Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Сучасний переклад
The Jerusalem Jews Plot to Kill Paul
Then Paul, looking earnestly at the council, said, “Men and brethren, I have lived in all good conscience before God until this day.”
Then Paul, looking earnestly at the council, said, “Men and brethren, I have lived in all good conscience before God until this day.”
Павло подивився на членів Синедріону і сказав: «Браття, досі я жив перед Богом із чистою совістю і завжди робив тільки те, що вважав праведним».
And the high priest Ananias commanded those who stood by him to strike him on the mouth.
Первосвященик Ананія [63] звелів тим, хто стояв поруч із Павлом, ударити його по губах.
Then Paul said to him, “God will strike you, you whitewashed wall! For you sit to judge me according to the law, and do you command me to be struck contrary to the law?”
Тоді Павло сказав йому: «Бог покарає тебе! Ти, неначе брудна стіна, яку побілили, аби приховати гидоту. Хіба не на те тебе тут посаджено, щоб ти судив мене за Законом Мойсея? А ти всупереч Закону наказуєш, щоб мене били».
And those who stood by said, “Do you revile God’s high priest?”
Ті, хто стояли поруч із Павлом, вигукнули: «Як ти наважився образити Божого первосвященика?»
Then Paul said, “I did not know, brethren, that he was the high priest; for it is written, ‘You shall not speak evil of a ruler of your people.’ ”
Та Павло відповів: «Браття, я не знав, що то є первосвященик. Адже сказано: „Не говори погано про правителя народу твого”».
But when Paul perceived that one part were Sadducees and the other Pharisees, he cried out in the council, “Men and brethren, I am a Pharisee, the son of a Pharisee; concerning the hope and resurrection of the dead I am being judged!”
Коли Павло зрозумів, що частина присутніх — саддукеї, а ще частина — фарисеї, він вигукнув до членів Синедріону: «Браття, я сам із фарисеїв, син фарисея! А судять мене за те, що маю надію на воскресіння із мертвих».
And when he had said this, a dissension arose between the Pharisees and the Sadducees; and the assembly was divided.
І коли він сказав це, то виникла незгода між фарисеями та саддукеями, і громада розділилася.
For Sadducees say that there is no resurrection — and no angel or spirit; but the Pharisees confess both.
(Саддукеї не визнають ні воскресіння, ні Ангелів, ні духів, а фарисеї в усе це вірять).
Здійнявся страшенний галас, і деякі фарисейські книжники підвелися й гаряче почали сперечатися. Вони твердили: «Ми не бачимо, щоб чоловік цей зробив щось лихе. Може й справді дух чи Ангел говорив до нього».
Now when there arose a great dissension, the commander, fearing lest Paul might be pulled to pieces by them, commanded the soldiers to go down and take him by force from among them, and bring him into the barracks.
Суперечка ставала все запеклішою і згодом переросла в бійку. Тоді командир злякався, що Павла можуть роздерти на шматки, і наказав воїнам спуститися й відвести його до фортеці.
Наступної ночі прийшов до Павла Господь і сказав: «Будь мужнім. Бо так, як свідчив ти про Мене в Єрусалимі, так само мусиш свідчити і в Римі».
And when it was day, some of the Jews banded together and bound themselves under an oath, saying that they would neither eat nor drink till they had killed Paul.
Наступного ранку, юдеї змовились і заприсягнулися, що не будуть ні їсти, ні пити, доки не вб’ють Павла.
Now there were more than forty who had formed this conspiracy.
Тих, хто брав участь у змові було понад сорок чоловік.
They came to the chief priests and elders, and said, “We have bound ourselves under a great oath that we will eat nothing until we have killed Paul.
Вони пішли до головних священиків і старійшин й сказали: «Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.
Отож ви й Синедріон пошліть запит до командира. Нехай знову приведуть Павла сюди, ніби для того, щоб іще раз розглянути справу більш детально, а ми підготуємось і вб’ємо його ще до того, як його сюди доставлять».
So when Paul’s sister’s son heard of their ambush, he went and entered the barracks and told Paul.
Але син Павлової сестри, почувши про цю змову, пробрався до фортеці та й розказав про все Павлові.
Then Paul called one of the centurions to him and said, “Take this young man to the commander, for he has something to tell him.”
Павло покликав одного з офіцерів і сказав: «Відведи цього юнака до начальника, він має щось йому розповісти».
So he took him and brought him to the commander and said, “Paul the prisoner called me to him and asked me to bring this young man to you. He has something to say to you.”
Той узяв хлопця й, відвівши його до начальника, сказав: «Ув’язнений Павло покликав мене й попросив, щоб я привів цього юнака до тебе, бо він хоче тобі щось розповісти».
Then the commander took him by the hand, went aside, and asked privately, “What is it that you have to tell me?”
Начальник узяв хлопця за руку і, відвівши убік, запитав: «Що ти хотів розповісти мені?»
And he said, “The Jews have agreed to ask that you bring Paul down to the council tomorrow, as though they were going to inquire more fully about him.
Тоді юнак сказав: «Юдеї змовилися, що проситимуть тебе привести завтра Павла до Синедріону, буцімто для того, щоб вони розглянули його справу уважніше.
But do not yield to them, for more than forty of them lie in wait for him, men who have bound themselves by an oath that they will neither eat nor drink till they have killed him; and now they are ready, waiting for the promise from you.”
Але не дай їм себе переконати, бо більше сорока чоловік будуть чекати на нього в засідці. Вони поклялися не їсти й не пити, доки не вб’ють Павла. І тепер вони вже напоготові, тільки й чекають твоєї згоди».
So the commander let the young man depart, and commanded him, “Tell no one that you have revealed these things to me.”
Начальник відпустив юнака, застерігши: «Гляди, нікому не кажи, що ти попередив мене про це».
Sent to Felix
And he called for two centurions, saying, “Prepare two hundred soldiers, seventy horsemen, and two hundred spearmen to go to Caesarea at the third hour of the night;
And he called for two centurions, saying, “Prepare two hundred soldiers, seventy horsemen, and two hundred spearmen to go to Caesarea at the third hour of the night;
Потім він покликав двох своїх офіцерів [64] і наказав: «О дев’ятій годині вечора ми вирушаємо до Кесарії. Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті списоносців,
and provide mounts to set Paul on, and bring him safely to Felix the governor.”
а також коней для Павла, аби перепровадити його живим до правителя Фелікса».
Claudius Lysias,
To the most excellent governor Felix:
Greetings.
To the most excellent governor Felix:
Greetings.
«Клавдій Лісій шле вітання вельмишановному правителю Феліксові.
This man was seized by the Jews and was about to be killed by them. Coming with the troops I rescued him, having learned that he was a Roman.
Юдеї схопили цього чоловіка і мало його не вбили, але дізнавшись, що він є римським громадянином, я з воїнами прийшов і врятував його.
And when I wanted to know the reason they accused him, I brought him before their council.
Оскільки я хотів дізнатися, з якої саме причини його звинувачують, то й відвів його до юдейського Синедріону.
I found out that he was accused concerning questions of their law, but had nothing charged against him deserving of death or chains.
Я з’ясував, що їх звинувачення пов’язані зі спірними питаннями про їхній Закон. За цим чоловіком немає провини, яка б вимагала смерті або ув’язнення.
Коли ж мене повідомили, що проти цього чоловіка готується змова, то я одразу ж направив його до тебе й наказав, щоб ті, хто його звинувачує, зробили це в твоїй присутності».
Then the soldiers, as they were commanded, took Paul and brought him by night to Antipatris.
І воїни виконали наказ. Вони взяли Павла і вночі привели його в Антипатриду.
The next day they left the horsemen to go on with him, and returned to the barracks.
Наступного дня вершники залишилися із Павлом і супроводжували його до Кесарії, а решта повернулася до фортеці.
When they came to Caesarea and had delivered the letter to the governor, they also presented Paul to him.
Коли вершники прибули до Кесарії, вони віддали листа правителю Феліксу й передали йому Павла.
And when the governor had read it, he asked what province he was from. And when he understood that he was from Cilicia,
Той прочитав листа й запитав Павла, з якої він провінції. І дізнавшись, що той із Кілікії, сказав: