New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Paul at Ephesus

And it happened, while Apollos was at Corinth, that Paul, having passed through the upper regions, came to Ephesus. And finding some disciples

1

Стало ся ж, як був Аполос у Коринтї, пройшовши Павел верхні сторони, прибув у Єфес, і, знайшовши деяких учеників,

2

he said to them, “Did you receive the Holy Spirit when you believed?”
So they said to him, “We have not so much as heard whether there is a Holy Spirit.”

2

рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж сказали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий.

3

And he said to them, “Into what then were you baptized?”
So they said, “Into John’s baptism.”

3

І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє.

4

Then Paul said, “John indeed baptized with a baptism of repentance, saying to the people that they should believe on Him who would come after him, that is, on Christ Jesus.”

4

Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.

5

When they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.

5

Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.

6

And when Paul had laid hands on them, the Holy Spirit came upon them, and they spoke with tongues and prophesied.

6

І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.

7

Now the men were about twelve in all.

7

Було ж усїх до дванайцяти чоловік.

8

And he went into the synagogue and spoke boldly for three months, reasoning and persuading concerning the things of the kingdom of God.

8

Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.

9

But when some were hardened and did not believe, but spoke evil of the Way before the multitude, he departed from them and withdrew the disciples, reasoning daily in the school of Tyrannus.

9

Як же деякі закаменїли, й не слухали, злословлячи путь (Господень) перед народом, відступив од них і відлучив учеників, та й щодня розмовляв в школї одного Тирана.

10

And this continued for two years, so that all who dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.

10

Се дїялось два роки, так що всї, що проживали в Азиї, слухали слово Господа Ісуса, — Жиди й Єленяне.

11

Miracles Glorify Christ

Now God worked unusual miracles by the hands of Paul,

11

І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,

12

so that even handkerchiefs or aprons were brought from his body to the sick, and the diseases left them and the evil spirits went out of them.

12

так що на недужих вкладали з тїла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.

13

Then some of the itinerant Jewish exorcists took it upon themselves to call the name of the Lord Jesus over those who had evil spirits, saying, [a]“We [b]exorcise you by the Jesus whom Paul preaches.”

13

Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателїв іменувати над маючими духів лукавих імя Господа Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.

14

Also there were seven sons of Sceva, a Jewish chief priest, who did so.

14

Було ж якихсь сїм синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили.

15

And the evil spirit answered and said, “Jesus I know, and Paul I know; but who are you?”

15

Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?

16

Then the man in whom the evil spirit was leaped on them, [c]overpowered them, and prevailed against [d]them, so that they fled out of that house naked and wounded.

16

І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтїкали з того дому.

17

This became known both to all Jews and Greeks dwelling in Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.

17

Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всїх їх, і величано імя Господа Ісуса.

18

And many who had believed came confessing and telling their deeds.

18

І многі з вірних приходили, і визнавали, і виявляли учинки свої.

19

Also, many of those who had practiced magic brought their books together and burned them in the sight of all. And they counted up the value of them, and it totaled fifty thousand pieces of silver.

19

Доволї ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злїчено цїну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.

20

So the word of the Lord grew mightily and prevailed.

20

Так потужно росло слово Господнє і укріплялось.

21

The Riot at Ephesus

When these things were accomplished, Paul purposed in the Spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, “After I have been there, I must also see Rome.”

21

Як же се сповнилось, постановив Павел у дусї, пройшовши через Македонию та Ахаю, ійти в Єрусалим, говорячи, що, побувши там, мушу й Рим побачити.

22

So he sent into Macedonia two of those who ministered to him, Timothy and Erastus, but he himself stayed in Asia for a time.

22

Піславши ж у Македонию двох послугуючих йому, Тимотея та Єраста, сам пробув (який ся) час ув Азиї.

23

And about that time there arose a great commotion about the Way.

23

Стала ся ж часу того немала трівога про Господень путь.

24

For a certain man named Demetrius, a silversmith, who made silver shrines of [e]Diana, brought no small profit to the craftsmen.

24

Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток.

25

He called them together with the workers of similar occupation, and said: “Men, you know that we have our prosperity by this trade.

25

Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш;

26

Moreover you see and hear that not only at Ephesus, but throughout almost all Asia, this Paul has persuaded and turned away many people, saying that they are not gods which are made with hands.

26

та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всїй Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.

27

So not only is this trade of ours in danger of falling into disrepute, but also the temple of the great goddess Diana may be despised and [f]her magnificence destroyed, whom all Asia and the world worship.”

27

І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богинї Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величчє тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся.

28

Now when they heard this, they were full of wrath and cried out, saying, “Great is Diana of the Ephesians!”

28

Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!

29

So the whole city was filled with confusion, and rushed into the theater with one accord, having seized Gaius and Aristarchus, Macedonians, Paul’s travel companions.

29

І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушно до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожнїх товаришів Павлових.

30

And when Paul wanted to go in to the people, the disciples would not allow him.

30

Як же хотїв Павел увійти між народ, не пустили його ученики.

31

Then some of the [g]officials of Asia, who were his friends, sent to him pleading that he would not venture into the theater.

31

І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.

32

Some therefore cried one thing and some another, for the assembly was confused, and most of them did not know why they had come together.

32

Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.

33

And they drew Alexander out of the multitude, the Jews putting him forward. And Alexander motioned with his hand, and wanted to make his defense to the people.

33

З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотїв був оправдуватись перед народом.

34

But when they found out that he was a Jew, all with one voice cried out for about two hours, “Great is Diana of the Ephesians!”

34

Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида Єфеська!

35

And when the city clerk had quieted the crowd, he said: “Men of Ephesus, what man is there who does not know that the city of the Ephesians is temple guardian of the great goddess [h]Diana, and of the image which fell down from [i]Zeus?

35

Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі Єфеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город Єфес шануватель великої богинї Артемиди і Диопета!

36

Therefore, since these things cannot be denied, you ought to be quiet and do nothing rashly.

36

А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.

37

For you have brought these men here who are neither robbers of temples nor blasphemers of [j]your goddess.

37

Привели бо ви чоловіків сих, що нї сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.

38

Therefore, if Demetrius and his fellow craftsmen have a [k]case against anyone, the courts are open and there are proconsuls. Let them bring charges against one another.

38

Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) суддї судять і є старости; нехай позивають один одного.

39

But if you have any other inquiry to make, it shall be determined in the lawful assembly.

39

А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.

40

For we are in danger of being [l]called in question for today’s uproar, there being no reason which we may give to account for this disorderly gathering.”

40

Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б оправдити се збіговище.

41

And when he had said these things, he dismissed the assembly.

41

І, се промовивши, розпустив громаду.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Acts 19

Дії 19