New King James Version

Сучасний переклад

The Fall of Babylon the Great

After these things I saw another angel coming down from heaven, having great authority, and the earth was illuminated with his glory.

1

Потім побачив я іншого Ангела, який спускався з Небес. І була у нього велика сила, а земля освітилася Славою його.

2

And he cried [a]mightily with a loud voice, saying, “Babylon the great is fallen, is fallen, and has become a dwelling place of demons, a prison for every foul spirit, and a cage for every unclean and hated bird!

2

Він вигукнув могутнім голосом:
«Упав! Упав великий Вавилон,[31] розпусниця велика! Стала вона притулком демонів, оселею всіляких злих духів, нечистих птахів і огидних тварин.

3

For all the nations have drunk of the wine of the wrath of her fornication, the kings of the earth have committed fornication with her, and the merchants of the earth have become rich through the [b]abundance of her luxury.”

3

Бо напоїла всі народи вином Божої люті за її розпусту. Царі земні чинили з нею перелюб, а купці всього світу багатіли з великої розкоші її».

4

And I heard another voice from heaven saying, “Come out of her, my people, lest you share in her sins, and lest you receive of her plagues.

4

Тоді я почув інший голос, що линув з Небес. І мовив він:
«Народе мій, виходь із міста цього, аби не бути співучасником її гріхів, та не постраждати від того жахливого покарання, яке буде наслане на неї.

5

For her sins [c]have reached to heaven, and God has remembered her iniquities.

5

Бо неба досягли гріхи її, та Бог не забув усі її гріховні вчинки.

6

Render to her just as she rendered [d]to you, and repay her double according to her works; in the cup which she has mixed, mix double for her.

6

Відплатіть їй, розпусниці, за те, як вона зазвичай поводилася з вами, відплатіть їй вдвічі за те, що вона наробила. І келих вина приготуйте їй, міцнішого удвоє, аніж був той, що готувала вона вам.

7

In the measure that she glorified herself and lived [e]luxuriously, in the same measure give her torment and sorrow; for she says in her heart, ‘I sit as queen, and am no widow, and will not see sorrow.’

7

Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі говорить: „Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи”.

8

Therefore her plagues will come in one day — death and mourning and famine. And she will be utterly burned with fire, for strong is the Lord God who [f]judges her.

8

За все те в день один впадуть на неї біди: смерть, горе й голод. Вона горітиме у вогні, тому що Господь Бог, засудивший її — могутній».

9

The World Mourns Babylon’s Fall

“The kings of the earth who committed fornication and lived luxuriously with her will weep and lament for her, when they see the smoke of her burning,

9

Земні царі, які з нею чинили розпусту й розкошували, будуть плакати й ридати за нею, як побачать дим від її пожежі.

10

standing at a distance for fear of her torment, saying, ‘Alas, alas, that great city Babylon, that mighty city! For in one hour your judgment has come.’

10

Жах перед муками її триматиме їх подалі від неї. І скажуть вони:
«Горе, горе тобі, о велике місто! Могутнє місто Вавилон! Зненацька впала на тебе кара».

11

“And the merchants of the earth will weep and mourn over her, for no one buys their merchandise anymore:

11

Купці всього світу теж заплачуть і затужать за цією блудницею, бо ніхто не купуватиме більше їхніх товарів:

12

merchandise of gold and silver, precious stones and pearls, fine linen and purple, silk and scarlet, every kind of citron wood, every kind of object of ivory, every kind of object of most precious wood, bronze, iron, and marble;

12

ні золота, ні срібла, ні коштовного каміння, ані перлів, ні лляного, пурпурового, шовкового й багряного вбрання, ні всіх видів пахучого дерева, ні всіляких виробів із слонової кістки, ні дорогої деревини, ні бронзи, ні заліза, ані мармуру,

13

and cinnamon and incense, fragrant oil and frankincense, wine and oil, fine flour and wheat, cattle and sheep, horses and chariots, and bodies and souls of men.

13

ні кориці, ні бальзаму, ні пахощів, ні мирру, ні вина, ні олії, ні доброго борошна і пшениці, ні худоби, ні овець, ні коней і возів, ані рабів чи людських душ! Вони голосно плакатимуть, кажучи:

14

The fruit that your soul longed for has gone from you, and all the things which are rich and splendid have [g]gone from you, and you shall find them no more at all.

14

«Вавилоне! Усе, чого ти прагнула, пропало. Вся розкіш і пишнота втрачені й ніколи не повернуться знов».

15

The merchants of these things, who became rich by her, will stand at a distance for fear of her torment, weeping and wailing,

15

Купці, які розбагатіли торгівлею в тому місті, триматимуться осторонь, нажахані стражданнями Вавилона. І будуть вони голосити, сумувати й казатимуть:

16

and saying, ‘Alas, alas, that great city that was clothed in fine linen, purple, and scarlet, and adorned with gold and precious stones and pearls!

16

«Горе, горе великому місту-розпусниці! Була вона вбрана в тонке полотно, багряницю й порфіру. І прикраси на ній були із золота, коштовного каміння та перлів.

17

For in one hour such great riches [h]came to nothing.’ Every shipmaster, all who travel by ship, sailors, and as many as trade on the sea, stood at a distance

17

І все багатство це загинуло водночас!»
Всі керманичі і всі, хто плаває морем, і всі моряки, і всі ті, хто з моря живе, — усі трималися осторонь.

18

and cried out when they saw the smoke of her burning, saying, ‘What is like this great city?’

18

Вони бачили дим її полум’я і вигукували: «Яке місто може з цим великим містом зрівнятися?«

19

“They threw dust on their heads and cried out, weeping and wailing, and saying, ‘Alas, alas, that great city, in which all who had ships on the sea became rich by her wealth! For in one hour she [i]is made desolate.’

19

Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували:
«Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас!

20

“Rejoice over her, O heaven, and you [j]holy apostles and prophets, for God has avenged you on her!”

20

Радійте, о Небеса! Втішайтеся апостоли, пророки і всі святі люди Божі! Бо вчинив Бог суд над нею за все, що вона вам зробила!»

21

Finality of Babylon’s Fall

Then a mighty angel took up a stone like a great millstone and threw it into the sea, saying, “Thus with violence the great city Babylon shall be thrown down, and shall not be found anymore.

21

Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами:
«Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Ніколи більше не повстане воно.

22

The sound of harpists, musicians, flutists, and trumpeters shall not be heard in you anymore. No craftsman of any craft shall be found in you anymore, and the sound of a millstone shall not be heard in you anymore.

22

Ніколи там більше не гратимуть кіфари, не лунатимуть голоси співаків, сопілок і сурм! Ніколи не побачите там ніякого ремісника, і не почуєте звуків жорна.

23

The light of a lamp shall not shine in you anymore, and the voice of bridegroom and bride shall not be heard in you anymore. For your merchants were the great men of the earth, for by your sorcery all the nations were deceived.

23

Ніколи не засвітиться свічник. Й ніхто ніколи не почує сміху молодят. Купці твої були сильними світу цього. І всі народи були обдурені твоїм чаклунством.

24

And in her was found the blood of prophets and saints, and of all who were slain on the earth.”

24

Ти, Вавилоне, повинна у смерті пророків, а також святих людей Божих і всіх, хто був убитий на землі».

Parallel

New King James Version

Сучасний переклад

Revelation 18

Об’явлення 18