New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Elimelech’s Family Goes to Moab

Now it came to pass, in the days when the judges [a]ruled, that there was a famine in the land. And a certain man of Bethlehem, Judah, went to [b]dwell in the country of Moab, he and his wife and his two sons.

1

За тих часів, як правували суддї, раз якось був в краю голод. І один чоловік з Юдейського Вефлеєма пійшов зо своєю жінкою та з двома синами своїми жити в край Моабіїв.

2

The name of the man was Elimelech, the name of his wife was Naomi, and the names of his two sons were Mahlon and Chilion — Ephrathites of Bethlehem, Judah. And they went to the country of Moab and remained there.

2

Чоловік той на ймення Єлимелех, жінка його на ймення Ноема, а два сини його на ймення Махлон та Хілеон; були вони з Ефрату, з Юдейського Вефлеєма. І прибули вони в край Моабіїв та й зістались там.

3

Then Elimelech, Naomi’s husband, died; and she was left, and her two sons.

3

І помер Єлимелех, чоловік Ноемин, і вона зісталась з двома своїми синами.

4

Now they took wives of the women of Moab: the name of the one was Orpah, and the name of the other Ruth. And they [c]dwelt there about ten years.

4

І одружились вони з Моабитянками: одна на ймя Орфа, а другу звали Рут; і жили там трохи не десять років.

5

Then both Mahlon and Chilion also died; so the woman survived her two sons and her husband.

5

Але згодом обидва сини її, Махлон і Хілеон, померли, і зісталась та жінка після обох своїх синів і після свого чоловіка.

6

Naomi Returns with Ruth

Then she arose with her daughters-in-law that she might return from the country of Moab, for she had heard in the country of Moab that the Lord had visited[d] His people by giving them bread.

6

І вибралась вона з своїми невістками, та й пійшла з Моабійського краю назад, бо перечула в краю Моабіїв, що Бог показав свою ласку для свого народа й дав йому хлїб.

7

Therefore she went out from the place where she was, and her two daughters-in-law with her; and they went on the way to return to the land of Judah.

7

От вийшла вона з того місця, де жила, а з нею обидві її невістки; і йшли вони шляхом, вертаючись в Юдейський край.

8

And Naomi said to her two daughters-in-law, “Go, return each to her mother’s house. The Lord deal kindly with you, as you have dealt with the dead and with me.

8

І каже Ноема двом своїм невісткам: Вернїться ви та йдїть кожна до хати до своєї матері. Нехай Господь покаже вам ласку, як ви вчинили з помершими й зо мною!

9

The Lord grant that you may find rest, each in the house of her husband.”
So she kissed them, and they lifted up their voices and wept.

9

Дай, Господи, щоб ви знайшли пристановище кожна в господї свого чоловіка! І вона поцїлувала їх. Але вони загомонїли голосно та заплакали;

10

And they said to her, “Surely we will return with you to your people.”

10

І промовили до неї: Нї, ми підемо з тобою до твого народа!

11

But Naomi said, “Turn back, my daughters; why will you go with me? Are there still sons in my womb, that they may be your husbands?

11

А Ноема сказала: Вертайтесь, мої донї; навіщо вам йти зо мною? Хіба ж в моєму лонї ще є сини, щоб стали вам за чоловіків?

12

Turn back, my daughters, go — for I am too old to have a husband. If I should say I have hope, if I should have a husband tonight and should also bear sons,

12

Вертайтесь, донї мої, ідїть з Богом; бо я вже стара задля того, щоб вийти заміж. Та коли б я й сказала: Я маю надїю, і коли б я навіть цїєї ж ночі була з чоловіком і навіть породила синів,

13

would you wait for them till they were grown? Would you restrain yourselves from having husbands? No, my daughters; for it grieves me very much for your sakes that the hand of the Lord has gone out against me!”

13

То чи ж можна вам ждати, доки б вони виросли? Чи можна ж вам для того не виходити заміж? Нї, мої донечки! Менї бо далеко гірше жити як вам; бо Господня рука проти мене.

14

Then they lifted up their voices and wept again; and Orpah kissed her mother-in-law, but Ruth clung to her.

14

Вони підняли лемент і знов почали плакати. І Орфа поцїлувала на прощаннї свою свекруху, а Рут зісталась з нею.

15

And she said, “Look, your sister-in-law has gone back to her people and to her gods; return after your sister-in-law.”

15

І сказала вона: Бачиш, твоя швагрова, жінка брата твого, вернулась до свого народа і до своїх богів; вертайсь і ти слїдом за нею.

16

But Ruth said:
“Entreat[e] me not to leave you,
Or to turn back from following after you;
For wherever you go, I will go;
And wherever you lodge, I will lodge;
Your people shall be my people,
And your God, my God.

16

Але Рут сказала: не силуй мене покинути тебе і вернутись од тебе; куди підеш ти, туди й я піду, і де жити меш ти, там і я жити му; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом;

17

Where you die, I will die,
And there will I be buried.
The Lord do so to me, and more also,
If anything but death parts you and me.”

17

І де ти помреш, там і я помру, і бажаю, щоб і мене там поховали. Чи так, чи сяк вчинить зо мною Господь, одна смерть розлучить мене з тобою!

18

When she saw that she [f]was determined to go with her, she stopped speaking to her.

18

Як же вона побачила, що тая твердо постановила собі йти з нею, то й перестала вмовляти її.

19

Now the two of them went until they came to Bethlehem. And it happened, when they had come to Bethlehem, that all the city was excited because of them; and the women said, “Is this Naomi?”

19

От і йшли вони обидві вкупі, доки не прийшли до Вефлеєма. Як прийшли вони у Вефлеєм, усе місто заворушилось через їх, і говорили: Чи не Ноема се?

20

But she said to them, “Do not call me [g]Naomi; call me [h]Mara, for the Almighty has dealt very bitterly with me.

20

Вона сказала їм: не звіть мене Ноемою*, а звіть Марою**, бо Всемогущий послав на мене велике горе.

21

I went out full, and the Lord has brought me home again empty. Why do you call me Naomi, since the Lord has testified against me, and [i]the Almighty has afflicted me?”

21

Я вийшла звідсїль заможна, а Господь вернув мене сюди з порожнїми руками. Навіщо ви звете мене Ноемою, коли Господь напустив на мене допуст, і Всемогущий послав на мене смуток?

22

So Naomi returned, and Ruth the Moabitess her daughter-in-law with her, who returned from the country of Moab. Now they came to Bethlehem at the beginning of barley harvest.

22

І вернулась Ноема, і з нею її невістка Рут, Моабитянка, що прийшла з Моабських полів, і прибули вони до Вефлеєма саме перед ячмінними жнивами.

Parallel

New King James Version

Переклад Куліша та Пулюя

Ruth 1

Рут 1