New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Continuing Conquest of Canaan

Now after the death of Joshua it came to pass that the children of Israel asked the Lord, saying, “Who shall be first to go up for us against the Canaanites to fight against them?”

1

Як умер Йозуа, поспитали Ізрайлитяне в Господа: Хто з нас мусить перше виступити проти Канаанїїв і воювати з ними?

2

And the Lord said, “Judah shall go up. Indeed I have delivered the land into his hand.”

2

І рече Господь: Юда нехай виступає. Я подам ту землю йому на поталу.

3

So Judah said to Simeon his brother, “Come up with me to my allotted territory, that we may fight against the Canaanites; and I will likewise go with you to your allotted territory.” And Simeon went with him.

3

Юда ж каже свойму братові Симеонові: Виступай ізо мною в моє займище, щоб нам укупі Канаанїїв воювати; тодї й я виступлю з тобою у твоє займище. От і виступив із ним Симеон.

4

Then Judah went up, and the Lord delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand; and they killed ten thousand men at Bezek.

4

І виступив Юда, і подав Господь Канаанїїв та Ферезіїв на поталу йому, так що вони побили їх під Безеком, десять тисяч чоловіка.

5

And they found Adoni-Bezek in Bezek, and fought against him; and they defeated the Canaanites and the Perizzites.

5

І зіткнулись вони з Адонибезеком під Безеком, бились із ним та й побили Канаанїїв і Ферезіїв.

6

Then Adoni-Bezek fled, and they pursued him and caught him and cut off his thumbs and big toes.

6

Адонибезек же втїк, і вганяли вони за ним і зловили його та й утяли йому великі палцї на руках і на ногах.

7

And Adoni-Bezek said, “Seventy kings with their thumbs and big toes cut off used to gather scraps under my table; as I have done, so God has repaid me.” Then they brought him to Jerusalem, and there he died.

7

Каже тодї Адонибезек: Семеро царів з утятими пальцями великими збірали крішки під столом у мене. Як робив я, так і менї воздав Господь. Повели його тодї в Ерусалим, там він і вмер.

8

Now the children of Judah fought against Jerusalem and took it; they struck it with the edge of the sword and set the city on fire.

8

І вдарили сини Юдині на Ерусалим, опанували його та й звоювали його в крівавому бою та й пустили город на пожежу.

9

And afterward the children of Judah went down to fight against the Canaanites who dwelt in the mountains, in the [a]South, and in the lowland.

9

Потім двинули сини Юдині воювати Канаанїїв, що жили в горах.

10

Then Judah [b]went against the Canaanites who dwelt in Hebron. (Now the name of Hebron was formerly Kirjath Arba.) And they killed Sheshai, Ahiman, and Talmai.

10

І виступив Юда проти Канаанїїв, що жили в Гебронї. Геброн же прозивався перше Киріят-Арба. І звоювали Сесая, Ахимава й Талмая, пагонцї Енакові.

11

From there they went against the inhabitants of Debir. (The name of Debir was formerly Kirjath Sepher.)

11

Звідти двинув проти осадників Дабирських — Дабир же прозивавсь перш Киріят-Сефер.

12

Then Caleb said, “Whoever attacks Kirjath Sepher and takes it, to him I will give my daughter Achsah as wife.”

12

І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу.

13

And Othniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it; so he gave him his daughter Achsah as wife.

13

І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу.

14

Now it happened, when she came to him, that [c]she urged him to ask her father for a field. And she dismounted from her donkey, and Caleb said to her, “What do you wish?”

14

Як же ведено її до нього, підучив він її, щоб випрохала в батька якесь поле. І скочила вона з осла, так що Калеб у неї спитав: Що тобі?

15

So she said to him, “Give me a blessing; since you have given me land in the South, give me also springs of water.”
And Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

15

І відказала вона: Дай менї благословеннє; ти бо дав менї землю полуденню, то дай менї й водяні колодязї. І дав їй Калеб колодязї в горі й колодязї на низинї.

16

Now the children of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up from the City of Palms with the children of Judah into the Wilderness of Judah, which lies in the South near Arad; and they went and dwelt among the people.

16

І сини (Етра) Кенеянина, тестя Мойсейового, повиходили із Пальмового міста (Ерихону) на Юдину пустиню, на підгіррє Арадське, й прийшовши туди, поосїдали осадами коло Амалекіїв.

17

And Judah went with his brother Simeon, and they attacked the Canaanites who inhabited Zephath, and utterly destroyed it. So the name of the city was called Hormah.

17

Юда ж двинув із братом Симеоном, і звоювали вони Канаанїїв, що жили в Сефат-городї, та й роспростерли на нього проклін. Через те проложено йому прізвіще Горма-город.

18

Also Judah took Gaza with its territory, Ashkelon with its territory, and Ekron with its territory.

18

І звоював Юда Газу і займище її, Аскалон і Екрон із їх гряницями.

19

So the Lord was with Judah. And they drove out the mountaineers, but they could not drive out the inhabitants of the lowland, because they had chariots of iron.

19

І був Господь з Юдою, так що він звоював нагірню землю. Подолян же не здолїв прогнати, бо в них були залїзні колесницї.

20

And they gave Hebron to Caleb, as Moses had said. Then he [d]expelled from there the three sons of Anak.

20

І надїлили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трех синів Енакових.

21

But the children of Benjamin did not drive out the Jebusites who inhabited Jerusalem; so the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

21

Евузіїв же, осадників Ерусалимських, не повиганяли сини Беняминові, от і зістались Евузії при синах Беняминових жити в Ерусалимі по сей день.

22

And the [e]house of Joseph also went up against Bethel, and the Lord was with them.

22

Сини ж Йосифові виступили й собі проти Бетеля, і Господь був із ними.

23

So the [f]house of Joseph sent men to spy out Bethel. (The name of the city was formerly Luz.)

23

І розглядали сини Йосифові Бетель — сей город прозивався перше Лузом —

24

And when the spies saw a man coming out of the city, they said to him, “Please show us the entrance to the city, and we will show you mercy.”

24

І зуздріли розглядники чоловіка, що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо.

25

So he showed them the entrance to the city, and they struck the city with the edge of the sword; but they let the man and all his family go.

25

Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили.

26

And the man went to the land of the Hittites, built a city, and called its name Luz, which is its name to this day.

26

Той чоловік подавсь у Гетійську землю, збудував город і проложив йому прізвище Луз. Так зветься він і по сей день.

27

Incomplete Conquest of the Land

However, Manasseh did not drive out the inhabitants of Beth Shean and its villages, or Taanach and its villages, or the inhabitants of Dor and its villages, or the inhabitants of Ibleam and its villages, or the inhabitants of Megiddo and its villages; for the Canaanites were determined to dwell in that land.

27

І Манассій не прогнав осадників із Бет-Сана і присїлків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадників Мегидди з урочищами його. Так і вдалось Канаанїям зістатись на житлї в цїй країнї.

28

And it came to pass, when Israel was strong, that they put the Canaanites [g]under tribute, but did not completely drive them out.

28

Як же вбивсь Ізраїль у потугу, зробив він Канаанїїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв,

29

Nor did Ephraim drive out the Canaanites who dwelt in Gezer; so the Canaanites dwelt in Gezer among them.

29

І Ефраїм не повиганяв Канаанїїв, що жили в Газері; так і зістались Канаанїї на житлї в Газері.

30

Nor did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron or the inhabitants of Nahalol; so the Canaanites dwelt among them, and [h]were put under tribute.

30

І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських; так і зостались Канаанїї проміж ними на житлї, та й платили їм дань.

31

Nor did Asher drive out the inhabitants of Acco or the inhabitants of Sidon, or of Ahlab, Achzib, Helbah, Aphik, or Rehob.

31

І Ассер не повиганяв осадників Акковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахзивських, Гелвийських, Афеківських та Реховських.

32

So the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

32

От і жили Ассерії серед Канаанїїв, осадників тої землї, бо не повиганяли їх.

33

Nor did Naphtali drive out the inhabitants of Beth Shemesh or the inhabitants of Beth Anath; but they dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land. Nevertheless the inhabitants of Beth Shemesh and Beth Anath were put under tribute to them.

33

І Нафталїй не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників Бет-Анама, і жив серед Канаанїїв, що державили землею; осадники ж Бет-Самиські зробились крепаками їх.

34

And the Amorites forced the children of Dan into the mountains, for they would not allow them to come down to the valley;

34

Аморії ж стїснили Данїїв у горах і не давали їм спускатись на поділлє.

35

and the Amorites were determined to dwell in Mount Heres, in Aijalon, and in [i]Shaalbim; yet when the strength of the house of Joseph became greater, they [j]were put under tribute.

35

І остались Аморії на горі Херес, в Аялонї й у Саалбимі. Як почав же брати над ними гору дом Йосифів, поробились вони крепаками.

36

Now the boundary of the Amorites was from the Ascent of Akrabbim, from Sela, and upward.

36

І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Judges 1

Суддів 1