New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Paul Urges Forgiveness

But I determined this within myself, that I would not come again to you in sorrow.

1

Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.

2

For if I make you sorrowful, then who is he who makes me glad but the one who is made sorrowful by me?

2

Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.

3

Forgive the Offender

And I wrote this very thing to you, lest, when I came, I should have sorrow over those from whom I ought to have joy, having confidence in you all that my joy is the joy of you all.

3

І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.

4

For out of much [a]affliction and anguish of heart I wrote to you, with many tears, not that you should be grieved, but that you might know the love which I have so abundantly for you.

4

Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.

5

But if anyone has caused grief, he has not grieved me, but all of you to some extent — not to be too severe.

5

Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.

6

This punishment which was inflicted by the majority is sufficient for such a man,

6

Доволї такому сієї кари від многих.

7

so that, on the contrary, you ought rather to forgive and comfort him, lest perhaps such a one be swallowed up with too much sorrow.

7

Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.

8

Therefore I urge you to reaffirm your love to him.

8

Тим же благаю вас, обявіть любов до него.

9

For to this end I also wrote, that I might put you to the test, whether you are obedient in all things.

9

На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.

10

Now whom you forgive anything, I also forgive. For [b]if indeed I have forgiven anything, I have forgiven that one for your sakes in the presence of Christ,

10

Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,

11

lest Satan should take advantage of us; for we are not ignorant of his devices.

11

щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.

12

Triumph in Christ

Furthermore, when I came to Troas to preach Christ’s gospel, and a [c]door was opened to me by the Lord,

12

Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,

13

I had no rest in my spirit, because I did not find Titus my brother; but taking my leave of them, I departed for Macedonia.

13

не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.

14

Now thanks be to God who always leads us in triumph in Christ, and through us [d]diffuses the fragrance of His knowledge in every place.

14

Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.

15

For we are to God the fragrance of Christ among those who are being saved and among those who are perishing.

15

Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:

16

To the one we are the aroma of death leading to death, and to the other the aroma of life leading to life. And who is sufficient for these things?

16

одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?

17

For we are not, as [e]so many, peddling[f] the word of God; but as of sincerity, but as from God, we speak in the sight of God in Christ.

17

Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Corinthians 2

2 Коринтян 2