New King James Version

Переклад Хоменка

The Parable of the Sower

And again He began to teach by the sea. And a great multitude was gathered to Him, so that He got into a boat and sat in it on the sea; and the whole multitude was on the land facing the sea.

1

Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.

2

Then He taught them many things by parables, and said to them in His teaching:

2

І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;

3

“Listen! Behold, a sower went out to sow.

3

"Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.

4

And it happened, as he sowed, that some seed fell by the wayside; and the birds [a]of the air came and devoured it.

4

Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.

5

Some fell on stony ground, where it did not have much earth; and immediately it sprang up because it had no depth of earth.

5

Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.

6

But when the sun was up it was scorched, and because it had no root it withered away.

6

Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.

7

And some seed fell among thorns; and the thorns grew up and choked it, and it yielded no [b]crop.

7

А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.

8

But other seed fell on good ground and yielded a crop that sprang up, increased and produced: some thirtyfold, some sixty, and some a hundred.”

8

Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."

9

And He said [c]to them, “He who has ears to hear, let him hear!”

9

І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"

10

The Purpose of Parables

But when He was alone, those around Him with the twelve asked Him about the parable.

10

А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.

11

And He said to them, “To you it has been given to know the [d]mystery of the kingdom of God; but to those who are outside, all things come in parables,

11

І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,

12

so that
‘Seeing they may see and not perceive,
And hearing they may hear and not understand;
Lest they should turn,
And their sins be forgiven them.’ ”

12

щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."

13

The Parable of the Sower Explained

And He said to them, “Do you not understand this parable? How then will you understand all the parables?

13

І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?

14

The sower sows the word.

14

Сіяч сіє слово.

15

And these are the ones by the wayside where the word is sown. When they hear, Satan comes immediately and takes away the word that was sown in their hearts.

15

Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.

16

These likewise are the ones sown on stony ground who, when they hear the word, immediately receive it with gladness;

16

Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,

17

and they have no root in themselves, and so endure only for a time. Afterward, when tribulation or persecution arises for the word’s sake, immediately they stumble.

17

але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.

18

Now these are the ones sown among thorns; they are the ones who hear the word,

18

Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,

19

and the cares of this world, the deceitfulness of riches, and the desires for other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful.

19

але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.

20

But these are the ones sown on good ground, those who hear the word, [e]accept it, and bear fruit: some thirtyfold, some sixty, and some a hundred.”

20

А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."

21

Light Under a Basket

Also He said to them, “Is a lamp brought to be put under a basket or under a bed? Is it not to be set on a lampstand?

21

І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?

22

For there is nothing hidden which will not be revealed, nor has anything been kept secret but that it should come to light.

22

Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.

23

If anyone has ears to hear, let him hear.”

23

Хто має вуха слухати, хай слухає!"

24

Then He said to them, “Take heed what you hear. With the same measure you use, it will be measured to you; and to you who hear, more will be given.

24

І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.

25

For whoever has, to him more will be given; but whoever does not have, even what he has will be taken away from him.”

25

Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."

26

The Parable of the Growing Seed

And He said, “The kingdom of God is as if a man should [f]scatter seed on the ground,

26

І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:

27

and should sleep by night and rise by day, and the seed should sprout and grow, he himself does not know how.

27

чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.

28

For the earth yields crops by itself: first the blade, then the head, after that the full grain in the head.

28

Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.

29

But when the grain ripens, immediately he puts in the sickle, because the harvest has come.”

29

А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."

30

The Parable of the Mustard Seed

Then He said, “To what shall we liken the kingdom of God? Or with what parable shall we picture it?

30

І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?

31

It is like a mustard seed which, when it is sown on the ground, is smaller than all the seeds on earth;

31

Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.

32

but when it is sown, it grows up and becomes greater than all herbs, and shoots out large branches, so that the birds of the air may nest under its shade.”

32

А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."

33

Jesus’ Use of Parables

And with many such parables He spoke the word to them as they were able to hear it.

33

І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.

34

But without a parable He did not speak to them. And when they were alone, He explained all things to His disciples.

34

Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.

35

Wind and Wave Obey Jesus

On the same day, when evening had come, He said to them, “Let us cross over to the other side.”

35

Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"

36

Now when they had left the multitude, they took Him along in the boat as He was. And other little boats were also with Him.

36

І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.

37

And a great windstorm arose, and the waves beat into the boat, so that it was already filling.

37

І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.

38

But He was in the stern, asleep on a pillow. And they awoke Him and said to Him, “Teacher, do You not care that we are perishing?”

38

А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"

39

Then He arose and rebuked the wind, and said to the sea, “Peace,[g] be still!” And the wind ceased and there was a great calm.

39

Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.

40

But He said to them, “Why are you so fearful? How[h] is it that you have no faith?”

40

Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"

41

And they feared exceedingly, and said to one another, “Who can this be, that even the wind and the sea obey Him!”

41

І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?"

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Mark 4

Марка 4