New King James Version

Переклад Турконяка

The Land Divided West of the Jordan

These are the areas which the children of Israel inherited in the land of Canaan, which Eleazar the priest, Joshua the son of Nun, and the heads of the fathers of the tribes of the children of Israel distributed as an inheritance to them.

1

Ось це ті з ізраїльських синів, хто успадкував у Ханаанській землі, яким дав спадок священик Елеазар та Ісус, син Навина, і володарі родів ізраїльських синів по батьківській лінії.

2

Their inheritance was by lot, as the Lord had commanded by the hand of Moses, for the nine tribes and the half-tribe.

2

Вони успадкували за жеребами, як і заповів Господь через посередництво Ісуса дев’ятьом племенам і половині племені Манасії,

3

For Moses had given the inheritance of the two tribes and the half-tribe on the other side of the Jordan; but to the Levites he had given no inheritance among them.

3

з другого боку Йордану. А левітам не дав спадку між ними,

4

For the children of Joseph were two tribes: Manasseh and Ephraim. And they gave no part to the Levites in the land, except cities to dwell in, with their common-lands for their livestock and their property.

4

бо сини Йосифа були двома племенами — Манасія і Єфрем. Тож левітам не дано частки в землі, але тільки міста, щоб жити, і наділи для їхньої худоби і їхню худобу.

5

As the Lord had commanded Moses, so the children of Israel did; and they divided the land.

5

Як Господь заповів Мойсеєві, так і вчинили ізраїльські сини, і поділили землю.

6

Caleb Inherits Hebron

Then the children of Judah came to Joshua in Gilgal. And Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite said to him: “You know the word which the Lord said to Moses the man of God concerning you and me in Kadesh Barnea.

6

Якось підійшли сини Юди до Ісуса в Ґалґалі, і Халев, син Єфонії, кенезеєць, сказав йому: Ти знаєш слово, яке Господь сказав Мойсеєві, Божому чоловікові стосовно мене і тебе в Кадис-Варні;

7

I was forty years old when Moses the servant of the Lord sent me from Kadesh Barnea to spy out the land, and I brought back word to him as it was in my heart.

7

адже сорок років мали ми, коли послав мене Мойсей, Божий слуга, з Кадис Варни розвідати землю. І я йому відповів слово за Його розумінням.

8

Nevertheless my brethren who went up with me made the [a]heart of the people melt, but I wholly followed the Lord my God.

8

А мої брати, які пішли зі мною, відвернули серце народу, я ж продовжував іти слідом за моїм Господом Богом.

9

So Moses swore on that day, saying, ‘Surely the land where your foot has trodden shall be your inheritance and your children’s forever, because you have wholly followed the Lord my God.’

9

І Мойсей поклявся в той день, кажучи: Земля, в яку ти прийшов, буде в спадок тобі та твоїм синам навіки, бо продовжував ти йти слідом за Господом, Богом нашим.

10

And now, behold, the Lord has kept me alive, as He said, these forty-five years, ever since the Lord spoke this word to Moses while Israel [b]wandered in the wilderness; and now, here I am this day, eighty-five years old.

10

До тепер Господь підтримував мене, як і сказав. Ось сорок п’ятий рік, відколи Господь промовив це слово до Мойсея, а Ізраїль усе ходив по пустелі. І ось тепер, сьогодні, я — вісімдесятип’ятилітній.

11

As yet I am as strong this day as on the day that Moses sent me; just as my strength was then, so now is my strength for war, both for going out and for coming in.

11

Сьогодні я ще сильний, такий, як і тоді, коли посилав мене Мойсей, — так і тепер маю силу вийти на війну і ввійти.

12

Now therefore, give me this mountain of which the Lord spoke in that day; for you heard in that day how the Anakim were there, and that the cities were great and fortified. It may be that the Lord will be with me, and I shall be able to drive them out as the Lord said.”

12

Тепер прошу в тебе цю гору, як сказав Господь у той день, бо ти чув це слово в той день. Тепер же там є енакімці, сильні й великі міста. Отже, якщо зі мною є Господь, то я вигублю їх, як і сказав мені Господь!

13

And Joshua blessed him, and gave Hebron to Caleb the son of Jephunneh as an inheritance.

13

І поблагословив його Ісус, і дав Халевові, синові Єфонії, синові Кенеза Хеврон у спадок.

14

Hebron therefore became the inheritance of Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite to this day, because he wholly followed the Lord God of Israel.

14

Через це Хеврон став належати Халевові, синові Єфонії-кенезейця, як спадок аж до цього дня, тому що він пішов слідом за приписами Господа, Бога Ізраїля.

15

And the name of Hebron formerly was Kirjath Arba (Arba was the greatest man among the Anakim).
Then the land had rest from war.

15

А назва Хеврона раніше була місто Арвок — провідне місто енакімців.
І земля відпочила від війни.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Joshua 14

І.Навина 14