Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!

You can change reading language: uk ru

Parallel

← (Luke 23) | (John 1) →

New King James Version

Переклад Хоменка

Luke 24

Луки 24

  • 1
    He Is Risen

    Now on the first day of the week, very early in the morning, they, [a]and certain other women with them, came to the tomb bringing the spices which they had prepared.
  • 1
    А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,
  • 2
    But they found the stone rolled away from the tomb.
  • 2
    й застали камінь, відкочений від гробниці.
  • 3
    Then they went in and did not find the body of the Lord Jesus.
  • 3
    Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
  • 4
    And it happened, as they were [b]greatly perplexed about this, that behold, two men stood by them in shining garments.
  • 4
    І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з'явились їм у блискучих шатах.
  • 5
    Then, as they were afraid and bowed their faces to the earth, they said to them, “Why do you seek the living among the dead?
  • 5
    Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали: “Чому шукаєте живого між мертвими
  • 6
    He is not here, but is risen! Remember how He spoke to you when He was still in Galilee,
  • 6
    Його нема тут: він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи:
  • 7
    saying, ‘The Son of Man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day rise again.’ ”
  • 7
    Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп'ятий і третього дня воскреснути.”
  • 8
    And they remembered His words.
  • 8
    І вони пригадали собі його слова;
  • 9
    Then they returned from the tomb and told all these things to the eleven and to all the rest.
  • 9
    а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.
  • 10
    It was Mary Magdalene, Joanna, Mary the mother of James, and the other women with them, who told these things to the apostles.
  • 10
    То були: Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,
  • 11
    And their words seemed to them like [c]idle tales, and they did not believe them.
  • 11
    але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.
  • 12
    But Peter arose and ran to the tomb; and stooping down, he saw the linen cloths [d]lying by themselves; and he departed, marveling to himself at what had happened.
  • 12
    Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов'язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
  • 13
    The Road to Emmaus

    Now behold, two of them were traveling that same day to a village called Emmaus, which was [e]seven miles from Jerusalem.
  • 13
    Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім'я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
  • 14
    And they talked together of all these things which had happened.
  • 14
    і розмовляли між собою про те, що сталось.
  • 15
    So it was, while they conversed and reasoned, that Jesus Himself drew near and went with them.
  • 15
    А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
  • 16
    But their eyes were restrained, so that they did not know Him.
  • 16
    але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
  • 17
    And He said to them, “What kind of conversation is this that you have with one another as you [f]walk and are sad?”
  • 17
    Він їх спитався: “Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?” Ті зупинились, повні смутку.
  • 18
    Then the one whose name was Cleopas answered and said to Him, “Are You the only stranger in Jerusalem, and have You not known the things which happened there in these days?”
  • 18
    Озвавсь тоді один з них на ім'я Клеопа, і йому каже: “Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?”
  • 19
    And He said to them, “What things?”
    So they said to Him, “The things concerning Jesus of Nazareth, who was a Prophet mighty in deed and word before God and all the people,
  • 19
    І він спитав їх: “Що таке?” Вони ж йому сказали: “Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —
  • 20
    and how the chief priests and our rulers delivered Him to be condemned to death, and crucified Him.
  • 20
    та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп'яли.
  • 21
    But we were hoping that it was He who was going to redeem Israel. Indeed, besides all this, today is the third day since these things happened.
  • 21
    А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
  • 22
    Yes, and certain women of our company, who arrived at the tomb early, astonished us.
  • 22
    Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці,
  • 23
    When they did not find His body, they came saying that they had also seen a vision of angels who said He was alive.
  • 23
    та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що він живий.
  • 24
    And certain of those who were with us went to the tomb and found it just as the women had said; but Him they did not see.”
  • 24
    Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.”
  • 25
    Then He said to them, “O foolish ones, and slow of heart to believe in all that the prophets have spoken!
  • 25
    А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
  • 26
    Ought not the Christ to have suffered these things and to enter into His glory?”
  • 26
    Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?”
  • 27
    And beginning at Moses and all the Prophets, He [g]expounded to them in all the Scriptures the things concerning Himself.
  • 27
    І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
  • 28
    The Disciples’ Eyes Opened

    Then they drew near to the village where they were going, and He [h]indicated that He would have gone farther.
  • 28
    Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
  • 29
    But they constrained Him, saying, “Abide with us, for it is toward evening, and the day is far spent.” And He went in to stay with them.
  • 29
    Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись.
  • 30
    Now it came to pass, as He sat at the table with them, that He took bread, blessed and broke it, and gave it to them.
  • 30
    І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
  • 31
    Then their eyes were opened and they knew Him; and He vanished from their sight.
  • 31
    Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них:
  • 32
    And they said to one another, “Did not our heart burn within us while He talked with us on the road, and while He opened the Scriptures to us?”
  • 32
    І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?”
  • 33
    So they rose up that very hour and returned to Jerusalem, and found the eleven and those who were with them gathered together,
  • 33
    І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
  • 34
    saying, “The Lord is risen indeed, and has appeared to Simon!”
  • 34
    які їм сказали: “Христос справді воскрес і з'явився Симонові.”
  • 35
    And they told about the things that had happened on the road, and how He was [i]known to them in the breaking of bread.
  • 35
    І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
  • 36
    Jesus Appears to His Disciples

    Now as they said these things, Jesus Himself stood in the midst of them, and said to them, “Peace to you.”
  • 36
    Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!”
  • 37
    But they were terrified and frightened, and supposed they had seen a spirit.
  • 37
    Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.
  • 38
    And He said to them, “Why are you troubled? And why do doubts arise in your hearts?
  • 38
    Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших?
  • 39
    Behold My hands and My feet, that it is I Myself. Handle Me and see, for a spirit does not have flesh and bones as you see I have.”
  • 39
    Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”
  • 40
    [j]When He had said this, He showed them His hands and His feet.
  • 40
    Сказавши це, він показав їм руки й ноги.
  • 41
    But while they still did not believe for joy, and marveled, He said to them, “Have you any food here?”
  • 41
    А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?”
  • 42
    So they gave Him a piece of a broiled fish [k]and some honeycomb.
  • 42
    Вони подали йому кусень печеної риби.
  • 43
    And He took it and ate in their presence.
  • 43
    Він узяв його й спожив перед ними.
  • 44
    The Scriptures Opened

    Then He said to them, “These are the words which I spoke to you while I was still with you, that all things must be fulfilled which were written in the Law of Moses and the Prophets and the Psalms concerning Me.”
  • 44
    Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”
  • 45
    And He opened their understanding, that they might comprehend the Scriptures.
  • 45
    Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,
  • 46
    Then He said to them, “Thus it is written, [l]and thus it was necessary for the Christ to suffer and to rise from the dead the third day,
  • 46
    і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,
  • 47
    and that repentance and remission of sins should be preached in His name to all nations, beginning at Jerusalem.
  • 47
    і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.
  • 48
    And you are witnesses of these things.
  • 48
    Ви — свідки того (всього).
  • 49
    Behold, I send the Promise of My Father upon you; but tarry in the city [m]of Jerusalem until you are endued with power from on high.”
  • 49
    Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.”
  • 50
    The Ascension

    And He led them out as far as Bethany, and He lifted up His hands and blessed them.
  • 50
    І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.
  • 51
    Now it came to pass, while He blessed them, that He was parted from them and carried up into heaven.
  • 51
    А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.
  • 52
    And they worshiped Him, and returned to Jerusalem with great joy,
  • 52
    Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,
  • 53
    and were continually in the temple [n]praising and blessing God. [o]Amen.
  • 53
    і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.
    • ← (Luke 23) | (John 1) →

    Updates history Updates history

    © UA biblenet - 2025