New King James Version

Переклад Хоменка

A Man with Dropsy Healed on the Sabbath

Now it happened, as He went into the house of one of the rulers of the Pharisees to eat bread on the Sabbath, that they watched Him closely.

1

Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали.

2

And behold, there was a certain man before Him who had dropsy.

2

Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку.

3

And Jesus, answering, spoke to the lawyers and Pharisees, saying, “Is it lawful to heal on the [a]Sabbath?”

3

Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав: “Чи вільно зціляти в суботу, чи ні?”

4

But they kept silent. And He took him and healed him, and let him go.

4

Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив.

5

Then He answered them, saying, “Which of you, having a [b]donkey or an ox that has fallen into a pit, will not immediately pull him out on the Sabbath day?”

5

До них же промовив: “Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній?”

6

And they could not answer Him regarding these things.

6

І вони не могли нічого йому на це відповісти.

7

Take the Lowly Place

So He told a parable to those who were invited, when He noted how they chose the best places, saying to them:

7

Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу:

8

“When you are invited by anyone to a wedding feast, do not sit down in the best place, lest one more honorable than you be invited by him;

8

“Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе,

9

and he who invited you and him come and say to you, ‘Give place to this man,’ and then you begin with shame to take the lowest place.

9

і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе: Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце.

10

But when you are invited, go and sit down in the lowest place, so that when he who invited you comes he may say to you, ‘Friend, go up higher.’ Then you will have glory in the presence of those who sit at the table with you.

10

А навпаки: коли тебе запросять, іди й займи останнє місце, щоб, коли прийде той, що тебе покликав, сказав до тебе: Друже, сідай вище! Тоді буде тобі честь перед усіма, що сидітимуть з тобою.

11

For whoever exalts himself will be [c]humbled, and he who humbles himself will be exalted.”

11

Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.”

12

Then He also said to him who invited Him, “When you give a dinner or a supper, do not ask your friends, your brothers, your relatives, nor rich neighbors, lest they also invite you back, and you be repaid.

12

Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати;

13

But when you give a feast, invite the poor, the [d]maimed, the lame, the blind.

13

але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих.

14

And you will be blessed, because they cannot repay you; for you shall be repaid at the resurrection of the just.”

14

І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.”

15

The Parable of the Great Supper

Now when one of those who sat at the table with Him heard these things, he said to Him, “Blessed is he who shall eat [e]bread in the kingdom of God!”

15

Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.”

16

Then He said to him, “A certain man gave a great supper and invited many,

16

А Ісус озвавсь до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.

17

and sent his servant at supper time to say to those who were invited, ‘Come, for all things are now ready.’

17

Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове.

18

But they all with one accord began to make excuses. The first said to him, ‘I have bought a piece of ground, and I must go and see it. I ask you to have me excused.’

18

Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.

19

And another said, ‘I have bought five yoke of oxen, and I am going to test them. I ask you to have me excused.’

19

Другий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.

20

Still another said, ‘I have married a wife, and therefore I cannot come.’

20

А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.

21

So that servant came and reported these things to his master. Then the master of the house, being angry, said to his servant, ‘Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring in here the poor and the [f]maimed and the lame and the blind.’

21

Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.

22

And the servant said, ‘Master, it is done as you commanded, and still there is room.’

22

Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще.

23

Then the master said to the servant, ‘Go out into the highways and hedges, and compel them to come in, that my house may be filled.

23

Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.

24

For I say to you that none of those men who were invited shall taste my supper.’ ”

24

Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”

25

Leaving All to Follow Christ

Now great multitudes went with Him. And He turned and said to them,

25

Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив:

26

“If anyone comes to Me and does not hate his father and mother, wife and children, brothers and sisters, yes, and his own life also, he cannot be My disciple.

26

“Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем.

27

And whoever does not bear his cross and come after Me cannot be My disciple.

27

Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем.

28

For which of you, intending to build a tower, does not sit down first and count the cost, whether he has enough to finish it —

28

Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити,

29

lest, after he has laid the foundation, and is not able to finish, all who see it begin to mock him,

29

щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,

30

saying, ‘This man began to build and was not able to finish’?

30

мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!

31

Or what king, going to make war against another king, does not sit down first and consider whether he is able with ten thousand to meet him who comes against him with twenty thousand?

31

Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього?

32

Or else, while the other is still a great way off, he sends a delegation and asks conditions of peace.

32

Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.

33

So likewise, whoever of you does not forsake all that he has cannot be My disciple.

33

Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.

34

Tasteless Salt Is Worthless

“Salt is good; but if the salt has lost its flavor, how shall it be seasoned?

34

Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити?

35

It is neither fit for the land nor for the [g]dunghill, but men throw it out. He who has ears to hear, let him hear!”

35

Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна: її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!”

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Luke 14

Луки 14