New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Many Women Minister to Jesus

Now it came to pass, afterward, that He went through every city and village, preaching and [a]bringing the glad tidings of the kingdom of God. And the twelve were with Him,

1

І сталось опісля, проходив Він городи й села, проповідуючи й благовіствуючи царство Боже; а дванайцять з ним,

2

and certain women who had been healed of evil spirits and [b]infirmities — Mary called Magdalene, out of whom had come seven demons,

2

і деякі жінки, що були сцїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,

3

and Joanna the wife of Chuza, Herod’s steward, and Susanna, and many others who provided for [c]Him from their [d]substance.

3

і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого.

4

The Parable of the Sower

And when a great multitude had gathered, and they had come to Him from every city, He spoke by a parable:

4

Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:

5

“A sower went out to sow his seed. And as he sowed, some fell by the wayside; and it was trampled down, and the birds of the air devoured it.

5

Вийшов сїяч сїяти насїннє своє; і, як він сїяв, инше впало край шляху; й попритоптувано його, й птаство небесне пожерло його.

6

Some fell on rock; and as soon as it sprang up, it withered away because it lacked moisture.

6

А инше впало на камінь; і посходивши, посохло, бо не мало вогкости.

7

And some fell among thorns, and the thorns sprang up with it and choked it.

7

А инше впало між тернину; й розвившись тернина з ним, поглушила його.

8

But others fell on good ground, sprang up, and yielded [e]a crop a hundredfold.” When He had said these things He cried, “He who has ears to hear, let him hear!”

8

А инше впало на землю добру, й, зійшовши, дало овощ у сотеро. Се промовивши, покликнув: Хто має уші слухати, нехай слухає.

9

The Purpose of Parables

Then His disciples asked Him, saying, “What does this parable mean?”

9

Питали ж Його ученики Його, кажучи: Що се за приповість оця?

10

And He said, “To you it has been given to know the [f]mysteries of the kingdom of God, but to the rest it is given in parables, that
‘Seeing they may not see,
And hearing they may not understand.’

10

Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.

11

The Parable of the Sower Explained

“Now the parable is this: The seed is the word of God.

11

Єсть же ся приповість: Насїннє, се слово Боже.

12

Those by the wayside are the ones who hear; then the devil comes and takes away the word out of their hearts, lest they should believe and be saved.

12

Ті, що край шляху, се, що слухають; опісля ж приходить диявол, та й забирає слово з серця їх, щоб віруючи не спасли ся.

13

But the ones on the rock are those who, when they hear, receive the word with joy; and these have no root, who believe for a while and in time of [g]temptation fall away.

13

Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають.

14

Now the ones that fell among thorns are those who, when they have heard, go out and are choked with cares, riches, and pleasures of life, and bring no fruit to maturity.

14

Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.

15

But the ones that fell on the good ground are those who, having heard the word with a noble and good heart, keep it and bear fruit with patience.[h]

15

Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.

16

The Parable of the Revealed Light

“No one, when he has lit a lamp, covers it with a vessel or puts it under a bed, but sets it on a lampstand, that those who enter may see the light.

16

Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.

17

For nothing is secret that will not be revealed, nor anything hidden that will not be known and come to light.

17

Нема бо нїчого тайного, що не виявить ся, і нїчого втаєного, що не взнаєть ся і на яв не вийде.

18

Therefore take heed how you hear. For whoever has, to him more will be given; and whoever does not have, even what he [i]seems to have will be taken from him.”

18

Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не має, і що, здаєть ся, має, візьметь ся від него.

19

Jesus’ Mother and Brothers Come to Him

Then His mother and brothers came to Him, and could not approach Him because of the crowd.

19

Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом.

20

And it was told Him by some, who said, “Your mother and Your brothers are standing outside, desiring to see You.”

20

І сповістили Його, кажучи: Мати Твоя та брати Твої стоять надворі: хочуть Тебе бачити.

21

But He answered and said to them, “My mother and My brothers are these who hear the word of God and do it.”

21

Він же, озвавшись, рече до них: Мати моя та брати мої ті, хто слово Боже слухає і чинить його.

22

Wind and Wave Obey Jesus

Now it happened, on a certain day, that He got into a boat with His disciples. And He said to them, “Let us cross over to the other side of the lake.” And they launched out.

22

Стало ся ж одного дня, увійшов Він у човен, і ученики Його; й рече до них: Попливемо на той бік озера. І відчалили.

23

But as they sailed He fell asleep. And a windstorm came down on the lake, and they were filling with water, and were in [j]jeopardy.

23

Як же плили, заснув Він; і найшла буря вітряна на озеро, й заливало їх, і були вони в опасностї.

24

And they came to Him and awoke Him, saying, “Master, Master, we are perishing!”
Then He arose and rebuked the wind and the raging of the water. And they ceased, and there was a calm.

24

Приступивши ж розбудили Його, кажучи: Наставниче, наставниче, погибаємо! Він же вставши, погрозив вітрові та буянню води; й з'пинились, і настала тишина.

25

But He said to them, “Where is your faith?”
And they were afraid, and marveled, saying to one another, “Who can this be? For He commands even the winds and water, and they obey Him!”

25

Рече ж їм: Де ж віра ваша? Вони ж полякані дивувались, кажучи один до одного: Хто ж оце сей, що й вітрам повелїває, і водї, і слухають Його?

26

A Demon-Possessed Man Healed

Then they sailed to the country of the [k]Gadarenes, which is opposite Galilee.

26

І переплили в землю Гадаринську, що по тім боцї Галилеї.

27

And when He stepped out on the land, there met Him a certain man from the city who had demons [l]for a long time. And he wore no clothes, nor did he live in a house but in the tombs.

27

Як же вийшов Він на землю, зустрів Його один чоловік з города, що мав біса з давнього часу, й одежі не вдягав, і в хатї не пробував, тільки по гробах.

28

When he saw Jesus, he cried out, fell down before Him, and with a loud voice said, “What have I to do with You, Jesus, Son of the Most High God? I beg You, do not torment me!”

28

Побачивши ж Ісуса і закричавши, припав до Него, й голосом великим промовив: Що менї і Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? благаю Тебе, щоб мене не мучив.

29

For He had commanded the unclean spirit to come out of the man. For it had often seized him, and he was kept under guard, bound with chains and shackles; and he broke the bonds and was driven by the demon into the wilderness.

29

Повелїв бо духові нечистому вийти з чоловіка: почасту бо схоплював його; й заковувано його в залїза та пута, й стережено; й, розбиваючи окови, бував гнаний од біса в пустиню.

30

Jesus asked him, saying, “What is your name?”
And he said, “Legion,” because many demons had entered him.

30

Питав же його Ісус, глаголючи: Яке тобі імя? Він же каже: Легион; бо бісів багато ввійшло в него.

31

And they begged Him that He would not command them to go out into the abyss.

31

І благали Його, щоб Він не велїв їм ійти в безодню.

32

Now a herd of many swine was feeding there on the mountain. So they begged Him that He would permit them to enter them. And He permitted them.

32

Був же там великий гурт свиней, що пас ся на горі; і благали Його, щоб дозволив їм в них увійти. І дозволив їм.

33

Then the demons went out of the man and entered the swine, and the herd ran violently down the steep place into the lake and drowned.

33

Вийшовши ж біси з чоловіка, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в озеро, та й потонув.

34

When those who fed them saw what had happened, they fled and told it in the city and in the country.

34

Побачивши ж пастухи, що сталось, повтїкали, й, пійшовши, сповістили по городах і по селах.

35

Then they went out to see what had happened, and came to Jesus, and found the man from whom the demons had departed, sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind. And they were afraid.

35

Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались.

36

They also who had seen it told them by what means he who had been demon-possessed was [m]healed.

36

Сповістили ж їх і ті, що бачили, як спас ся біснуватий.

37

Then the whole multitude of the surrounding region of the [n]Gadarenes asked Him to depart from them, for they were seized with great fear. And He got into the boat and returned.

37

І благав Його ввесь народ околицї Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся.

38

Now the man from whom the demons had departed begged Him that he might be with Him. But Jesus sent him away, saying,

38

Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси, щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи:

39

“Return to your own house, and tell what great things God has done for you.” And he went his way and proclaimed throughout the whole city what great things Jesus had done for him.

39

Вернись до дому твого та розкажи, скільки зробив тобі Господь. І пійшов він по всьому городу, проповідуючи, скільки зробив йому Ісус.

40

A Girl Restored to Life and a Woman Healed

So it was, when Jesus returned, that the multitude welcomed Him, for they were all waiting for Him.

40

Стало ся ж, як вернувсь Ісус, прийняв Його народ: всї бо дожидали Його.

41

And behold, there came a man named Jairus, and he was a ruler of the synagogue. And he fell down at Jesus’ feet and begged Him to come to his house,

41

І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.

42

for he had an only daughter about twelve years of age, and she was dying.
But as He went, the multitudes thronged Him.

42

Бо дочка єдина була в него лїт дванайцяти, і та вмирала. Як же йшов Він, народ тиснув ся до Него;

43

Now a woman, having a flow of blood for twelve years, who had spent all her livelihood on physicians and could not be healed by any,

43

і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,

44

came from behind and touched the border of His garment. And immediately her flow of blood stopped.

44

і, приступивши ззаду, приторкнулась до краю одежі Його, й зараз перестала кровотіч її.

45

And Jesus said, “Who touched Me?”
When all denied it, Peter [o]and those with him said, “Master, the multitudes throng and press You, [p]and You say, ‘Who touched Me?’ ”

45

І рече Ісус: Хто приторкнув ся до мене? Як же всї відпирались, сказав Петр і ті, що з Ним: Наставниче, народ товпить ся та тиснеть ся до Тебе, а Ти кажеш: Хто приторкнувсь до мене?

46

But Jesus said, “Somebody touched Me, for I perceived power going out from Me.”

46

Ісус же рече: Приторкнув ся до мене хтось; я бо чув, що сила вийшла з мене.

47

Now when the woman saw that she was not hidden, she came trembling; and falling down before Him, she declared to Him in the presence of all the people the reason she had touched Him and how she was healed immediately.

47

Бачивши ж жінка, що не втаїть ся, трясучись приступила й, припавши перед Ним, з якої причини приторкнулась до Него, сповістила Його перед усїм народом, і як одужала зараз.

48

And He said to her, “Daughter, [q]be of good cheer; your faith has made you well. Go in peace.”

48

Він же рече їй: Бодрись, дочко: віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.

49

While He was still speaking, someone came from the ruler of the synagogue’s house, saying to him, “Your daughter is dead. Do not trouble the [r]Teacher.”

49

Ще Він промовляв, приходить один від шкільного старшини, кажучи Йому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя.

50

But when Jesus heard it, He answered him, saying, “Do not be afraid; only believe, and she will be made well.”

50

Ісус же, почувши, озвав ся до него, глаголючи: Не бій ся; тільки віруй, то й спасеть ся.

51

When He came into the house, He permitted no one to go [s]in except [t]Peter, James, and John, and the father and mother of the girl.

51

Увійшовши ж у господу, не пустив увійти нїкого, тільки Петра, та Якова, та Йоана, та батька дитини й матїр.

52

Now all wept and mourned for her; but He said, “Do not weep; she is not dead, but sleeping.”

52

Плакали ж усї й голосили по нїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить.

53

And they ridiculed Him, knowing that she was dead.

53

І сьміялись вони з Него, знаючи, що вмерла.

54

But He [u]put them all outside, took her by the hand and called, saying, “Little girl, arise.”

54

Він же, випровадивши надвір усїх, і взявши за руку її, покликнув, глаголючи: Дївчинко, встань.

55

Then her spirit returned, and she arose immediately. And He commanded that she be given something to eat.

55

І вернув ся дух її, і встала зараз; і звелїв їй дати їсти.

56

And her parents were astonished, but He charged them to tell no one what had happened.

56

І дивувались родителї її; Він же заповів їм нїкому не казати, що сталось.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 8

Луки 8