Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!

You can change reading language: uk ru

Parallel

← (John 7) | (John 9) →

New King James Version

Переклад Хоменка

John 8

Івана 8

  • 1
    Jesus the Light of the World

    But Jesus went to the Mount of Olives.
  • 1
    Подавсь Ісус на Оливну гору.
  • 2
    Now [a]early in the morning He came again into the temple, and all the people came to Him; and He sat down and taught them.
  • 2
    Та вдосвіта знову прибув до храму, й усі люди посходились до нього; він же, сівши, навчав їх.
  • 3
    Then the scribes and Pharisees brought to Him a woman caught in adultery. And when they had set her in the midst,
  • 3
    І привели тоді книжники і фарисеї до нього жінку, спійману на перелюбі, поставили її посередині,
  • 4
    they said to Him, “Teacher, [b]this woman was caught in adultery, in the very act.
  • 4
    і кажуть до нього: «Учителю, жінку оцю спіймано саме на перелюбнім вчинку.
  • 5
    Now [c]Moses, in the law, commanded us [d]that such should be stoned. But what do You [e]say?”
  • 5
    Каменувати отаких приписав нам Мойсей у законі. Що ж ти на те?»
  • 6
    This they said, testing Him, that they might have something of which to accuse Him. But Jesus stooped down and wrote on the ground with His finger, [f]as though He did not hear.
  • 6
    Іспитували вони його, казавши так, — щоб мати чим оскаржити його. А Ісус нахилився додолу і писав пальцем по землі.
  • 7
    So when they continued asking Him, He [g]raised Himself up and said to them, “He who is without sin among you, let him throw a stone at her first.”
  • 7
    А що вони наполягали та допитувалися в нього, то він підвівсь і каже до них: «Хто з вас без гріха, — нехай перший кидає у неї камінь!»
  • 8
    And again He stooped down and wrote on the ground.
  • 8
    І знову нахилившись, писав по землі.
  • 9
    Then those who heard it, being[h] convicted by their conscience, went out one by one, beginning with the oldest even to the last. And Jesus was left alone, and the woman standing in the midst.
  • 9
    Почувши таке, почали вони виходити один по одному, почавши з щонайстарших аж до останніх. І залишилися тільки Ісус та жінка, що стояла посередині.
  • 10
    When Jesus had raised Himself up [i]and saw no one but the woman, He said to her, “Woman, where are those accusers [j]of yours? Has no one condemned you?”
  • 10
    Підвівсь Ісус, а нікого, крім жінки, не побачивши, мовить до неї: «Де ж вони, жінко, оті твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?»
  • 11
    She said, “No one, Lord.”
    And Jesus said to her, “Neither do I condemn you; go [k]and sin no more.”
  • 11
    «Ніхто, Господи», — відповіла. Тоді Ісус до неї: «То і я тебе не осуджую. Йди та вже віднині не гріши.»
  • 12
    Then Jesus spoke to them again, saying, “I am the light of the world. He who follows Me shall not walk in darkness, but have the light of life.”
  • 12
    І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.»
  • 13
    Jesus Defends His Self-Witness

    The Pharisees therefore said to Him, “You bear witness of Yourself; Your witness is not [l]true.”
  • 13
    Отож і мовили до нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе — неправдиве твоє свідоцтво.»
  • 14
    Jesus answered and said to them, “Even if I bear witness of Myself, My witness is true, for I know where I came from and where I am going; but you do not know where I come from and where I am going.
  • 14
    А Ісус їм відказує: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу.
  • 15
    You judge according to the flesh; I judge no one.
  • 15
    Ви судите за тілом — я не суджу нікого.
  • 16
    And yet if I do judge, My judgment is true; for I am not alone, but I am with the Father who sent Me.
  • 16
    Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене.
  • 17
    It is also written in your law that the testimony of two men is true.
  • 17
    Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей — правдиве.
  • 18
    I am One who bears witness of Myself, and the Father who sent Me bears witness of Me.”
  • 18
    Я свідчу про себе самого, — й Отець, який послав мене, про мене свідчить.»
  • 19
    Then they said to Him, “Where is Your Father?”
    Jesus answered, “You know neither Me nor My Father. If you had known Me, you would have known My Father also.”
  • 19
    Тоді вони сказали йому: «Де ж твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані мене не знаєте, ані Отця мого. Якби знали ви мене, то й Отця мого теж знали б.»
  • 20
    These words Jesus spoke in the treasury, as He taught in the temple; and no one laid hands on Him, for His hour had not yet come.
  • 20
    Промовив він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла ще година його.
  • 21
    Jesus Predicts His Departure

    Then Jesus said to them again, “I am going away, and you will seek Me, and will die in your sin. Where I go you cannot come.”
  • 21
    А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.»
  • 22
    So the Jews said, “Will He kill Himself, because He says, ‘Where I go you cannot come’?”
  • 22
    Тож юдеї мовляли: «Може, він самого себе вб'є, коли ото каже: Куди я відійду, неспроможні ви прийти?»
  • 23
    And He said to them, “You are from beneath; I am from above. You are of this world; I am not of this world.
  • 23
    І далі ще казав їм: «Ви здолу, я — згори. Ви з цього світу, я — не з цього світу.
  • 24
    Therefore I said to you that you will die in your sins; for if you do not believe that I am He, you will die in your sins.”
  • 24
    Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я — Сущий, помрете у ваших гріхах.»
  • 25
    Then they said to Him, “Who are You?”
    And Jesus said to them, “Just what I have been saying to you from the beginning.
  • 25
    Тоді вони йому: «Хто ж ти такий?» Ісус же їм відрік: «Споконвічний, як я і казав вам.
  • 26
    I have many things to say and to judge concerning you, but He who sent Me is true; and I speak to the world those things which I heard from Him.”
  • 26
    Багато чого маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те й у світі говорю.»
  • 27
    They did not understand that He spoke to them of the Father.
  • 27
    А вони й не збагнули, що він про Отця їм говорив.
  • 28
    Then Jesus said to them, “When you lift[m] up the Son of Man, then you will know that I am He, and that I do nothing of Myself; but as My Father taught Me, I speak these things.
  • 28
    Тоді Ісус до них мовив: «Коли вгору Чоловічого Сина піднесете, тоді взнаєте, що Сущий я і що від себе не чиню нічого, але як навчав мене Отець мій, говорю,
  • 29
    And He who sent Me is with Me. The Father has not left Me alone, for I always do those things that please Him.”
  • 29
    і що той, хто послав мене, — зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.»
  • 30
    As He spoke these words, many believed in Him.
  • 30
    І коли говорив так, численні увірували в нього.
  • 31
    The Truth Shall Make You Free

    Then Jesus said to those Jews who believed Him, “If you abide in My word, you are My disciples indeed.
  • 31
    І казав Ісус до тих юдеїв, які увірували в нього: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми
  • 32
    And you shall know the truth, and the truth shall make you free.”
  • 32
    і спізнаєте правду, і правда визволить вас.»
  • 33
    They answered Him, “We are Abraham’s descendants, and have never been in bondage to anyone. How can You say, ‘You will be made free’?”
  • 33
    Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?»
  • 34
    Jesus answered them, “Most assuredly, I say to you, whoever commits sin is a slave of sin.
  • 34
    Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить — гріха невольник!
  • 35
    And a slave does not abide in the house forever, but a son abides forever.
  • 35
    Невольник не перебуває в домі повсякчас — повсякчас перебуває син.
  • 36
    Therefore if the Son makes you free, you shall be free indeed.
  • 36
    Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні.
  • 37
    Abraham’s Seed and Satan’s

    “I know that you are Abraham’s descendants, but you seek to kill Me, because My word has no place in you.
  • 37
    Знаю, що Авраамові ви потомки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці.
  • 38
    I speak what I have seen with My Father, and you do what you have [n]seen with your father.”
  • 38
    Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька.»
  • 39
    They answered and said to Him, “Abraham is our father.”
    Jesus said to them, “If you were Abraham’s children, you would do the works of Abraham.
  • 39
    Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько.» Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими — чинили б ви діла Авраамові.
  • 40
    But now you seek to kill Me, a Man who has told you the truth which I heard from God. Abraham did not do this.
  • 40
    Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам.
  • 41
    You do the deeds of your father.”
    Then they said to Him, “We were not born of fornication; we have one Father — God.”
  • 41
    Ви чините діла вашого батька.» «Ми не з розпусти вродились, — кажуть йому ті; один лише Отець у нас: Бог.»
  • 42
    Jesus said to them, “If God were your Father, you would love Me, for I proceeded forth and came from God; nor have I come of Myself, but He sent Me.
  • 42
    А Ісус їм: «Був би Бог ваш Отець, любили б ви мене, бо я вийшов від Бога і прийшов: не від себе самого прийшов, а він послав мене.
  • 43
    Why do you not understand My speech? Because you are not able to listen to My word.
  • 43
    Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова мого ви слухати неспроможні.
  • 44
    You are of your father the devil, and the desires of your father you want to do. He was a murderer from the beginning, and does not stand in the truth, because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks from his own resources, for he is a liar and the father of it.
  • 44
    Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі.
  • 45
    But because I tell the truth, you do not believe Me.
  • 45
    Мені ж, що правду вам каже, ви не вірите.
  • 46
    Which of you convicts Me of sin? And if I tell the truth, why do you not believe Me?
  • 46
    Хто з вас може довести гріх мені? То чого, коли я правду кажу, ви мені не вірите?
  • 47
    He who is of God hears God’s words; therefore you do not hear, because you are not of God.”
  • 47
    Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви ж тому й не слухаєте, бо ви не від Бога.»
  • 48
    Before Abraham Was, I AM

    Then the Jews answered and said to Him, “Do we not say rightly that You are a Samaritan and have a demon?”
  • 48
    Озвались юдеї, і сказали йому: «Чи неправильно ми кажемо, що самарянин єси ще й навіжений?»
  • 49
    Jesus answered, “I do not have a demon; but I honor My Father, and you dishonor Me.
  • 49
    Відповів Ісус: «Не навіжений я, а шаную Отця мого; ви ж — зневажаєте мене.
  • 50
    And I do not seek My own glory; there is One who seeks and judges.
  • 50
    Слави для себе я не шукаю. Є — хто шукає і судить.
  • 51
    Most assuredly, I say to you, if anyone keeps My word he shall never see death.”
  • 51
    Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.»
  • 52
    Then the Jews said to Him, “Now we know that You have a demon! Abraham is dead, and the prophets; and You say, ‘If anyone keeps My word he shall never taste death.’
  • 52
    А юдеї йому: «Аж тепер ми збагнули, що ти таки навіжений. Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: Хто берегтиме моє слово, той смерти не зазнає повіки.
  • 53
    Are You greater than our father Abraham, who is dead? And the prophets are dead. Who do You make Yourself out to be?”
  • 53
    Невже більший ти, ніж Авраам, наш батько, який помер? А й пророки померли. Кого ти з себе робиш?»
  • 54
    Jesus answered, “If I honor Myself, My honor is nothing. It is My Father who honors Me, of whom you say that He is [o]your God.
  • 54
    Ісус відрік: «Якщо я самого себе прославляю, слава моя — ніщо. Отець же мій, про якого кажете: Він Бог наш, — той мене прославляє.
  • 55
    Yet you have not known Him, but I know Him. And if I say, ‘I do not know Him,’ I shall be a liar like you; but I do know Him and keep His word.
  • 55
    Та ви його не спізнали, я ж знаю його. І коли сказав би я, що не знаю його, був би і я такий, як ви, неправдомовець. Та я його знаю і бережу його слово.
  • 56
    Your father Abraham rejoiced to see My day, and he saw it and was glad.”
  • 56
    Авраам, ваш батько, сповнений був радощів звидіти день мій — і звидів, і втішився.»
  • 57
    Then the Jews said to Him, “You are not yet fifty years old, and have You seen Abraham?”
  • 57
    Юдеї ж йому: «Ще й п'ятдесят років нема тобі, а ти Авраама бачив?»
  • 58
    Jesus said to them, “Most assuredly, I say to you, before Abraham was, I AM.”
  • 58
    І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.»
  • 59
    Then they took up stones to throw at Him; but Jesus hid Himself and went out of the temple, going[p] through the midst of them, and so passed by.
  • 59
    І вхопили каміння, щоб кинути на нього, — та Ісус перейшов посеред них і полишив храм.
    • ← (John 7) | (John 9) →

    Updates history Updates history

    © UA biblenet - 2025