New King James Version

Переклад Хоменка

Greeting

Paul, a bondservant of Jesus Christ, called to be an apostle, separated to the gospel of God

1

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

2

which He promised before through His prophets in the Holy Scriptures,

2

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

3

concerning His Son Jesus Christ our Lord, who [a]was born of the seed of David according to the flesh,

3

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

4

and declared to be the Son of God with power according to the Spirit of holiness, by the resurrection from the dead.

4

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

5

Through Him we have received grace and apostleship for obedience to the faith among all nations for His name,

5

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

6

among whom you also are the called of Jesus Christ;

6

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

7

To all who are in Rome, beloved of God, called to be saints:
Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

7

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

8

Desire to Visit Rome

First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith is spoken of throughout the whole world.

8

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

9

For God is my witness, whom I serve [b]with my spirit in the gospel of His Son, that without ceasing I make mention of you always in my prayers,

9

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

10

making request if, by some means, now at last I may find a way in the will of God to come to you.

10

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

11

For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift, so that you may be established —

11

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

12

that is, that I may be encouraged together with you by the mutual faith both of you and me.

12

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

13

Now I do not want you to be unaware, brethren, that I often planned to come to you (but was hindered until now), that I might have some fruit among you also, just as among the other Gentiles.

13

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

14

I am a debtor both to Greeks and to barbarians, both to wise and to unwise.

14

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

15

So, as much as is in me, I am ready to preach the gospel to you who are in Rome also.

15

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

16

The Just Live by Faith

For I am not ashamed of the gospel [c]of Christ, for it is the power of God to salvation for everyone who believes, for the Jew first and also for the Greek.

16

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

17

For in it the righteousness of God is revealed from faith to faith; as it is written, “The just shall live by faith.”

17

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

18

God’s Wrath on Unrighteousness

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who [d]suppress the truth in unrighteousness,

18

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

19

because what may be known of God is [e]manifest [f]in them, for God has shown it to them.

19

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

20

For since the creation of the world His invisible attributes are clearly seen, being understood by the things that are made, even His eternal power and [g]Godhead, so that they are without excuse,

20

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

21

because, although they knew God, they did not glorify Him as God, nor were thankful, but became futile in their thoughts, and their foolish hearts were darkened.

21

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

22

Professing to be wise, they became fools,

22

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

23

and changed the glory of the incorruptible God into an image made like [h]corruptible man — and birds and four-footed animals and creeping things.

23

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

24

Therefore God also gave them up to uncleanness, in the lusts of their hearts, to dishonor their bodies among themselves,

24

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

25

who exchanged the truth of God for the lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever. Amen.

25

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

26

For this reason God gave them up to vile passions. For even their [i]women exchanged the natural use for what is against nature.

26

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

27

Likewise also the [j]men, leaving the natural use of the [k]woman, burned in their lust for one another, men with men committing what is shameful, and receiving in themselves the penalty of their error which was due.

27

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

28

And even as they did not like to retain God in their knowledge, God gave them over to a debased mind, to do those things which are not fitting;

28

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

29

being filled with all unrighteousness, [l]sexual immorality, wickedness, [m]covetousness, [n]maliciousness; full of envy, murder, strife, deceit, evil-mindedness; they are whisperers,

29

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

30

backbiters, haters of God, violent, proud, boasters, inventors of evil things, disobedient to parents,

30

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

31

[o]undiscerning, untrustworthy, unloving, [p]unforgiving, unmerciful;

31

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

32

who, knowing the righteous judgment of God, that those who practice such things are deserving of death, not only do the same but also approve of those who practice them.

32

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Romans 1

Римлян 1