New King James Version

Переклад Огієнка

Greeting

Paul, a bondservant of Jesus Christ, called to be an apostle, separated to the gospel of God

1

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

2

which He promised before through His prophets in the Holy Scriptures,

2

яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

3

concerning His Son Jesus Christ our Lord, who [a]was born of the seed of David according to the flesh,

3

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4

and declared to be the Son of God with power according to the Spirit of holiness, by the resurrection from the dead.

4

і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5

Through Him we have received grace and apostleship for obedience to the faith among all nations for His name,

5

що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

6

among whom you also are the called of Jesus Christ;

6

між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

7

To all who are in Rome, beloved of God, called to be saints:
Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

7

усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

8

Desire to Visit Rome

First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith is spoken of throughout the whole world.

8

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

9

For God is my witness, whom I serve [b]with my spirit in the gospel of His Son, that without ceasing I make mention of you always in my prayers,

9

Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

10

making request if, by some means, now at last I may find a way in the will of God to come to you.

10

і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

11

For I long to see you, that I may impart to you some spiritual gift, so that you may be established —

11

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

12

that is, that I may be encouraged together with you by the mutual faith both of you and me.

12

цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

13

Now I do not want you to be unaware, brethren, that I often planned to come to you (but was hindered until now), that I might have some fruit among you also, just as among the other Gentiles.

13

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14

I am a debtor both to Greeks and to barbarians, both to wise and to unwise.

14

А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15

So, as much as is in me, I am ready to preach the gospel to you who are in Rome also.

15

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

16

The Just Live by Faith

For I am not ashamed of the gospel [c]of Christ, for it is the power of God to salvation for everyone who believes, for the Jew first and also for the Greek.

16

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

17

For in it the righteousness of God is revealed from faith to faith; as it is written, “The just shall live by faith.”

17

Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

18

God’s Wrath on Unrighteousness

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men, who [d]suppress the truth in unrighteousness,

18

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

19

because what may be known of God is [e]manifest [f]in them, for God has shown it to them.

19

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

20

For since the creation of the world His invisible attributes are clearly seen, being understood by the things that are made, even His eternal power and [g]Godhead, so that they are without excuse,

20

Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

21

because, although they knew God, they did not glorify Him as God, nor were thankful, but became futile in their thoughts, and their foolish hearts were darkened.

21

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

22

Professing to be wise, they became fools,

22

Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

23

and changed the glory of the incorruptible God into an image made like [h]corruptible man — and birds and four-footed animals and creeping things.

23

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

24

Therefore God also gave them up to uncleanness, in the lusts of their hearts, to dishonor their bodies among themselves,

24

Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

25

who exchanged the truth of God for the lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever. Amen.

25

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

26

For this reason God gave them up to vile passions. For even their [i]women exchanged the natural use for what is against nature.

26

Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

27

Likewise also the [j]men, leaving the natural use of the [k]woman, burned in their lust for one another, men with men committing what is shameful, and receiving in themselves the penalty of their error which was due.

27

Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

28

And even as they did not like to retain God in their knowledge, God gave them over to a debased mind, to do those things which are not fitting;

28

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

29

being filled with all unrighteousness, [l]sexual immorality, wickedness, [m]covetousness, [n]maliciousness; full of envy, murder, strife, deceit, evil-mindedness; they are whisperers,

29

Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

30

backbiters, haters of God, violent, proud, boasters, inventors of evil things, disobedient to parents,

30

обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

31

[o]undiscerning, untrustworthy, unloving, [p]unforgiving, unmerciful;

31

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

32

who, knowing the righteous judgment of God, that those who practice such things are deserving of death, not only do the same but also approve of those who practice them.

32

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

Romans 1

Римлян 1