New King James Version

Переклад Хоменка

The Land Divided West of the Jordan

These are the areas which the children of Israel inherited in the land of Canaan, which Eleazar the priest, Joshua the son of Nun, and the heads of the fathers of the tribes of the children of Israel distributed as an inheritance to them.

1

От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.

2

Their inheritance was by lot, as the Lord had commanded by the hand of Moses, for the nine tribes and the half-tribe.

2

Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев'ятьох колін і півколіна,

3

For Moses had given the inheritance of the two tribes and the half-tribe on the other side of the Jordan; but to the Levites he had given no inheritance among them.

3

бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.

4

For the children of Joseph were two tribes: Manasseh and Ephraim. And they gave no part to the Levites in the land, except cities to dwell in, with their common-lands for their livestock and their property.

4

Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.

5

As the Lord had commanded Moses, so the children of Israel did; and they divided the land.

5

Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.

6

Caleb Inherits Hebron

Then the children of Judah came to Joshua in Gilgal. And Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite said to him: “You know the word which the Lord said to Moses the man of God concerning you and me in Kadesh Barnea.

6

Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: “Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.

7

I was forty years old when Moses the servant of the Lord sent me from Kadesh Barnea to spy out the land, and I brought back word to him as it was in my heart.

7

Сорок років було мені, як послав мене Мойсей, слуга Господній, з Кадеш-Барне на розглядини краю, і я приніс йому вістку за щирим переконанням моїм.

8

Nevertheless my brethren who went up with me made the [a]heart of the people melt, but I wholly followed the Lord my God.

8

І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.

9

So Moses swore on that day, saying, ‘Surely the land where your foot has trodden shall be your inheritance and your children’s forever, because you have wholly followed the Lord my God.’

9

Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.

10

And now, behold, the Lord has kept me alive, as He said, these forty-five years, ever since the Lord spoke this word to Moses while Israel [b]wandered in the wilderness; and now, here I am this day, eighty-five years old.

10

Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п'ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п'ять років;

11

As yet I am as strong this day as on the day that Moses sent me; just as my strength was then, so now is my strength for war, both for going out and for coming in.

11

але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.

12

Now therefore, give me this mountain of which the Lord spoke in that day; for you heard in that day how the Anakim were there, and that the cities were great and fortified. It may be that the Lord will be with me, and I shall be able to drive them out as the Lord said.”

12

Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.”

13

And Joshua blessed him, and gave Hebron to Caleb the son of Jephunneh as an inheritance.

13

Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.

14

Hebron therefore became the inheritance of Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite to this day, because he wholly followed the Lord God of Israel.

14

Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.

15

And the name of Hebron formerly was Kirjath Arba (Arba was the greatest man among the Anakim).
Then the land had rest from war.

15

Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.

Parallel

New King James Version

Переклад Хоменка

Joshua 14

І.Навина 14