New King James Version

Переклад Турконяка

Assurance of the Resurrection

For we know that if our earthly [a]house, this tent, is destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.

2

For in this we groan, earnestly desiring to be clothed with our [b]habitation which is from heaven,

2

Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю,

3

if indeed, having been clothed, we shall not be found naked.

3

щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.

4

For we who are in this tent groan, being burdened, not because we want to be unclothed, but further clothed, that mortality may be swallowed up by life.

4

Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.

5

Now He who has prepared us for this very thing is God, who also has given us the Spirit as [c]a guarantee.

5

Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа.

6

So we are always confident, knowing that while we are at home in the body we are absent from the Lord.

6

Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,

7

For we walk by faith, not by sight.

7

адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо.

8

We are confident, yes, well pleased rather to be absent from the body and to be present with the Lord.

8

Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.

9

The Judgment Seat of Christ

Therefore we make it our aim, whether present or absent, to be well pleasing to Him.

9

Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому.

10

For we must all appear before the judgment seat of Christ, that each one may receive the things done in the body, according to what he has done, whether good or bad.

10

Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.

11

Knowing, therefore, the terror of the Lord, we persuade men; but we are well known to God, and I also trust are well known in your consciences.

11

Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.

12

Be Reconciled to God

For we do not commend ourselves again to you, but give you opportunity to boast on our behalf, that you may have an answer for those who boast in appearance and not in heart.

12

Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем.

13

For if we are beside ourselves, it is for God; or if we are of sound mind, it is for you.

13

Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас.

14

For the love of Christ compels us, because we judge thus: that if One died for all, then all died;

14

Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли.

15

and He died for all, that those who live should live no longer for themselves, but for Him who died for them and rose again.

15

А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.

16

Therefore, from now on, we regard no one according to the flesh. Even though we have known Christ according to the flesh, yet now we know Him thus no longer.

16

Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо.

17

Therefore, if anyone is in Christ, he is a new creation; old things have passed away; behold, all things have become new.

17

Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове!

18

Now all things are of God, who has reconciled us to Himself through Jesus Christ, and has given us the ministry of reconciliation,

18

Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення.

19

that is, that God was in Christ reconciling the world to Himself, not [d]imputing their trespasses to them, and has committed to us the word of reconciliation.

19

Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення.

20

Now then, we are ambassadors for Christ, as though God were pleading through us: we implore you on Christ’s behalf, be reconciled to God.

20

Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!

21

For He made Him who knew no sin to be sin for us, that we might become the righteousness of God in Him.

21

Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5