Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New King James Version
Переклад Огієнка
Abimelech’s Conspiracy
Then Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem, to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
Then Abimelech the son of Jerubbaal went to Shechem, to his mother’s brothers, and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,
І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:
“Please speak in the hearing of all the men of Shechem: ‘Which is better for you, that all seventy of the sons of Jerubbaal reign over you, or that one reign over you?’ Remember that I am your own flesh and bone.”
„Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.
And his mother’s brothers spoke all these words concerning him in the hearing of all the men of Shechem; and their heart was inclined to follow Abimelech, for they said, “He is our brother.”
І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.
So they gave him seventy shekels of silver from the temple of Baal-Berith, with which Abimelech hired worthless and reckless men; and they followed him.
І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.
Then he went to his father’s house at Ophrah and killed his brothers, the seventy sons of Jerubbaal, on one stone. But Jotham the youngest son of Jerubbaal was left, because he hid himself.
А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.
And all the men of Shechem gathered together, all of Beth Millo, and they went and made Abimelech king beside the terebinth tree at the pillar that was in Shechem.
І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
The Parable of the Trees
Now when they told Jotham, he went and stood on top of Mount Gerizim, and lifted his voice and cried out. And he said to them:
“Listen to me, you men of Shechem,
That God may listen to you!
Now when they told Jotham, he went and stood on top of Mount Gerizim, and lifted his voice and cried out. And he said to them:
“Listen to me, you men of Shechem,
That God may listen to you!
І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!
“The trees once went forth to anoint a king over them.
And they said to the olive tree,
‘Reign over us!’
And they said to the olive tree,
‘Reign over us!’
Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!
But the olive tree said to them,
‘Should I cease giving my oil,
With which they honor God and men,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease giving my oil,
With which they honor God and men,
And go to sway over trees?’
А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?
“Then the trees said to the fig tree,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!
But the fig tree said to them,
‘Should I cease my sweetness and my good fruit,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease my sweetness and my good fruit,
And go to sway over trees?’
І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?
“Then the trees said to the vine,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
But the vine said to them,
‘Should I cease my new wine,
Which cheers both God and men,
And go to sway over trees?’
‘Should I cease my new wine,
Which cheers both God and men,
And go to sway over trees?’
І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?
“Then all the trees said to the bramble,
‘You come and reign over us!’
‘You come and reign over us!’
Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!
And the bramble said to the trees,
‘If in truth you anoint me as king over you,
Then come and take shelter in my shade;
But if not, let fire come out of the bramble
And devour the cedars of Lebanon!’
‘If in truth you anoint me as king over you,
Then come and take shelter in my shade;
But if not, let fire come out of the bramble
And devour the cedars of Lebanon!’
А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!
А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
for my father fought for you, risked his life, and delivered you out of the hand of Midian;
бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,
but you have risen up against my father’s house this day, and killed his seventy sons on one stone, and made Abimelech, the son of his female servant, king over the men of Shechem, because he is your brother —
а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,
if then you have acted in truth and sincerity with Jerubbaal and with his house this day, then rejoice in Abimelech, and let him also rejoice in you.
і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
But if not, let fire come from Abimelech and devour the men of Shechem and Beth Millo; and let fire come from the men of Shechem and from Beth Millo and devour Abimelech!”
А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.
And Jotham ran away and fled; and he went to Beer and dwelt there, for fear of Abimelech his brother.
І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
Downfall of Abimelech
After Abimelech had reigned over Israel three years,
After Abimelech had reigned over Israel three years,
І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.
God sent a spirit of ill will between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech,
І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,
that the crime done to the seventy sons of Jerubbaal might be settled and their blood be laid on Abimelech their brother, who killed them, and on the men of Shechem, who aided him in the killing of his brothers.
щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
Now Gaal the son of Ebed came with his brothers and went over to Shechem; and the men of Shechem put their confidence in him.
І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.
І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
Then Gaal the son of Ebed said, “Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Is he not the son of Jerubbaal, and is not Zebul his officer? Serve the men of Hamor the father of Shechem; but why should we serve him?
І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?
А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“
When Zebul, the ruler of the city, heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger was aroused.
І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.
And he sent messengers to Abimelech secretly, saying, “Take note! Gaal the son of Ebed and his brothers have come to Shechem; and here they are, fortifying the city against you.
І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.
А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.
І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.
І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
When Gaal the son of Ebed went out and stood in the entrance to the city gate, Abimelech and the people who were with him rose from lying in wait.
І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.
And when Gaal saw the people, he said to Zebul, “Look, people are coming down from the tops of the mountains!”
But Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
But Zebul said to him, “You see the shadows of the mountains as if they were men.”
А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“
А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.
Then Zebul said to him, “Where indeed is your mouth now, with which you said, ‘Who is Abimelech, that we should serve him?’ Are not these the people whom you despised? Go out, if you will, and fight with them now.”
І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“
So Gaal went out, leading the men of Shechem, and fought with Abimelech.
І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.
And Abimelech chased him, and he fled from him; and many fell wounded, to the very entrance of the gate.
І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.
І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.
And it came about on the next day that the people went out into the field, and they told Abimelech.
I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.
І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.
Then Abimelech and the company that was with him rushed forward and stood at the entrance of the gate of the city; and the other two companies rushed upon all who were in the fields and killed them.
А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.
So Abimelech fought against the city all that day; he took the city and killed the people who were in it; and he demolished the city and sowed it with salt.
І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.
І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.
And it was told Abimelech that all the men of the tower of Shechem were gathered together.
І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.
Then Abimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people who were with him. And Abimelech took an ax in his hand and cut down a bough from the trees, and took it and laid it on his shoulder; then he said to the people who were with him, “What you have seen me do, make haste and do as I have done.”
І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.
І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.
І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.
But there was a strong tower in the city, and all the men and women — all the people of the city — fled there and shut themselves in; then they went up to the top of the tower.
А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.
So Abimelech came as far as the tower and fought against it; and he drew near the door of the tower to burn it with fire.
І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.
But a certain woman dropped an upper millstone on Abimelech’s head and crushed his skull.
Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.
Then he called quickly to the young man, his armorbearer, and said to him, “Draw your sword and kill me, lest men say of me, ‘A woman killed him.’ ” So his young man thrust him through, and he died.
І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.
І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.
Thus God repaid the wickedness of Abimelech, which he had done to his father by killing his seventy brothers.
І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.