Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!

You can change reading language: uk ru

Parallel

← (John 7) | (John 9) →

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

John 8

Івана 8

  • 1
    Jesus the Light of the World

    But Jesus went to the Mount of Olives.
  • 1
    Ісус же пійшов на гору Оливну.
  • 2
    Now [a]early in the morning He came again into the temple, and all the people came to Him; and He sat down and taught them.
  • 2
    Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.
  • 3
    Then the scribes and Pharisees brought to Him a woman caught in adultery. And when they had set her in the midst,
  • 3
    Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,
  • 4
    they said to Him, “Teacher, [b]this woman was caught in adultery, in the very act.
  • 4
    кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
  • 5
    Now [c]Moses, in the law, commanded us [d]that such should be stoned. But what do You [e]say?”
  • 5
    В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?
  • 6
    This they said, testing Him, that they might have something of which to accuse Him. But Jesus stooped down and wrote on the ground with His finger, [f]as though He did not hear.
  • 6
    Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.
  • 7
    So when they continued asking Him, He [g]raised Himself up and said to them, “He who is without sin among you, let him throw a stone at her first.”
  • 7
    Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
  • 8
    And again He stooped down and wrote on the ground.
  • 8
    І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
  • 9
    Then those who heard it, being[h] convicted by their conscience, went out one by one, beginning with the oldest even to the last. And Jesus was left alone, and the woman standing in the midst.
  • 9
    Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.
  • 10
    When Jesus had raised Himself up [i]and saw no one but the woman, He said to her, “Woman, where are those accusers [j]of yours? Has no one condemned you?”
  • 10
    Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?
  • 11
    She said, “No one, Lord.”
    And Jesus said to her, “Neither do I condemn you; go [k]and sin no more.”
  • 11
    Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
  • 12
    Then Jesus spoke to them again, saying, “I am the light of the world. He who follows Me shall not walk in darkness, but have the light of life.”
  • 12
    Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
  • 13
    Jesus Defends His Self-Witness

    The Pharisees therefore said to Him, “You bear witness of Yourself; Your witness is not [l]true.”
  • 13
    Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.
  • 14
    Jesus answered and said to them, “Even if I bear witness of Myself, My witness is true, for I know where I came from and where I am going; but you do not know where I come from and where I am going.
  • 14
    Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.
  • 15
    You judge according to the flesh; I judge no one.
  • 15
    Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.
  • 16
    And yet if I do judge, My judgment is true; for I am not alone, but I am with the Father who sent Me.
  • 16
    Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.
  • 17
    It is also written in your law that the testimony of two men is true.
  • 17
    І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
  • 18
    I am One who bears witness of Myself, and the Father who sent Me bears witness of Me.”
  • 18
    Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
  • 19
    Then they said to Him, “Where is Your Father?”
    Jesus answered, “You know neither Me nor My Father. If you had known Me, you would have known My Father also.”
  • 19
    Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
  • 20
    These words Jesus spoke in the treasury, as He taught in the temple; and no one laid hands on Him, for His hour had not yet come.
  • 20
    Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
  • 21
    Jesus Predicts His Departure

    Then Jesus said to them again, “I am going away, and you will seek Me, and will die in your sin. Where I go you cannot come.”
  • 21
    Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.
  • 22
    So the Jews said, “Will He kill Himself, because He says, ‘Where I go you cannot come’?”
  • 22
    Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?
  • 23
    And He said to them, “You are from beneath; I am from above. You are of this world; I am not of this world.
  • 23
    І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
  • 24
    Therefore I said to you that you will die in your sins; for if you do not believe that I am He, you will die in your sins.”
  • 24
    Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
  • 25
    Then they said to Him, “Who are You?”
    And Jesus said to them, “Just what I have been saying to you from the beginning.
  • 25
    Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.
  • 26
    I have many things to say and to judge concerning you, but He who sent Me is true; and I speak to the world those things which I heard from Him.”
  • 26
    Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
  • 27
    They did not understand that He spoke to them of the Father.
  • 27
    Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
  • 28
    Then Jesus said to them, “When you lift[m] up the Son of Man, then you will know that I am He, and that I do nothing of Myself; but as My Father taught Me, I speak these things.
  • 28
    Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
  • 29
    And He who sent Me is with Me. The Father has not left Me alone, for I always do those things that please Him.”
  • 29
    І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
  • 30
    As He spoke these words, many believed in Him.
  • 30
    Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
  • 31
    The Truth Shall Make You Free

    Then Jesus said to those Jews who believed Him, “If you abide in My word, you are My disciples indeed.
  • 31
    Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
  • 32
    And you shall know the truth, and the truth shall make you free.”
  • 32
    і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
  • 33
    They answered Him, “We are Abraham’s descendants, and have never been in bondage to anyone. How can You say, ‘You will be made free’?”
  • 33
    Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?
  • 34
    Jesus answered them, “Most assuredly, I say to you, whoever commits sin is a slave of sin.
  • 34
    Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
  • 35
    And a slave does not abide in the house forever, but a son abides forever.
  • 35
    Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
  • 36
    Therefore if the Son makes you free, you shall be free indeed.
  • 36
    Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.
  • 37
    Abraham’s Seed and Satan’s

    “I know that you are Abraham’s descendants, but you seek to kill Me, because My word has no place in you.
  • 37
    Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
  • 38
    I speak what I have seen with My Father, and you do what you have [n]seen with your father.”
  • 38
    Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
  • 39
    They answered and said to Him, “Abraham is our father.”
    Jesus said to them, “If you were Abraham’s children, you would do the works of Abraham.
  • 39
    Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
  • 40
    But now you seek to kill Me, a Man who has told you the truth which I heard from God. Abraham did not do this.
  • 40
    Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
  • 41
    You do the deeds of your father.”
    Then they said to Him, “We were not born of fornication; we have one Father — God.”
  • 41
    Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
  • 42
    Jesus said to them, “If God were your Father, you would love Me, for I proceeded forth and came from God; nor have I come of Myself, but He sent Me.
  • 42
    Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
  • 43
    Why do you not understand My speech? Because you are not able to listen to My word.
  • 43
    Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.
  • 44
    You are of your father the devil, and the desires of your father you want to do. He was a murderer from the beginning, and does not stand in the truth, because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks from his own resources, for he is a liar and the father of it.
  • 44
    Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
  • 45
    But because I tell the truth, you do not believe Me.
  • 45
    А що я правду глаголю, не віруєте менї.
  • 46
    Which of you convicts Me of sin? And if I tell the truth, why do you not believe Me?
  • 46
    Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
  • 47
    He who is of God hears God’s words; therefore you do not hear, because you are not of God.”
  • 47
    Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
  • 48
    Before Abraham Was, I AM

    Then the Jews answered and said to Him, “Do we not say rightly that You are a Samaritan and have a demon?”
  • 48
    Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
  • 49
    Jesus answered, “I do not have a demon; but I honor My Father, and you dishonor Me.
  • 49
    Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
  • 50
    And I do not seek My own glory; there is One who seeks and judges.
  • 50
    Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
  • 51
    Most assuredly, I say to you, if anyone keeps My word he shall never see death.”
  • 51
    Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
  • 52
    Then the Jews said to Him, “Now we know that You have a demon! Abraham is dead, and the prophets; and You say, ‘If anyone keeps My word he shall never taste death.’
  • 52
    Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
  • 53
    Are You greater than our father Abraham, who is dead? And the prophets are dead. Who do You make Yourself out to be?”
  • 53
    Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
  • 54
    Jesus answered, “If I honor Myself, My honor is nothing. It is My Father who honors Me, of whom you say that He is [o]your God.
  • 54
    Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
  • 55
    Yet you have not known Him, but I know Him. And if I say, ‘I do not know Him,’ I shall be a liar like you; but I do know Him and keep His word.
  • 55
    І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
  • 56
    Your father Abraham rejoiced to see My day, and he saw it and was glad.”
  • 56
    Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
  • 57
    Then the Jews said to Him, “You are not yet fifty years old, and have You seen Abraham?”
  • 57
    Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
  • 58
    Jesus said to them, “Most assuredly, I say to you, before Abraham was, I AM.”
  • 58
    Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.
  • 59
    Then they took up stones to throw at Him; but Jesus hid Himself and went out of the temple, going[p] through the midst of them, and so passed by.
  • 59
    Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.
    • ← (John 7) | (John 9) →

    Updates history Updates history

    © UA biblenet - 2025