New King James Version

Переклад Турконяка

The Race of Faith

Therefore we also, since we are surrounded by so great a cloud of witnesses, let us lay aside every weight, and the sin which so easily ensnares us, and let us run with endurance the race that is set before us,

1

Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами,

2

looking unto Jesus, the [a]author and [b]finisher of our faith, who for the joy that was set before Him endured the cross, despising the shame, and has sat down at the right hand of the throne of God.

2

дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу.

3

The Discipline of God

For consider Him who endured such hostility from sinners against Himself, lest you become weary and discouraged in your souls.

3

Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами.

4

You have not yet resisted to bloodshed, striving against sin.

4

Ви ще не боролися до крові, воюючи з гріхом.

5

And you have forgotten the exhortation which speaks to you as to sons:
“My son, do not despise the [c]chastening of the Lord,
Nor be discouraged when you are rebuked by Him;

5

І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє.

6

For whom the Lord loves He chastens,
And scourges every son whom He receives.”

6

Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого приймає.

7

If[d] you endure chastening, God deals with you as with sons; for what son is there whom a father does not chasten?

7

Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає?

8

But if you are without chastening, of which all have become partakers, then you are illegitimate and not sons.

8

Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини.

9

Furthermore, we have had human fathers who corrected us, and we paid them respect. Shall we not much more readily be in subjection to the Father of spirits and live?

9

До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити?

10

For they indeed for a few days chastened us as seemed best to them, but He for our profit, that we may be partakers of His holiness.

10

Ті — на короткий час нас карали, коли вважали це за потрібне, а Цей — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.

11

Now no [e]chastening seems to be joyful for the present, but painful; nevertheless, afterward it yields the peaceable fruit of righteousness to those who have been trained by it.

11

Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності.

12

Renew Your Spiritual Vitality

Therefore strengthen the hands which hang down, and the feeble knees,

12

Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна,

13

and make straight paths for your feet, so that what is lame may not be dislocated, but rather be healed.

13

і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб виправилося.

14

Pursue peace with all people, and holiness, without which no one will see the Lord:

14

Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа.

15

looking carefully lest anyone fall short of the grace of God; lest any root of bitterness springing up cause trouble, and by this many become defiled;

15

Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився;

16

lest there be any fornicator or [f]profane person like Esau, who for one morsel of food sold his birthright.

16

аби не був хто блудником або нечестивим, як Ісав, який за одну страву віддав своє первородство.

17

For you know that afterward, when he wanted to inherit the blessing, he was rejected, for he found no place for repentance, though he sought it diligently with tears.

17

Тож знайте, що й тоді, коли він забажав успадкувати благословення, — був відкинутий, хоча зі слізьми його шукав, бо не знайшов можливості покаятися.

18

The Glorious Company

For you have not come [g]to the mountain that may be touched and that burned with fire, and to blackness and [h]darkness and tempest,

18

Адже ви приступили не [до гори], до котрої можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, і хмари, і темряви, і бурі,

19

and the sound of a trumpet and the voice of words, so that those who heard it begged that the word should not be spoken to them anymore.

19

і звука сурми, і голосу мови; його почувши, вони просили, аби більше не звучало до них слово,

20

(For they could not endure what was commanded: “And if so much as a beast touches the mountain, it shall be stoned [i]or shot with an arrow.”

20

тому що не могли знести наказу: Коли б і тварина доторкнулася до гори, то нехай буде побита камінням!

21

And so terrifying was the sight that Moses said, “I am exceedingly afraid and trembling.”)

21

І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: Я наляканий і тремчу.

22

But you have come to Mount Zion and to the city of the living God, the heavenly Jerusalem, to an innumerable company of angels,

22

Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества,

23

to the [j]general assembly and church of the firstborn who are registered in heaven, to God the Judge of all, to the spirits of just men made perfect,

23

до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога — Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості,

24

to Jesus the Mediator of the new covenant, and to the blood of sprinkling that speaks better things than that of Abel.

24

до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.

25

Hear the Heavenly Voice

See that you do not refuse Him who speaks. For if they did not escape who refused Him who spoke on earth, much more shall we not escape if we turn away from Him who speaks from heaven,

25

Пильнуйте, аби не відректися Того, Хто говорить. Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба,

26

whose voice then shook the earth; but now He has promised, saying, “Yet once more I [k]shake not only the earth, but also heaven.”

26

і голос Якого тоді захитав землею, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз Я захитаю не тільки землею, але й небом.

27

Now this, “Yet once more,” indicates the removal of those things that are being shaken, as of things that are made, that the things which cannot be shaken may remain.

27

Оце «ще раз» означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залишилося непохитним.

28

Therefore, since we are receiving a kingdom which cannot be shaken, let us have grace, by which we [l]may serve God acceptably with reverence and godly fear.

28

Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом.

29

For our God is a consuming fire.

29

Адже наш Бог — це нищівний вогонь.

Parallel

New King James Version

Переклад Турконяка

Hebrews 12

Євреїв 12