New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Coming of the Holy Spirit

When the Day of Pentecost had fully come, they were all [a]with one accord in one place.

А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.

And suddenly there came a sound from heaven, as of a rushing mighty wind, and it filled the whole house where they were sitting.

2

І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.

3

Then there appeared to them [b]divided tongues, as of fire, and one sat upon each of them.

3

І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.

4

And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance.

4

І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

5

The Crowd’s Response

And there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men, from every nation under heaven.

5

Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.

6

And when this sound occurred, the multitude came together, and were confused, because everyone heard them speak in his own language.

6

Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.

7

Then they were all amazed and marveled, saying to one another, “Look, are not all these who speak Galileans?

7

Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?

8

And how is it that we hear, each in our own [c]language in which we were born?

8

Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,

9

Parthians and Medes and Elamites, those dwelling in Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,

9

Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,

10

Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya adjoining Cyrene, visitors from Rome, both Jews and proselytes,

10

і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,

11

Cretans and [d]Arabs — we hear them speaking in our own tongues the wonderful works of God.”

11

Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?

12

So they were all amazed and perplexed, saying to one another, “Whatever could this mean?”

12

Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?

13

Others mocking said, “They are full of new wine.”

13

Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.

14

Peter’s Sermon

But Peter, standing up with the eleven, raised his voice and said to them, “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and heed my words.

14

Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.

15

For these are not drunk, as you suppose, since it is only [e]the third hour of the day.

15

Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.

16

But this is what was spoken by the prophet Joel:

16

А єсть се, що промовив пророк Йоіл:

17

‘And it shall come to pass in the last days, says God,
That I will pour out of My Spirit on all flesh;
Your sons and your daughters shall prophesy,
Your young men shall see visions,
Your old men shall dream dreams.

17

І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;

18

And on My menservants and on My maidservants
I will pour out My Spirit in those days;
And they shall prophesy.

18

і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.

19

I will show wonders in heaven above
And signs in the earth beneath:
Blood and fire and vapor of smoke.

19

І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.

20

The sun shall be turned into darkness,
And the moon into blood,
Before the coming of the great and awesome day of the Lord.

20

Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

21

And it shall come to pass
That whoever calls on the name of the Lord
Shall be saved.’

21

І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.

22

“Men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a Man attested by God to you by miracles, wonders, and signs which God did through Him in your midst, as you yourselves also know —

22

Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,

23

Him, being delivered by the determined purpose and foreknowledge of God, you [f]have taken by lawless hands, have crucified, and put to death;

23

Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.

24

whom God raised up, having [g]loosed the [h]pains of death, because it was not possible that He should be held by it.

24

Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

25

For David says concerning Him:
‘I foresaw the Lord always before my face,
For He is at my right hand, that I may not be shaken.

25

Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.

26

Therefore my heart rejoiced, and my tongue was glad;
Moreover my flesh also will rest in hope.

26

Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.

27

For You will not leave my soul in Hades,
Nor will You allow Your Holy One to see corruption.

27

Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.

28

You have made known to me the ways of life;
You will make me full of joy in Your presence.’

28

Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

29

“Men and brethren, let me speak freely to you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his tomb is with us to this day.

29

Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.

30

Therefore, being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his body, [i]according to the flesh, He would raise up the Christ to sit on his throne,

30

Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,

31

he, foreseeing this, spoke concerning the resurrection of the Christ, that His soul was not left in Hades, nor did His flesh see corruption.

31

предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.

32

This Jesus God has raised up, of which we are all witnesses.

32

Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.

33

Therefore being exalted [j]to the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, He poured out this which you now see and hear.

33

Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.

34

“For David did not ascend into the heavens, but he says himself:
‘The Lord said to my Lord,
“Sit at My right hand,

34

Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

35

Till I make Your enemies Your footstool.” ’

35

доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.

36

“Therefore let all the house of Israel know assuredly that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ.”

36

Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

37

Now when they heard this, they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Men and brethren, what shall we do?”

37

Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?

38

Then Peter said to them, “Repent, and let every one of you be baptized in the name of Jesus Christ for the [k]remission of sins; and you shall receive the gift of the Holy Spirit.

38

Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

39

For the promise is to you and to your children, and to all who are afar off, as many as the Lord our God will call.”

39

Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.

40

A Vital Church Grows

And with many other words he testified and exhorted them, saying, “Be saved from this [l]perverse generation.”

40

І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.

41

Then those who [m]gladly received his word were baptized; and that day about three thousand souls were added to them.

41

Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.

42

And they continued steadfastly in the apostles’ [n]doctrine and fellowship, in the breaking of bread, and in prayers.

42

Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.

43

Then fear came upon every soul, and many wonders and signs were done through the apostles.

43

Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

44

Now all who believed were together, and had all things in common,

44

І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;

45

and [o]sold their possessions and goods, and divided[p] them among all, as anyone had need.

45

і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.

46

So continuing daily with one accord in the temple, and breaking bread from house to house, they ate their food with gladness and simplicity of heart,

46

І щодня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,

47

praising God and having favor with all the people. And the Lord added [q]to the church daily those who were being saved.

47

хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву щодня.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Acts 2

Дії 2