New King James Version

Переклад Турконяка

Desolation of Israel

Open your doors, O Lebanon,
That fire may devour your cedars.

Ліване, відкрий твої двері, і нехай вогонь пожере твої кедри.

Wail, O cypress, for the cedar has fallen,
Because the mighty trees are ruined.
Wail, O oaks of Bashan,
For the thick forest has come down.

2

Нехай кричить ялиця, бо кедр упав, адже дуже потерпіли вельможі. Кричіть, дуби Васану, бо повалено разом вирощений ліс.

3

There is the sound of wailing shepherds!
For their glory is in ruins.
There is the sound of roaring lions!
For the [a]pride of the Jordan is in ruins.

3

Голос пастухів, що плачуть, бо їхня величність у нещасті. Голос ревучих левів, тому що в біді ревіння Йордану.

4

Prophecy of the Shepherds

Thus says the Lord my God, “Feed the flock for slaughter,

4

Так говорить Господь Вседержитель: Пасіть овець заколення,

5

whose owners slaughter them and feel no guilt; those who sell them say, ‘Blessed be the Lord, for I am rich’; and their shepherds do not pity them.

5

яких власники закололи і не розкаялися, і ті, що їх продавали, сказали: Благословенний Господь, і ми збагатіли, і їхні пастухи не потерпіли нічого за них.

6

For I will no longer pity the inhabitants of the land,” says the Lord. “But indeed I will give everyone into his neighbor’s hand and into the hand of his king. They shall [b]attack the land, and I will not deliver them from their hand.”

6

Через це більше не пощаджу тих, що живуть на землі, — говорить Господь, — і ось Я видаю людей, кожного в руки його ближнього і в руки його царя, і вони посічуть землю, і Я не вирву з їхніх рук.

7

So I fed the flock for slaughter, [c]in particular the poor of the flock. I took for myself two staffs: the one I called [d]Beauty, and the other I called [e]Bonds; and I fed the flock.

7

І пастиму овець заколення в Ханаані. І візьму собі два посохи, — перший Я назвав Красою, а другий Я назвав Мірилом, — і пастиму овець.

8

I [f]dismissed the three shepherds in one month. My soul loathed them, and their soul also abhorred me.

8

І зберу трьох пастухів в одному місяці, і Моя душа тяжітиме на них, бо і їхні душі кричали проти Мене.

9

Then I said, “I will not feed you. Let what is dying die, and what is perishing perish. Let those that are left eat each other’s flesh.”

9

І Я сказав: Не пастиму вас. Те, що вмирає, нехай вмирає, і те, що залишається, нехай залишається, і ті, що залишилися, хай поїдять кожний тіла свого ближнього.

10

And I took my staff, [g]Beauty, and cut it in two, that I might break the covenant which I had made with all the peoples.

10

І візьму Свій гарний посох, і кину його, щоб розбити Мій завіт, який Я заповів з усіма народами.

11

So it was broken on that day. Thus the[h] poor of the flock, who were watching me, knew that it was the word of the Lord.

11

І він буде розбитий у той день, і пізнають ханаанці, стережені вівці, що це — Господнє слово.

12

Then I said to them, “If it is [i]agreeable to you, give me my wages; and if not, refrain.” So they weighed out for my wages thirty pieces of silver.

12

І скажу їм: Якщо це гарне перед вами, дайте Мою винагороду, або відмовтеся. І вони поставили Мою винагороду — тридцять срібняків.

13

And the Lord said to me, “Throw it to the potter” — that princely price they set on me. So I took the thirty pieces of silver and threw them into the house of the Lord for the potter.

13

І сказав мені Господь: Поклади їх у горнило, і побачу, чи воно випробуване так, як Я був випробуваний ними. І я взяв тридцять срібняків, і я поклав їх у горнило в Господньому домі.

14

Then I cut in two my other staff, [j]Bonds, that I might break the brotherhood between Judah and Israel.

14

Я відкинув другий посох, Мірило, щоб знищити спадок між Юдою і між Ізраїлем.

15

And the Lord said to me, “Next, take for yourself the implements of a foolish shepherd.

15

І Господь сказав мені: Ще візьми собі пастуший посуд невправного пастуха.

16

For indeed I will raise up a shepherd in the land who will not care for those who are cut off, nor seek the young, nor heal those that are broken, nor feed those that still stand. But he will eat the flesh of the fat and tear their hooves in pieces.

16

Тому що ось Я піднімаю пастиря в землі. Те, що гине, він не відвідає, не шукатиме розсіяне, не лікуватиме побите, не наставить здорове, поїсть м’ясо вибраних і розіб’є їхні суглоби.

17

“Woe to the worthless shepherd,
Who leaves the flock!
A sword shall be against his arm
And against his right eye;
His arm shall completely wither,
And his right eye shall be totally blinded.”

17

О, ви, що пасете безумне і залишаєте овець! Меч на його руку та на його праве око. Його рука неминуче всохне [1] , і його праве око безсумнівно осліпне [2].

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Zechariah 11

Захарії 11