New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jesus Is Lord of the Sabbath

Now it happened [a]on the second Sabbath after the first that He went through the grainfields. And His disciples plucked the heads of grain and ate them, rubbing them in their hands.

1

І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.

2

And some of the Pharisees said to them, “Why are you doing what is not lawful to do on the Sabbath?”

2

Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?

3

But Jesus answering them said, “Have you not even read this, what David did when he was hungry, he and those who were with him:

3

І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:

4

how he went into the house of God, took and ate the showbread, and also gave some to those with him, which is not lawful for any but the priests to eat?”

4

як, увійшовши він у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?

5

And He said to them, “The Son of Man is also Lord of the Sabbath.”

5

І рече їм: Син чоловічий — Він Господь і суботи.

6

Healing on the Sabbath

Now it happened on another Sabbath, also, that He entered the synagogue and taught. And a man was there whose right hand was withered.

6

І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.

7

So the scribes and Pharisees watched Him closely, whether He would heal on the Sabbath, that they might find an accusation against Him.

7

Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.

8

But He knew their thoughts, and said to the man who had the withered hand, “Arise and stand here.” And he arose and stood.

8

Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.

9

Then Jesus said to them, “I will ask you one thing: Is it lawful on the Sabbath to do good or to do evil, to save life or [b]to destroy?”

9

Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?

10

And when He had looked around at them all, He said to [c]the man, “Stretch out your hand.” And he did so, and his hand was restored [d]as whole as the other.

10

І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.

11

But they were filled with rage, and discussed with one another what they might do to Jesus.

11

Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.

12

The Twelve Apostles

Now it came to pass in those days that He went out to the mountain to pray, and continued all night in prayer to God.

12

Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.

13

And when it was day, He called His disciples to Himself; and from them He chose twelve whom He also named apostles:

13

А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:

14

Simon, whom He also named Peter, and Andrew his brother; James and John; Philip and Bartholomew;

14

Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,

15

Matthew and Thomas; James the son of Alphaeus, and Simon called the Zealot;

15

Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,

16

Judas the son of James, and Judas Iscariot who also became a traitor.

16

Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;

17

Jesus Heals a Great Multitude

And He came down with them and stood on a level place with a crowd of His disciples and a great multitude of people from all Judea and Jerusalem, and from the seacoast of Tyre and Sidon, who came to hear Him and be healed of their diseases,

17

і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,

18

as well as those who were tormented with unclean spirits. And they were healed.

18

і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.

19

And the whole multitude sought to touch Him, for power went out from Him and healed them all.

19

І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.

20

The Beatitudes

Then He lifted up His eyes toward His disciples, and said:
“Blessed are you poor,
For yours is the kingdom of God.

20

І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

21

Blessed are you who hunger now,
For you shall be filled.[e]
Blessed are you who weep now,
For you shall laugh.

21

Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

22

Blessed are you when men hate you,
And when they exclude you,
And revile you, and cast out your name as evil,
For the Son of Man’s sake.

22

Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.

23

Rejoice in that day and leap for joy!
For indeed your reward is great in heaven,
For in like manner their fathers did to the prophets.

23

Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

24

Jesus Pronounces Woes

“But woe to you who are rich,
For you have received your consolation.

24

Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.

25

Woe to you who are full,
For you shall hunger.
Woe to you who laugh now,
For you shall mourn and weep.

25

Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.

26

Woe [f]to you when [g]all men speak well of you,
For so did their fathers to the false prophets.

26

Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.

27

Love Your Enemies

“But I say to you who hear: Love your enemies, do good to those who hate you,

27

Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,

28

bless those who curse you, and pray for those who spitefully use you.

28

благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.

29

To him who strikes you on the one cheek, offer the other also. And from him who takes away your cloak, do not withhold your tunic either.

29

Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.

30

Give to everyone who asks of you. And from him who takes away your goods do not ask them back.

30

Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.

31

And just as you want men to do to you, you also do to them likewise.

31

І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.

32

“But if you love those who love you, what credit is that to you? For even sinners love those who love them.

32

І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.

33

And if you do good to those who do good to you, what credit is that to you? For even sinners do the same.

33

І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.

34

And if you lend to those from whom you hope to receive back, what credit is that to you? For even sinners lend to sinners to receive as much back.

34

І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.

35

But love your enemies, do good, and lend, [h]hoping for nothing in return; and your reward will be great, and you will be sons of the Most High. For He is kind to the unthankful and evil.

35

Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

36

Therefore be merciful, just as your Father also is merciful.

36

Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.

37

Do Not Judge

“Judge not, and you shall not be judged. Condemn not, and you shall not be condemned. Forgive, and you will be forgiven.

37

І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.

38

Give, and it will be given to you: good measure, pressed down, shaken together, and running over will be put into your bosom. For with the same measure that you use, it will be measured back to you.”

38

Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

39

And He spoke a parable to them: “Can the blind lead the blind? Will they not both fall into the ditch?

39

Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?

40

A disciple is not above his teacher, but everyone who is perfectly trained will be like his teacher.

40

Нема ученика над учителя свого; звершений же — буде кожен, як учитель його.

41

And why do you look at the speck in your brother’s eye, but do not perceive the plank in your own eye?

41

Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?

42

Or how can you say to your brother, ‘Brother, let me remove the speck that is in your eye,’ when you yourself do not see the plank that is in your own eye? Hypocrite! First remove the plank from your own eye, and then you will see clearly to remove the speck that is in your brother’s eye.

42

І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

43

A Tree Is Known by Its Fruit

“For a good tree does not bear bad fruit, nor does a bad tree bear good fruit.

43

Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.

44

For every tree is known by its own fruit. For men do not gather figs from thorns, nor do they gather grapes from a bramble bush.

44

Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.

45

A good man out of the good treasure of his heart brings forth good; and an evil man out of the evil [i]treasure of his heart brings forth evil. For out of the abundance of the heart his mouth speaks.

45

Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.

46

Build on the Rock

“But why do you call Me ‘Lord, Lord,’ and not do the things which I say?

46

На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

47

Whoever comes to Me, and hears My sayings and does them, I will show you whom he is like:

47

Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:

48

He is like a man building a house, who dug deep and laid the foundation on the rock. And when the flood arose, the stream beat vehemently against that house, and could not shake it, for it was [j]founded on the rock.

48

подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.

49

But he who heard and did nothing is like a man who built a house on the earth without a foundation, against which the stream beat vehemently; and immediately it [k]fell. And the ruin of that house was great.”

49

Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 6

Луки 6