New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Empty Tomb

Now the first day of the week Mary Magdalene went to the tomb early, while it was still dark, and saw that the stone had been taken away from the tomb.

1

Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

2

Then she ran and came to Simon Peter, and to the other disciple, whom Jesus loved, and said to them, “They have taken away the Lord out of the tomb, and we do not know where they have laid Him.”

2

Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

3

Peter therefore went out, and the other disciple, and were going to the tomb.

3

Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

4

So they both ran together, and the other disciple outran Peter and came to the tomb first.

4

Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

5

And he, stooping down and looking in, saw the linen cloths lying there; yet he did not go in.

5

І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

6

Then Simon Peter came, following him, and went into the tomb; and he saw the linen cloths lying there,

6

Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

7

and the [a]handkerchief that had been around His head, not lying with the linen cloths, but folded together in a place by itself.

7

а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

8

Then the other disciple, who came to the tomb first, went in also; and he saw and believed.

8

Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

9

For as yet they did not [b]know the Scripture, that He must rise again from the dead.

9

Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

10

Then the disciples went away again to their own homes.

10

Пійшли ж тодї ученики знов до себе.

11

Mary Magdalene Sees the Risen Lord

But Mary stood outside by the tomb weeping, and as she wept she stooped down and looked into the tomb.

11

Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,

12

And she saw two angels in white sitting, one at the head and the other at the feet, where the body of Jesus had lain.

12

і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.

13

Then they said to her, “Woman, why are you weeping?”
She said to them, “Because they have taken away my Lord, and I do not know where they have laid Him.”

13

І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

14

Now when she had said this, she turned around and saw Jesus standing there, and did not know that it was Jesus.

14

І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.

15

Jesus said to her, “Woman, why are you weeping? Whom are you seeking?”
She, supposing Him to be the gardener, said to Him, “Sir, if You have carried Him away, tell me where You have laid Him, and I will take Him away.”

15

Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.

16

Jesus said to her, “Mary!”
She turned and said to [c]Him, “Rabboni!” (which is to say, Teacher).

16

Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

17

Jesus said to her, “Do not cling to Me, for I have not yet ascended to My Father; but go to My brethren and say to them, ‘I am ascending to My Father and your Father, and to My God and your God.’ ”

17

Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.

18

Mary Magdalene came and told the [d]disciples that she had seen the Lord, and that He had spoken these things to her.

18

Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

19

The Apostles Commissioned

Then, the same day at evening, being the first day of the week, when the doors were shut where the disciples were [e]assembled, for fear of the Jews, Jesus came and stood in the midst, and said to them, “Peace be with you.”

19

Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

20

When He had said this, He showed them His hands and His side. Then the disciples were glad when they saw the Lord.

20

І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.

21

So Jesus said to them again, “Peace to you! As the Father has sent Me, I also send you.”

21

Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.

22

And when He had said this, He breathed on them, and said to them, “Receive the Holy Spirit.

22

І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.

23

If you forgive the sins of any, they are forgiven them; if you retain the sins of any, they are retained.”

23

Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.

24

Seeing and Believing

Now Thomas, called the Twin, one of the twelve, was not with them when Jesus came.

24

Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.

25

The other disciples therefore said to him, “We have seen the Lord.”
So he said to them, “Unless I see in His hands the print of the nails, and put my finger into the print of the nails, and put my hand into His side, I will not believe.”

25

Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.

26

And after eight days His disciples were again inside, and Thomas with them. Jesus came, the doors being shut, and stood in the midst, and said, “Peace to you!”

26

А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.

27

Then He said to Thomas, “Reach your finger here, and look at My hands; and reach your hand here, and put it into My side. Do not be unbelieving, but believing.”

27

Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.

28

And Thomas answered and said to Him, “My Lord and my God!”

28

І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

29

Jesus said to him, [f]“Thomas, because you have seen Me, you have believed. Blessed are those who have not seen and yet have believed.”

29

Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не видїли, та й вірували.

30

That You May Believe

And truly Jesus did many other signs in the presence of His disciples, which are not written in this book;

30

Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.

31

but these are written that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and that believing you may have life in His name.

31

Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

John 20

Івана 20