New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Peter Defends God’s Grace

Now the apostles and brethren who were in Judea heard that the Gentiles had also received the word of God.

1

Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.

2

And when Peter came up to Jerusalem, those of the circumcision contended with him,

2

І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,

3

saying, “You went in to uncircumcised men and ate with them!”

3

кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.

4

But Peter explained it to them in order from the beginning, saying:

4

Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:

5

“I was in the city of Joppa praying; and in a trance I saw a vision, an object descending like a great sheet, let down from heaven by four corners; and it came to me.

5

Був я в городї, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.

6

When I observed it intently and considered, I saw four-footed animals of the earth, wild beasts, creeping things, and birds of the air.

6

Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землї, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.

7

And I heard a voice saying to me, ‘Rise, Peter; kill and eat.’

7

І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.

8

But I said, ‘Not so, Lord! For nothing common or unclean has at any time entered my mouth.’

8

Я ж сказав: Нї, Господи, бо нїщо погане або нечисте нїколи не входило в уста мої.

9

But the voice answered me again from heaven, ‘What God has cleansed you must not call common.’

9

Відказав же менї голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,

10

Now this was done three times, and all were drawn up again into heaven.

10

Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.

11

At that very moment, three men stood before the house where I was, having been sent to me from Caesarea.

11

І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.

12

Then the Spirit told me to go with them, doubting nothing. Moreover these six brethren accompanied me, and we entered the man’s house.

12

Сказав же менї Дух ійти з ними, нїчого не розбираючи. Пішли ж зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;

13

And he told us how he had seen an angel standing in his house, who said to him, ‘Send men to Joppa, and call for Simon whose surname is Peter,

13

і звістив нам, як видїв ангела в господї своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.

14

who will tell you words by which you and all your household will be saved.’

14

Він глаголати ме слова до тебе, котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.

15

And as I began to speak, the Holy Spirit fell upon them, as upon us at the beginning.

15

Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.

16

Then I remembered the word of the Lord, how He said, ‘John indeed baptized with water, but you shall be baptized with the Holy Spirit.’

16

Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.

17

If therefore God gave them the same gift as He gave us when we believed on the Lord Jesus Christ, who was I that I could withstand God?”

17

Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?

18

When they heard these things they became silent; and they glorified God, saying, “Then God has also granted to the Gentiles repentance to life.”

18

Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!

19

Barnabas and Saul at Antioch

Now those who were scattered after the persecution that arose over Stephen traveled as far as Phoenicia, Cyprus, and Antioch, preaching the word to no one but the Jews only.

19

Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нїкому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.

20

But some of them were men from Cyprus and Cyrene, who, when they had come to Antioch, spoke to the Hellenists, preaching the Lord Jesus.

20

Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.

21

And the hand of the Lord was with them, and a great number believed and turned to the Lord.

21

І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.

22

Then news of these things came to the ears of the church in Jerusalem, and they sent out Barnabas to go as far as Antioch.

22

Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;

23

When he came and had seen the grace of God, he was glad, and encouraged them all that with purpose of heart they should continue with the Lord.

23

котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.

24

For he was a good man, full of the Holy Spirit and of faith. And a great many people were added to the Lord.

24

Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.

25

Then Barnabas departed for Tarsus to seek Saul.

25

Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,

26

And when he had found him, he brought him to Antioch. So it was that for a whole year they assembled with the church and taught a great many people. And the disciples were first called Christians in Antioch.

26

і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.

27

Relief to Judea

And in these days prophets came from Jerusalem to Antioch.

27

Тих же днїв прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.

28

Then one of them, named Agabus, stood up and showed by the Spirit that there was going to be a great famine throughout all the world, which also happened in the days of Claudius Caesar.

28

Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча має бути по всїй вселеннїй, яка й постала за Клавдия кесаря.

29

Then the disciples, each according to his ability, determined to send relief to the brethren dwelling in Judea.

29

З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї.

30

This they also did, and sent it to the elders by the hands of Barnabas and Saul.

30

Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Acts 11

Дії 11