New King James Version

Сучасний переклад

Peter and John Arrested

Now as they spoke to the people, the priests, the captain of the temple, and the Sadducees came upon them,

1

Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник Храмової варти й кілька саддукеїв.

2

being greatly disturbed that they taught the people and preached in Jesus the resurrection from the dead.

2

Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса.

3

And they laid hands on them, and put them in custody until the next day, for it was already evening.

3

Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

4

However, many of those who heard the word believed; and the number of the men came to be about five thousand.

4

Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.

5

Addressing the Sanhedrin

And it came to pass, on the next day, that their rulers, elders, and scribes,

5

Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі.

6

as well as Annas the high priest, Caiaphas, John, and Alexander, and as many as were of the family of the high priest, were gathered together at Jerusalem.

6

Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика.

7

And when they had set them in the midst, they asked, “By what power or by what name have you done this?”

7

Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»

8

Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “Rulers of the people and elders of Israel:

8

Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини!

9

If we this day are judged for a good deed done to a helpless man, by what means he has been made well,

9

Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого,

10

let it be known to you all, and to all the people of Israel, that by the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead, by Him this man stands here before you whole.

10

тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий.

11

This is the ‘stone which was rejected by you builders, which has become the chief cornerstone.’

11

Ісус —
камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.

12

Nor is there salvation in any other, for there is no other name under heaven given among men by which we must be saved.”

12

Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».

13

The Name of Jesus Forbidden

Now when they saw the boldness of Peter and John, and perceived that they were uneducated and untrained men, they marveled. And they realized that they had been with Jesus.

13

Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом.

14

And seeing the man who had been healed standing with them, they could say nothing against it.

14

Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.

15

But when they had commanded them to go aside out of the council, they conferred among themselves,

15

Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою:

16

saying, “What shall we do to these men? For, indeed, that a [a]notable miracle has been done through them is evident[b] to all who dwell in Jerusalem, and we cannot deny it.

16

«Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити.

17

But so that it spreads no further among the people, let us severely threaten them, that from now on they speak to no man in this name.”

17

Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса[11]».

18

So they called them and commanded them not to speak at all nor teach in the name of Jesus.

18

Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.

19

But Peter and John answered and said to them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you more than to God, you judge.

19

Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога.

20

For we cannot but speak the things which we have seen and heard.”

20

Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».

21

So when they had further threatened them, they let them go, finding no way of punishing them, because of the people, since they all glorified God for what had been done.

21

Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося.

22

For the man was over forty years old on whom this miracle of healing had been performed.

22

Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років.

23

Prayer for Boldness

And being let go, they went to their own companions and reported all that the chief priests and elders had said to them.

23

Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини.

24

So when they heard that, they raised their voice to God with one accord and said: “Lord, You are God, who made heaven and earth and the sea, and all that is in them,

24

Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них.

25

who [c]by the mouth of Your servant David have said:
‘Why did the nations rage,
And the people plot vain things?

25

Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида:
„Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?

26

The kings of the earth took their stand,
And the rulers were gathered together
Against the Lord and against His Christ.’

26

Земні царі себе до бою готували, Вожді разом збирались, намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.

27

“For truly against Your holy Servant Jesus, whom You anointed, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the people of Israel, were gathered together

27

Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом.

28

to do whatever Your hand and Your purpose determined before to be done.

28

Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю.

29

Now, Lord, look on their threats, and grant to Your servants that with all boldness they may speak Your word,

29

А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє.

30

by stretching out Your hand to heal, and that signs and wonders may be done through the name of Your holy Servant Jesus.”

30

Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я [12] Святого Слуги Твого Ісуса».

31

And when they had prayed, the place where they were assembled together was shaken; and they were all filled with the Holy Spirit, and they spoke the word of God with boldness.

31

Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.

32

Sharing in All Things

Now the multitude of those who believed were of one heart and one soul; neither did anyone say that any of the things he possessed was his own, but they had all things in common.

32

Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися.

33

And with great power the apostles gave witness to the resurrection of the Lord Jesus. And great grace was upon them all.

33

З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословіння було на них усіх.

34

Nor was there anyone among them who lacked; for all who were possessors of lands or houses sold them, and brought the proceeds of the things that were sold,

34-35

Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу.

35

and laid them at the apostles’ feet; and they distributed to each as anyone had need.

36

And [d]Joses, who was also named Barnabas by the apostles (which is translated Son of [e]Encouragement), a Levite of the country of Cyprus,

36

Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»).

37

having land, sold it, and brought the money and laid it at the apostles’ feet.

37

Він був левитом, родом з Кіпру. Продавши своє власне поле, Варнава приніс гроші і поклав їх апостолам до ніг.

Parallel

New King James Version

Сучасний переклад

Acts 4

Дії 4