with evil intent.”

15

І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло.

16

‘Therefore thus says the Lord:
“I am returning to Jerusalem with mercy;
My house shall be built in it,” says the Lord of hosts,
“And a surveyor’s line shall be stretched out over Jerusalem.” ’

16

Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим.

17

“Again proclaim, saying, ‘Thus says the Lord of hosts:
“My cities shall again [e]spread out through prosperity;
The Lord will again comfort Zion,
And will again choose Jerusalem.” ’ ”

17

Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим.

18

Vision of the Horns

Then I raised my eyes and looked, and there were four horns.

18

І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги.

19

And I said to the angel who talked with me, “What are these?”
So he answered me, “These are the [f]horns that have scattered Judah, Israel, and Jerusalem.”

19

І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим.

20

Then the Lord showed me four craftsmen.

20

Потім показав мені Господь чотирі ремісники.

21

And I said, “What are these coming to do?”
So he said, “These are the horns that scattered Judah, so that no one could lift up his head; but [g]the craftsmen are coming to terrify them, to cast out the horns of the nations that lifted up their horn against the land of Judah to scatter it.”

21

І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Zechariah 1

Захарії 1