New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Jesus Washes the Disciples’ Feet

Now before the Feast of the Passover, when Jesus knew that His hour had come that He should depart from this world to the Father, having loved His own who were in the world, He loved them to the end.

1

Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

2

And [a]supper being ended, the devil having already put it into the heart of Judas Iscariot, Simon’s son, to betray Him,

2

І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

3

Jesus, knowing that the Father had given all things into His hands, and that He had come from God and was going to God,

3

знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

4

rose from supper and laid aside His garments, took a towel and girded Himself.

4

устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

5

After that, He poured water into a basin and began to wash the disciples’ feet, and to wipe them with the towel with which He was girded.

5

Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

6

Then He came to Simon Peter. And Peter said to Him, “Lord, are You washing my feet?”

6

Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

7

Jesus answered and said to him, “What I am doing you do not understand now, but you will know after this.”

7

Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

8

Peter said to Him, “You shall never wash my feet!”
Jesus answered him, “If I do not wash you, you have no part with Me.”

8

Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

9

Simon Peter said to Him, “Lord, not my feet only, but also my hands and my head!”

9

Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

10

Jesus said to him, “He who is bathed needs only to wash his feet, but is completely clean; and you are clean, but not all of you.”

10

Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

11

For He knew who would betray Him; therefore He said, “You are not all clean.”

11

Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

12

So when He had washed their feet, taken His garments, and sat down again, He said to them, “Do you [b]know what I have done to you?

12

Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

13

You call Me Teacher and Lord, and you say well, for so I am.

13

Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.

14

If I then, your Lord and Teacher, have washed your feet, you also ought to wash one another’s feet.

14

Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

15

For I have given you an example, that you should do as I have done to you.

15

Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

16

Most assuredly, I say to you, a servant is not greater than his master; nor is he who is sent greater than he who sent him.

16

Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

17

If you know these things, blessed are you if you do them.

17

Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.

18

Jesus Identifies His Betrayer

“I do not speak concerning all of you. I know whom I have chosen; but that the Scripture may be fulfilled, ‘He who eats [c]bread with Me has lifted up his heel against Me.’

18

Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

19

Now I tell you before it comes, that when it does come to pass, you may believe that I am He.

19

Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.

20

Most assuredly, I say to you, he who receives whomever I send receives Me; and he who receives Me receives Him who sent Me.”

20

Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

21

When Jesus had said these things, He was troubled in spirit, and testified and said, “Most assuredly, I say to you, one of you will betray Me.”

21

Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

22

Then the disciples looked at one another, perplexed about whom He spoke.

22

Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.

23

Now there was [d]leaning on Jesus’ bosom one of His disciples, whom Jesus loved.

23

Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

24

Simon Peter therefore motioned to him to ask who it was of whom He spoke.

24

Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

25

Then, leaning [e]back on Jesus’ breast, he said to Him, “Lord, who is it?”

25

Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

26

Jesus answered, “It is he to whom I shall give a piece of bread when I have dipped it.” And having dipped the bread, He gave it to Judas Iscariot, the son of Simon.

26

Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

27

Now after the piece of bread, Satan entered him. Then Jesus said to him, “What you do, do quickly.”

27

А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

28

But no one at the table knew for what reason He said this to him.

28

Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

29

For some thought, because Judas had the money box, that Jesus had said to him, “Buy those things we need for the feast,” or that he should give something to the poor.

29

Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

30

Having received the piece of bread, he then went out immediately. And it was night.

30

Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.

31

The New Commandment

So, when he had gone out, Jesus said, “Now the Son of Man is glorified, and God is glorified in Him.

31

Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.

32

If God is glorified in Him, God will also glorify Him in Himself, and glorify Him immediately.

32

Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.

33

Little children, I shall be with you a little while longer. You will seek Me; and as I said to the Jews, ‘Where I am going, you cannot come,’ so now I say to you.

33

Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

34

A new commandment I give to you, that you love one another; as I have loved you, that you also love one another.

34

Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.

35

By this all will know that you are My disciples, if you have love for one another.”

35

По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

36

Jesus Predicts Peter’s Denial

Simon Peter said to Him, “Lord, where are You going?”
Jesus answered him, “Where I am going you cannot follow Me now, but you shall follow Me afterward.”

36

Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.

37

Peter said to Him, “Lord, why can I not follow You now? I will lay down my life for Your sake.”

37

Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

38

Jesus answered him, “Will you lay down your life for My sake? Most assuredly, I say to you, the rooster shall not crow till you have denied Me three times.

38

Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

John 13

Івана 13