New King James Version

Переклад Огієнка

The Continuing Conquest of Canaan

Now after the death of Joshua it came to pass that the children of Israel asked the Lord, saying, “Who shall be first to go up for us against the Canaanites to fight against them?”

1

I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“

2

And the Lord said, “Judah shall go up. Indeed I have delivered the land into his hand.”

2

І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.

3

So Judah said to Simeon his brother, “Come up with me to my allotted territory, that we may fight against the Canaanites; and I will likewise go with you to your allotted territory.” And Simeon went with him.

3

І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.

4

Then Judah went up, and the Lord delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand; and they killed ten thousand men at Bezek.

4

І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.

5

And they found Adoni-Bezek in Bezek, and fought against him; and they defeated the Canaanites and the Perizzites.

5

І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.

6

Then Adoni-Bezek fled, and they pursued him and caught him and cut off his thumbs and big toes.

6

І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.

7

And Adoni-Bezek said, “Seventy kings with their thumbs and big toes cut off used to gather scraps under my table; as I have done, so God has repaid me.” Then they brought him to Jerusalem, and there he died.

7

І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“

8

Now the children of Judah fought against Jerusalem and took it; they struck it with the edge of the sword and set the city on fire.

8

І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.

9

And afterward the children of Judah went down to fight against the Canaanites who dwelt in the mountains, in the [a]South, and in the lowland.

9

А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10

Then Judah [b]went against the Canaanites who dwelt in Hebron. (Now the name of Hebron was formerly Kirjath Arba.) And they killed Sheshai, Ahiman, and Talmai.

10

І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11

From there they went against the inhabitants of Debir. (The name of Debir was formerly Kirjath Sepher.)

11

А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12

Then Caleb said, “Whoever attacks Kirjath Sepher and takes it, to him I will give my daughter Achsah as wife.”

12

І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.

13

And Othniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it; so he gave him his daughter Achsah as wife.

13

І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

14

Now it happened, when she came to him, that [c]she urged him to ask her father for a field. And she dismounted from her donkey, and Caleb said to her, “What do you wish?”

14

І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“

15

So she said to him, “Give me a blessing; since you have given me land in the South, give me also springs of water.”
And Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

15

І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.

16

Now the children of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up from the City of Palms with the children of Judah into the Wilderness of Judah, which lies in the South near Arad; and they went and dwelt among the people.

16

А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17

And Judah went with his brother Simeon, and they attacked the Canaanites who inhabited Zephath, and utterly destroyed it. So the name of the city was called Hormah.

17

І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.

18

Also Judah took Gaza with its territory, Ashkelon with its territory, and Ekron with its territory.

18

І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19

So the Lord was with Judah. And they drove out the mountaineers, but they could not drive out the inhabitants of the lowland, because they had chariots of iron.

19

І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.

20

And they gave Hebron to Caleb, as Moses had said. Then he [d]expelled from there the three sons of Anak.

20

І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

21

But the children of Benjamin did not drive out the Jebusites who inhabited Jerusalem; so the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

21

А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.

22

And the [e]house of Joseph also went up against Bethel, and the Lord was with them.

22

І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23

So the [f]house of Joseph sent men to spy out Bethel. (The name of the city was formerly Luz.)

23

І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.

24

And when the spies saw a man coming out of the city, they said to him, “Please show us the entrance to the city, and we will show you mercy.”

24

І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“

25

So he showed them the entrance to the city, and they struck the city with the edge of the sword; but they let the man and all his family go.

25

І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26

And the man went to the land of the Hittites, built a city, and called its name Luz, which is its name to this day.

26

І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.

27

Incomplete Conquest of the Land

However, Manasseh did not drive out the inhabitants of Beth Shean and its villages, or Taanach and its villages, or the inhabitants of Dor and its villages, or the inhabitants of Ibleam and its villages, or the inhabitants of Megiddo and its villages; for the Canaanites were determined to dwell in that land.

27

А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.

28

And it came to pass, when Israel was strong, that they put the Canaanites [g]under tribute, but did not completely drive them out.

28

І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.

29

Nor did Ephraim drive out the Canaanites who dwelt in Gezer; so the Canaanites dwelt in Gezer among them.

29

І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30

Nor did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron or the inhabitants of Nahalol; so the Canaanites dwelt among them, and [h]were put under tribute.

30

Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.

31

Nor did Asher drive out the inhabitants of Acco or the inhabitants of Sidon, or of Ahlab, Achzib, Helbah, Aphik, or Rehob.

31

Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32

So the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

32

І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

33

Nor did Naphtali drive out the inhabitants of Beth Shemesh or the inhabitants of Beth Anath; but they dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land. Nevertheless the inhabitants of Beth Shemesh and Beth Anath were put under tribute to them.

33

Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34

And the Amorites forced the children of Dan into the mountains, for they would not allow them to come down to the valley;

34

І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

35

and the Amorites were determined to dwell in Mount Heres, in Aijalon, and in [i]Shaalbim; yet when the strength of the house of Joseph became greater, they [j]were put under tribute.

35

І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

36

Now the boundary of the Amorites was from the Ascent of Akrabbim, from Sela, and upward.

36

А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Parallel

New King James Version

Переклад Огієнка

Judges 1

Суддів 1