Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Турконяка
The Treaty with the Gibeonites
And it came to pass when all the kings who were on this side of the Jordan, in the hills and in the lowland and in all the coasts of the Great Sea toward Lebanon — the Hittite, the Amorite, the Canaanite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite — heard about it,
And it came to pass when all the kings who were on this side of the Jordan, in the hills and in the lowland and in all the coasts of the Great Sea toward Lebanon — the Hittite, the Amorite, the Canaanite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite — heard about it,
А коли почули аморейські царі, які на другому березі Йордану, ті, які в горах, ті, які на рівнині, ті, які по всьому узбережжі Великого моря, і ті, які в Антиливані (хети, аморейці, ґерґесейці, ханаанці, ферезейці, евейці та євусейці)
то зібралися разом, щоб воювати проти Ісуса й Ізраїля — одночасно всі. 2a Тоді Ісус збудував на горі Ґевал жертовник Господу, Богові Ізраїля, 2b як і заповів Мойсей, Господній слуга, ізраїльським синам, як записано в законі Мойсея, — жертовник з нетесаного каміння, до яких не прикладали залізного знаряддя. І приніс там всепалення Господу та жертву спасіння. 2c І написав Ісус на каменях второзаконня, закон Мойсея, який записав перед ізраїльськими синами. 2d Весь Ізраїль, їхні старійшини, судді і їхні писарі переходили сюди і туди перед ковчегом, а священики і левіти взяли ковчег Господнього завіту (а тим часом половина народу, і чужинець, і місцевий житель, була поблизу гори Ґарізін, а половина — неподалік гори Ґевал, як і заповів Мойсей, Господній слуга) щоби спочатку благословити народ. 2e І таким чином після цього Ісус прочитав усі слова цього закону, благословення і прокляття, згідно з усім написаним у законі Мойсея. 2f Не було слова з усього, що заповів Мойсей Ісусові, чого б не прочитав Ісус до вух усього зібрання ізраїльських синів — чоловікам, жінкам, дітям і чужинцям, які приєдналися до Ізраїля.
But when the inhabitants of Gibeon heard what Joshua had done to Jericho and Ai,
А ті, хто жив у Ґаваоні, почули все, що вчинив Господь з Єрихоном і Ґаєм.
Тож і вони вчинили хитро: пішовши, заготовили їжу і підготувалися, і, взявши старі мішки на своїх ослів, старі міхи вина і подерті онучі,
old and patched sandals on their feet, and old garments on themselves; and all the bread of their provision was dry and moldy.
середина ж їхнього взуття, їхні сандалі — старі й сходжені на їхніх ногах, їхній особистий верхній одяг — старий, їхній заготовлений хліб — сухий, запліснявілий і поїдений.
І вони прийшли до Ісуса, в ізраїльський табір, до Ґалґалу, і промовили до Ісуса й Ізраїля: Ми прийшли з далекої землі, тепер складіть з нами завіт!
Then the men of Israel said to the Hivites, “Perhaps you dwell among us; so how can we make a covenant with you?”
Та ізраїльські сини запитали в хоррейця: Може ти посеред мене живеш, тож як складу я з тобою завіт?
But they said to Joshua, “We are your servants.”
And Joshua said to them, “Who are you, and where do you come from?”
And Joshua said to them, “Who are you, and where do you come from?”
Вони ж сказали Ісусові: Ми — твої слуги! А Ісус запитав їх: Звідки ви, і звідки ви прибули?
So they said to him: “From a very far country your servants have come, because of the name of the Lord your God; for we have heard of His fame, and all that He did in Egypt,
А ті відповіли: З дуже далекої землі прийшли твої слуги в Ім’я Господа, Бога твого. Оскільки ми почули Ім’я Його і те, що Він зробив у Єгипті,
and all that He did to the two kings of the Amorites who were beyond the Jordan — to Sihon king of Heshbon, and Og king of Bashan, who was at Ashtaroth.
і те, що Він учинив аморейським царям, які були на другому боці Йордану, — Сеонові, цареві Есевону, і Оґові, цареві Васану, який жив у Астароті та в Едраїні.
Therefore our elders and all the inhabitants of our country spoke to us, saying, ‘Take provisions with you for the journey, and go to meet them, and say to them, “We are your servants; now therefore, make a covenant with us.” ’
І, почувши про це, наші старійшини і всі, хто живе на нашій землі, звернулися до нас, говорячи: Візьміть собі заготовлену їжу на дорогу, підіть їм назустріч і скажете їм: Ми є твоїми слугами! Тож тепер складіть з нами завіт.
This bread of ours we took hot for our provision from our houses on the day we departed to come to you. But now look, it is dry and moldy.
Ці хлібини — теплими взяли ми їх у той день, в який вийшли, щоби прийти до вас, тепер же висохли і стали запліснявілими.
And these wineskins which we filled were new, and see, they are torn; and these our garments and our sandals have become old because of the very long journey.”
Ось це — міхи вина, які ми наповнили новими, а вони подерлися. Наш одяг і наше взуття зносилися від надто довгої дороги.
І старійшини попробували їхню їжу, а Господа не запитали.
So Joshua made peace with them, and made a covenant with them to let them live; and the rulers of the congregation swore to them.
Тож Ісус уклав з ними мир і склав з ними завіт, що збережуть їм життя, і старійшини громади дали їм клятву.
And it happened at the end of three days, after they had made a covenant with them, that they heard that they were their neighbors who dwelt near them.
І сталося, через три дні, після того, як був складений з ними завіт, вони почули, що ті є поблизу від них, і що вони між ними живуть.
Then the children of Israel journeyed and came to their cities on the third day. Now their cities were Gibeon, Chephirah, Beeroth, and Kirjath Jearim.
Тож ізраїльські сини вирушили і пішли до їхніх міст. А їхні міста — Ґаваон, Кефіра, Вирот і місто Ярін.
Та ізраїльські сини не воювали з ними, бо поклялися їм усі старійшини Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на старійшин.
Then all the rulers said to all the congregation, “We have sworn to them by the Lord God of Israel; now therefore, we may not touch them.
А старійшини сказали всій громаді: Ми поклялися їм Господом, Богом Ізраїля, і тепер не зможемо доторкнутися до них.
This we will do to them: We will let them live, lest wrath be upon us because of the oath which we swore to them.”
Це зробимо, щоб їх залишити при житті, і залишимо їх, і не буде на нас гніву через клятву, якою ми їм поклялися.
And the rulers said to them, “Let them live, but let them be woodcutters and water carriers for all the congregation, as the rulers had promised them.”
Вони житимуть, та будуть лісорубами і носитимуть воду для всієї громади, як і сказали їм старійшини.
Then Joshua called for them, and he spoke to them, saying, “Why have you deceived us, saying, ‘We are very far from you,’ when you dwell near us?
Тож Ісус закликав їх і сказав їм: Чому ви мене обманули, кажучи: Ми живемо дуже далеко від тебе? Адже ви — місцеві жителі, з тих, які живуть між нами!
Now therefore, you are cursed, and none of you shall be freed from being slaves — woodcutters and water carriers for the house of my God.”
Тепер же ви прокляті, — не переведеться у вас раб і лісоруб для мене і мого Бога!
So they answered Joshua and said, “Because your servants were clearly told that the Lord your God commanded His servant Moses to give you all the land, and to destroy all the inhabitants of the land from before you; therefore we were very much afraid for our lives because of you, and have done this thing.
А вони відповіли Ісусові, кажучи: Донеслося до нас те, що заповів Господь, Бог твій, Мойсеєві, Своєму слузі, — дати вам цю землю і вигубити нас і всіх, хто на ній живе, з-перед вашого обличчя. І від вашого обличчя на нас напав великий страх за наші душі, і ми вчинили це діло.
And now, here we are, in your hands; do with us as it seems good and right to do to us.”
Ось тепер ми у ваших руках, як вам подобається і як ви вважаєте, так з нами і вчиніть.
So he did to them, and delivered them out of the hand of the children of Israel, so that they did not kill them.
І вчинили з ними так, — Ісус врятував їх у той день з рук ізраїльських синів, тож їх не вигубили.
And that day Joshua made them woodcutters and water carriers for the congregation and for the altar of the Lord, in the place which He would choose, even to this day.
І поставив їх Ісус у той день лісорубами, а також носити воду для всієї громади і для Божого жертовника. Через це стали ті, хто живе в Ґаваоні, лісорубами і носіями води для Божого жертовника до сьогоднішнього дня, — на місці, яке Господь вибере.